ПРОГРАМА КУРСУ

5-й семестр

ТЕМА 1. «Теорія кризових ситуацій і станів»

Психологія життєвих ситуацій. Важкі життєві ситуації. Уявлення про екстремальні ситуації. Криза як психологічна наслідок важких і екстремальних ситуацій. Науково-теоретичні основи вчень про стрес, його структура, стресори. Психотравмуючі фактори, що впливають на виникнення реакцій дезадаптації в дитячому й підлітковому віці. Теоретичні аспекти посттравматичного стресу. Емпіричні моделі посттравматичного стресу.

Співвідношення понять «середовище» і «ситуація». Визначення ситуації як відрізок життєвого шляху, систему об'єктивних і суб'єктивних елементів (зовнішніх і внутрішніх умов), які виникають при взаємодії особистості й середовища в певний період часу. Підходи до розуміння співвідношення об'єктивного й суб'єктивного в ситуації. Співвідношення особистостей і ситуації: вплив ситуації на особистість, створення особистістю ситуації, сприйняття однієї й тієї ж ситуації різними людьми й варіативність реагування на неї.

Ознаки повсякденної життєвої ситуації. Підходи розуміння важких життєвих ситуацій. Об'єктивні й суб'єктивні характеристики важких життєвих ситуацій.

Поведінка людини у важких життєвих ситуаціях. Методи психологічного захисту. Копінг-поведінка. Адаптація особистості до ситуації. Пристосування як стратегія адаптації.

Тема 2. Уявлення про екстремальні ситуації

Оптимальні й екстремальні умови проживання. Виникнення екстремальних умов у професійній діяльності й побуту, у спілкуванні. Когнітивні, рольові, екзистенційні й інші типи конфліктів, що визначають екстремальність умов життя й праці. Паніка як екстремальний стан.

Екстремальна або надзвичайна ситуація, де джерело загрози знеособлене (катастрофи, природні нещастя, війни, епідемії і т.д.) і де джерелом погрози виступає інша особа (потерпілі від насильницьких злочинів, терористичних актів і т.д.). Об'єктивні й суб'єктивні характеристики надзвичайних ситуацій.

Розгляд криз в об'єктивному контексті як частини життєвого шляху індивіда. Поняття про «нормативну психологічну кризу»: «криза 7-літнього віку», «криза підліткового віку», «криза середини життя» і ін. Результат переживання вікової кризи є переходом на новий щабель розвитку організму й психіки. Розгляд криз у суб'єктивному контексті, так звані «індивідуальні духовні кризи», наприклад, втрата сенсу життя. Розгляд криз у контексті суб'єкт-об'єктної взаємодії людини в життєвій ситуації, так звані, «індивідуальні кризи життєвого шляху».

Групи феноменів, називаних у психології «переживання»: переживання як вираження суб'єктивного забарвлення відзеркаленої реальності; переживання як набір емоційних реакцій; переживання кризової ситуації як внутрішня психічна діяльність, що сприяє переробці змісту свідомості у важкій життєвій ситуації. Динаміка переживань у період кризи.

ТЕМА 3. Теоретичні аспекти посттравматичного стресу

Багатозначність поняття стресу: стрес як подія, що несе додаткове навантаження; стрес як реакція; стрес як проміжна змінна; стрес як трансактний процес. Концепція адаптаційного синдрому Г.Селье. Психофізіологія стресу.

Групи психотравмируючих подій залежно від джерела й масштабу їх впливу: страх війни, екологічних нещасть; переживання, пов'язані із вступом у школу або інша установу, труднощами освоєння професії, з атмосферою відкидання або ворожості з боку однокласників або співробітників; переживання при неправильнім вихованні; психічна травматизація, обумовлена перебуванням в умовах відриву від близьких і т.д. Короткочасно діючі стресори. Тривало діючі стресори. Стресори активної діяльності. Стресори оцінок. стресори неузгодженості діяльності. Фізичні й природні стресори.

