Загальні відомості про найбільш розповсюджені наркотичні речовини

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І ТУРИЗМУ

Сеник Л.Я.

ДЕТЕКТОРИ НАРКОТИЧНИХ РЕЧОВИН

Лекція

з дисципліни

“ ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ”

Для студентів денної та заочної форми навчання

спеціальності:“Товарознавство та експертиза в митній справі”

Напряму 6.030510 «Товарознавство і торговельне підприємництво»

Львів – 2012

УКЛАДАЧ:

Ст. викладач Сеник Л.Я.

РЕЦЕНЗЕНТ:

Доц., к.с-г.н. Шестопал Г.С., кафедри експертизи товарів та послуг. Львівської комерційної академії.

ВІДПОВІДАЛЬНА ЗА ВИПУСК:

д.т.н.,проф.Жук Ю.Т. зав. кафедри товарознавства та експертизи товарів.

Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри менеджменту, товарознавства та експертизи товарів. Протокол №3 від 30 . 10. 2012.

Сеник Л.Я Детектори наркотичних речовин. Лекція з дисципліни“ ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ”для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності:6.050300 “Товарознавство та експертиза в митній справі” напряму “Товарознавство та торговельне підприємництво” /Сеник Л.Я. – Львів: ЛІЕТ, 2012, -24 с.

@ Сеник Л.Я.,2012

ЗМІСТ

1.Загальні відомості про найбільш розповсюджені наркотичні речовини.

2. Характеристика речовини групи опію та їх синтетичних замінників; препаратів, що отримують з коноплі( гашишу, рідкого гашишу); кокаїну; марихуани.

3. Відомості про руйнівний вплив наркотичних речовин на організм людини.

4.Детектори наркотичних речовин.

5. Детектор наркотичних речовин «Канабіса». Конструктивна будова, правила експлуатації та техніки безпеки. Порядок взяття проби.

Загальні відомості про найбільш розповсюджені наркотичні речовини.

Нарко́тик (від грец. narkoticos — той, що призводить до заціпеніння, одурманюючий) — дуже різні по відношенню до обміну речовин субстанції природних чи штучних речовин, здатні викликати і фізичну залежність, внаслідок заміщення однієї з речовин-учасників природного метаболізму, і - психічну. Впливаючи на нервові центри головного мозку, наркотик може створювати штучне підняття настрою, чи надмірну сонливість, хворобливу, незвичайну веселість — ейфорію, а іноді й порушення свідомості. У патологічних випадках цей стан може бути цілком нереалістичним, викликати манію величі та невразливості. Офіційним визнанням речовини наркотичною в Україні є включення її до переліку наркотиків наказом міністра охорони здоров'я.

Термін «наркотична речовина» включає три критерії:

Вони пов'язані між собою і в правовому аспекті зобов'язують визнавати речовину наркотичною лише за умови, якщо вона відповідає всім трьом критеріям.

Медичний критерій полягає в тому, що речовина повинна справляти специфічну дію на ЦНС (стимулюючу, седативну, галюциногенну та ін.), яка і є безпосередньою причиною її не медикаментозного застосування.

Під соціальним критерієм мається на увазі, що не медикаментозне вживання даного засобу набуває таких масштабів, які становлять серйозну суспільну небезпеку.

Юридичний критерій базується на обох вищезгаданих і вимагає, аби відповідна речовина була законодавчо внесена до списку наркотиків.

Класифікація наркотичних речовин ВООЗ (1990 р.):

Каннабіса.Наркотик, виготовлений зі стебел і листків коноплі з невеликим додаванням квіток, називається марихуана. Смолиста ж речовина, зібрана із квітучих верхівок трави каннабиса, називається гашиш, а мовою наркоманів "план", "дурь". Найпоширеніший спосіб уживання коноплі – паління, але також уживають й усередину з їжею.

Гашиш складається зі смолистого матеріалу рослин конопель, багатого THC , що збирається, висушується, а потім здавлюється в різні форми, такі як пігулки, брикети або шари у вигляді печива. Потім ці шматочки розбиваються, кладуть у курильні трубки й викурюються. Середній Схід, Північна Африка, Пакистан, Афганістан є основними постачальниками гашишу.