Тема 4. Психотравмуючі фактори, що впливають на виникнення реакцій дезадаптації в дитячому й підлітковому віці

Шокові психічні травми; психотравмируючі ситуації щодо короткочасної дії, але психологічно дуже значимі; хронічно діючі психотравмируючі ситуації, що зачіпають основні ціннісні орієнтації дитини; фактори емоційної депривації. Типи кризових ситуацій у ранньому, дошкільному віці й шкільному віці. Характерологічні й патохарактерологічні реакції. Реакції, властиві переважно дітям. Реакції, властиві переважно підліткам. Профілактика дезадаптацій у дітей і підлітків.

Критерії діагностики ПТСР по Міжнародній класифікації хвороб (МКХ 10). Критерії посттравматичного стресового розладу по DSM- IY. Поширеність посттравматичних розладів серед населення. Психодинамічна модель посттравматичного стресу. Когнітивні концепції психічної травми. Співвідношення наслідків посттравматичного стресу й психосоціальних умов. Двофакторна теорія виникнення посттравматическиъ стресових розладів. Теорія патологічних асоціативних емоційних мереж. Мультифакторна концепція посттравматичних стресових розладів.

Бойова психічна травма. Фактори й механізми розвитку бойової психічної травми. Реакції бойового стресу: гострі стресові реакції, преневротичні й невротичні реакції, стійкі зміни особистості й патохарактерологічні реакції, реактивні психози. Суїцидальна поведінка як реакція бойового стресу. Аддиктивна поведінка. Бойові стресові розлади в поранених і контужених. Віддалені наслідки бойової психічної травми. Посттравматичні розлади в жертв злочинів і сексуального насильства. Посттравматичні наслідки терористичної погрози і її наслідку. Посттравматичні стресові розлади в рятувальників і т.д.Діагностика психічних станів. Усвідомлювані й неусвідомлювані компоненти психічних станів. Домінуючий і актуальний психічний стан. Вегетативні прояви психічних станів. Вікові особливості діагностики психічних станів. Діагностика стресових станів. Особливості діагностики ПТСР. Психодіагностичні методики: особливості їх застосування й діагностичні можливості.

ТЕМА 5. Технології психологічного супроводу в кризових станах.

Вступ у проблематику психологічного супроводу особистості в кризовому стані. Основні поняття й методи. Процес психологічного консультування. Кризова інтервенція. Екстрена психологічна допомога. Дебрифінг. Психологічний супровід у ситуації суицидальних намірів. Технології психологічної допомоги в ситуації насильства. Психологічний супровід у ситуації втрати й помирання. Методи психологічної допомоги при посттравматичному стресі. Психопрофілактика вторинної травматизації фахівців.

Кризова інтервенція як метод психологічної допомоги в кризовій ситуації. Модель кризової ерозії. Мети й завдання кризової інтервенції.

Дебрифинг як групова форма кризової інтервенції й захід екстреної психологічної допомоги. Ціль і завдання дебрифинга; особливості проведення. Основні фази дебрифинга: вступна фаза, фаза опису фактів, фаза опису думок, фаза опису переживань, фаза опису симптомів, фаза навчання, що завершує фаза. Особливості проведення дебрифинга на кожній фазі.

Методи самодопомоги в кризових ситуаціях: самоспостереження, ведення щоденника, автобіографія, релаксація, робота зі своїми сновидіннями, медитація.

Розуміння життя й смерті в екзістенціально-гуманістичній парадигмі. Вплив на особистість досвіду зіткнення зі смертю. Поняття й види втрати. Картина гострого горя.

Рівні роботи з горем. Завдання бідкання. Основні принципи роботи із клієнтом, що переживають горі. Особливості психологічної допомоги дітям, що переживають втрату. Можливості тренінгу по короткостроковій позитивній терапії в психологічному супроводі, що переживають втрату.

Поняття паліативної терапії. Завдання паліативної психотерапії й паліативної медицини. Основні положення й принципы паліативного відходу.

Термінальні стани як предмет психологічної роботи. Особливості термінальних станів незалежно від походження й клінічної картини. Психологічні й соціальні проблеми вмираючих (хворих на термінальних стадіях захворювання).

Стадії реагування на несприятливий діагноз і звістка про смерть, що наближається (по Є. Кублер-Росс). Основні завдання психологічної допомоги на кожній стадії. Параметри психічного статусу хворого для оцінки можливостей психологічного супроводу (А.В. Гнєздилов, 2007). Психогенні реакції різних психологічних типів хворих на пізніх стадіях захворювання (по А.В. Гнєздилову).

Деякі аспекти психологічної допомоги в роботі з умираючими хворими. Психотерапія термінальних хворих. Психотерапія середовищем: психотерапевтична етика хосписної служби, принципи взаємодії й можливості невербальної терапії, терапія свійськими тварина. Звукотерапія ( у тому числі психотерапія за допомогою дзвона) і фітотерапія. Казко-, театро- і лялькотерапія: психотерапевтичний театр Комтемук, Доктор-Лялька (по А. Греф і Л. Соколовій).

Духовний аспект роботи з умираючими. Професійна й особиста позиція консультанта при роботі з термінальними хворими. Психотерапевтичні можливості прощення.

Психологічна підтримка родички термінальних хворих до й послу смерті хворого.

Тема 6. Психологічний супровід у ситуації суїцидальних намірів

Фактори суїцидальної небезпеки: соціально-демографічні, медичні, біографічні, а також зовнішні обставини й внутрішні установки. Основні аспекти суїцидальної ситуації. Ознаки суїцидальної поведінки: ситуаційні, поведінкові, когнітивні, емоційні індикатори суїцидального ризику, комунікативні сигнали суїцидального ризику. Оцінка суїцидального ризику.

Основні принципи роботи із запобігання суїциду: встановлення контакту, одержання інформації, оцінка суїцидального потенціалу, оцінка й мобілізація ресурсів, вироблення терапевтичного плану. Психологічні стратегії, спрямовані на зниження ризику суїциду. Особисте відношення консультанта до проблеми вмирання й суїциду.

Консультування суїцидальних клієнтів. Консультування вцілілих після самогубства. Можливості групової кризової психотерапії й реорієнтаційного тренінгу.

Тема 7. Технології психологічної допомоги в ситуації насильства

Поняття й види насильства: фізичне, психологічне, сексуальне, домашнє. Цикл насильства. Ознаки насильства в дітей і підлітків. Наслідку насильства; наслідку насильства в дітей.

Методи психологічної допомоги потерпілим від насильства. «Стадії зцілення від насильства» (по С. Брукер). Особливості консультування жертв сімейного й сексуального насильства. Тренінг по ритмо-рухової терапії й тренінг позитивного сприйняття себе й ассертивної поведінки в психологічному супроводі потерпілих від насильства. Особливості психологічного супроводу (консультування, психотерапії й тренінгів) з дітьми, що постраждали від насильства: тренінг саморозвитку й самовизначення; консультування в ситуації моббінга.

ТЕМА 8. Сімейне функціонування й розвиток дитини

Родина і її сучасні моделі. Функції родини: нормально функціонуючі й дисфункціональні родини. Структурна організація родини і її вплив на розвиток дитини. Життєвий цикл родини. Родина як система. Виховна практика батьків у відношенні дітей. Особистісні проблеми й аномалії батьків як причини травматизації дитини.

Родина у важкій життєвій і екстремальній ситуації. Поняття сімейного стресу; його латентність і наслідки.

<== предыдущая страница	\|	следующая страница ==>
Факторы, сочетания формального и неформального управления —	\|	Методичні вказівки. Прочитати рекомендовану літературу та зробити нотатки в зошиті для практичних занять

Дата добавления: 2015-07-26; просмотров: 293; Нарушение авторских прав

Мы поможем в написании ваших работ!

lektsiopedia.org - Лекциопедия - 2013 год. | Страница сгенерирована за: 0.004 сек.