Термін "гашишнє масло" використовується наркоманами й наркоторговцами, але невірно вживається при його порівнянні з гашишем. Гашишнє масло виробляється за рахунок витяжки каннабіїдів з рослин разом з розчинниками.

Кокаїн.Кокаїн - це білий порошок, отриманий при екстракції листів рослини Eryhoxylum coca або просто з листів коки. Листи коки є найбільш древнім сильнодіючим стимулятором психіки, відомим людству.

З листів коки, які обробляються гасом і перетираються, виходить паста. При додаванні в цю пасту соляної кислоти, виходить сіль - гідрохлорид кокаїну (кокаїн HCL) . Ця сіль і продається на вулицях.

При вдиханні кокаїну через слизисту оболонку носа, наступає досить сильно виражене специфічне сп'яніння, тому це самий популярний спосіб прийому кокаїну.

На відміну від вдихання героїну, такий спосіб прийому кокаїну не виключає ні смертельних передозувань, ні специфічних психозів, пов'язаних з маренням переслідування й агресією.

Приблизно, в 1985-86 році був виявлений безпечний спосіб перетворити кокаїн у речовину, яку можна курити - кокаїн стали змішувати із цілком банальним харчовим лужним розчином і водою. Отриманий розчин висушували або випарювали. У результаті цього процесу утворяться тендітні, схожі на пелюстки, пластинки, які розламують на дрібні шматочки й курять.

Оброблений у такий спосіб кокаїн одержав грізну назву "крек". Це слово походить від англійського "crack" - "тріск", тому що при горінні цієї речовини чітко чутно характерне потріскування.

При палінні "Крек" - кокаїну, кокаїн всмоктується всією величезною поверхнею кровоносних посудин легенів. Потрапивши в кров легенів кокаїн у кілька разів швидше, ніж при вдиханні через ніс, проникає в мозок людини. Період "кайфу" (сп'яніння), як правило, дуже короткий. У середньому через 20-30 хвилин з'являється потреба викурити наступну дозу. Швидкість виникнення психічної залежності при палінні крэка вище, ніж навіть при внутрішньовенному введенні кокаїну.

Крэк виявився речовиною безпечною у виробництві. Розведення солі з наступним випарюванням збільшило обсяг виробленої продукції, а отже, вартість кокаїну при продажі його у вигляді крэка знизилася в кілька разів.

Крім того, підвищилася сила дії наркотику, що дозволило торговцям продавати крэк маленькими порціями.

Опіати.Героїн – це хімічна речовина, яку одержують з опійного маку. Ця гарна, кольору крові квітка росте тільки в теплому і сухому кліматі. Квітколоже – макова коробочка, що залишається після того, як обпадуть всі пелюстки, містить сироп – білу патоку, що і збирають ті, хто вирощує опійний мак. Коли патока висихає, вона перетворюється в коричневу речовину, що й називають опієм.

З опію фармацевти одержують велику кількість звичайних лікарських речовин. Багато які офіційно використовуються в медицині. Найбільш поширені похідні морфіну й кодеїну, які застосовуються як знеболюючі препарати. Цікаво, що героїн синтезується, фактично, з відходів (залишку) виробництва цих лікарських речовин.

Морфін, відкритий в 1803 році, все дев’ятнадцяте століття був широко розповсюджений як знеболюючий препарат. В 1874 році відомий британський хімік Олдер Райт одержав з відходів виробництва морфіну нову хімічну речовину – диацетилморфин для того, щоб допомогти хворим, що постійно вживають морфін як знеболюючі ліки, поступово відвикнути від нього. Але відкриття Райта, як це часто буває, не помітили. Тільки в 1898 р. великий німецький фармаколог Генріх Дрейзер, що відкрив раніше аспірин, заново відкрив це з’єднання й помітив, що по знеболюючій дії воно в 10 разів сильніше самого морфію. З тієї пори героїн стали застосовувати, як знеболюючі ліки і... засіб від кашлю.

Псилоцибин.Псилоцибин уперше виділений Альбертом Хофманном в 1958-ом року. 1960-1961 - Тімоті Лірі й Ричард Алперт починають ряд експериментів разом з аспірантами Гарварда, використовуючи чистий псилоцибин . 1960 - З'являються таблетки (пігулки) із псилоцибином , їх робить відома лабораторія Sandoz. Квітень 1962 - 20 студентів у Бостонском Університеті беруть участь в " псилоцибиновом " експерименті. 1963 - Лірі й Алперт були відсторонені від їхніх обов'язків Гарварді, принаймні частково. 24 жовтня, 1968 - Зберігання псилоцибина й псилоцина стає незаконним. 1960-1977 - Псилоцибин вивчаються як ліки для психотерапевтичних цілей у плині 1960 -1970-х. Всі дослідження, заплановані до 1990м минулого закінчені в 1977.

5 червня, 2002 Японія. Гриби стають незаконними, їх не можна продавати у Японії. Їх заборонено вживати, але відомим японським магазинам попередньо дозволили продати всі наявні гриби. Перше письмове згадування про використання псилоцибина в релігійних цілях виявляється в описах іспанських хроністів і натуралістів, що потрапили в Мексику в 16-ом сторіччі незабаром після завоювання її Кортесом. Одним з найбільш авторитетних серед цих авторів є францисканский чернець Бернардино ДЕ Шахагун автор праці за назвою "Загальна історія нової Іспанії". У різних своїх роботах він указував на активне застосування псилоцибина , докладно описував ефекти прийому галлюциногенов й їхнє використання в різних цілях не тільки жерцями, але й простими ацтеками.

В Nahuatl - мові ацтеків, ці гриби називалися teonanactl, що в перекладі означає "сакральний гриб". Використання псилоцибовых грибів було широко поширене не тільки в Мексиці, але на території Сальвадору, Гватемали й ін. держав. Підтвердженням цьому є численні знахідки 30-ти сантиметрових кам'яних статуй грибів, прикрашених особами богів і демонів, вік найстарших з них досягає 3000 років.

Первитин.Кокаїн у нашій країні доступний лише "фінансовій еліті", він дуже дорогий. Амфетамини й Екстазі вимагають для свого виробництва дорогого лабораторного устаткування, а провозити їх через границю не дуже вигідно, вони приносять наркомафии менший доход, чим героїн або марихуана.

Інша справа первитин. Знаменитий "винт" наших вулиць і дворів. Про нього, практично, немає відомостей у дорослих, не існує спеціальної літератури. Цей наркотик у наші дні став "власністю" "підпільної культури. Чисто "винтові" наркомани зараз у наші клініки попадають не дуже часто. Небезпека цього наркотику за хвилею вживання героїну відійшла на задній план, "сховалася" у тіні.

Внутрішньовенне вживання первитина здатне всього за кілька років перетворити талановитого парубка в недоумкувату незначність. Людина, що зловживає первитином, через якийсь час стає абсолютно покірним. Його можна штовхнути на будь-який злочин.

Первитин й ефедрон - це саморобні психостимулятори, які виготовляються продавцями - "варщиками" із загальновідомих судинозвужувальних ліків, що старше покоління пам'ятають як найпоширеніші в СРСР краплі в ніс. Ці ліки називаються ефедрин.

За допомогою нескладних хімічних маніпуляцій ефедрин можна перетворити в дуже грубий і дуже потужний психостимулятор, молекула якого нагадує молекулу амфетамина.о схожі один на одного).

"Кайф", те відчуття від сп'яніння, що підлітки одержують від ефедрона більше примітивний і грубий, чим при прийомі первитина - він обмежується підйомом настрою й "припливом сил". Сп'яніння дуже коротке - не більше тридцяти хвилин. Эфедрон дуже швидко викликає слабоумство.

Він вводиться в організм за допомогою внутрішньовенної ін'єкції. Жах цього наркотику полягає в тім, що він коштує дуже дешево.

Амфетамин.Амфетамин уперше надійшов у продаж в 1930-х роках як бензедрин і продавався в роздріб як інгалятор для лікування нежиті. До 1937-му року амфетамин став доступний по рецептах у вигляді таблеток і приймався при розладах сну й поведінкового синдрому за назвою мінімальна мозкова дисфункция. Протягом другої світової війни амфетамин широко використався для підтримки волі в бійців, що боролися; тоді ж стали доступні декстроамфетамин (декседрин), і метамфетамин (метедрин).

Як тільки амфетамин поширився, тоді ж збільшилося і його зловживання. Амфетамини стали панацеєю для дальнобійників при завершенні їхніх довгих маршрутів з виключенням небезпеки заснути, для контролю над вагою, для допомоги атлетам краще займатися й тренуватися, використовувалися для лікування помірної депресії. Із часом стало очевидно, що зловживання цих наркотиків переважило більшість терапевтичних вживань цих ліків.

На світовому ринку постійно росте попит на хімічні наркотики типу амфетамина.

Відповідно до статистики UNDCP, тільки у Великобританії кількість споживаних психостимуляторов типу амфетамина з 1992 по 1998 р. потроїлося. У доповіді повідомляється, що виробництво кокаїну, хоча й не такими швидкими темпами, як амфетамина , також росте. Так, поставки кокаїну з Колумбії склали 520 тонн, що на 25% більше показників минулого року.

Барбитурати.Барбитурати (похідні барбитуратовой кислоти) увійшли в медичну практику на початку двадцятого століття.

Барбитурати вживається як заспокійливий, снотворний, знеболюючий засіб або ж засіб проти конвульсій. Первісними відмінними ознаками між видами барбитуратів служать наступні параметри: як швидко вони впливають й як довго триває їх впливу.

Барбитураты ультракороткої дії здійснюють болезаспокійливі ефекти протягом приблизно однієї хвилини після внутрішньовенного введення. Прикладами можуть служити ті, які використаються в медицині: метохекситал (бревитал), тиамилал (суритал) і тиопентал (пентотал)

Ці наркотики, головним чином, використаються для заспокоєння й виклику сну. Ветеринари вживають пентобарбитал як знеболюючий засіб і засіб для ейтаназии (безболісний відхід з життя). Барбитурати тривалого впливу бувають наступні: фенобарбитал (люмінал) і мефобарбитал (мебарал). Вплив від цих наркотиків з'являється приблизно через одну годину й триває протягом 12 годин.

Барбитурати - снотворні ліки, до яких при тривалому застосуванні виникає звикання. В останні роки стали предметом підвищеного інтересу токсикоманів. У медицині найбільше широко використаються наступні з них - барбитал, барбаміл, фенобарбитал (також називаний люміналом) і этаминал - натрій. Зловживання барбитуратами характерно для хворих алкоголізмом і наркоманією. Це може бути пов'язане з тим, що схильність до прийому барбитуратів успадковується такжеі, що й схильність до вживання алкоголю й наркотиків. Крім основного лікарського ефекту, барбитурати викликають слабку ейфорію. Це їхня властивість усе більше й більше залучає людей, що зловживають снотворними, і зрештою ставати для них самоціллю. Не догадуючись здебільшого про небезпеці безконтрольного прийому барбитуратов, вони можуть потрапити у фізичну залежність від них. При сильному передозуванні барбитуратов (більше 4-6 м за прийом) можливі смертельні випадки внаслідок паралічу дихального центру й розвитку коми. Варто враховувати, що при занадто частому прийомі барбитуратов їхні дози підсумуються, що створює серйозну погрозу для здоров'я навіть при прийомі щодо невисоких разових доз.

Досить складною є чітка правова класифікація фармакологічних препаратів, які віднесені до стимуляторів. Частина з них віднесена до наркотичних, а частина до психотропних засобів. Ці препарати знаходяться під міжнародним контролем.

Ряд речовин, переважно стимулятори, не віднесені до вищевказаних груп, стали предметом зловживання спортсменами з метою підвищення спортивних результатів. Такі препарати стали називати допінгами.

2. Характеристика речовини групи опію та їх синтетичних замінників; препаратів, що отримують з коноплі( гашишу, рідкого гашишу; кокаїну; марихуани.)

Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 1025; Нарушение авторских прав

Мы поможем в написании ваших работ!