|
Двоїстий характер в товарах праці, конкретна і абстрактна праця.Date: 2015-10-07; view: 511. Конкретна праця - доцільно спрямована діяльність людини, результатом якої є створення певної споживчої вартості. Характер:Конкрента праця являє собою затрати робочої сили в конкретній формі. Абстрактна праця - витрати людської енергії, частка суспільної праці безвідносно до тієї конкретної форми, в якій вона здійснюється. Характер:виражає відносини між людьми і властива лише товарному виробництву, хоч і має суспільний характер. Приватна праця — особлива праця, що характеризує незалежність товаровиробників, відсутність зв'язків між ними у процесі виробництва. Суспільна праця — це цілеспрямоване функціонування сукупності окремих індивідуумів, взаємопов'язаних розподілом, обміном, спеціалізацією та кооперацією праці, спрямоване на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення корисних людині потреб. Протиріччя між приватною та суспільною працею полягають у тому, що між товаровиробниками відсутній зв'язок, який може в певних умовах призвести до негативних наслідків.
12. Додаткова вартість. Два способи виробництва ДВ. Абсолютна та відносна ДВ. Надлишкова ДВ. Відносна додаткова вартість – додаткова вартість, що утворюється на основі скорочення необхідного і подовження додаткового робочого часу в межах незмінної тривалості робочого дня. Відмінність між абсолютною і відносною додатковою вартістю. Абсолютна додаткова вартість пов'язана з абсолютним подовженням робочого дня, а відносна – зі зміною відношення між необхідним і додатковим робочим часом протягом одного робочого дня. Єдність. Ці два методи спрямовані на одне і те ж саме, але робиться це по-різному. Різновидом відносної додаткової вартості є надлишкова додаткова вартість, одержувана на підприємствах окремих капіталістів унаслідок упровадження досягнень науково-технічного прогресу. Надлишкова додаткова вартість— це різниця між суспільною й індивідуальною вартістю продукції. Варто підкреслити, що надлишкова додаткова вартість має тимчасовий характер і існує лише доти, поки всі підприємці галузі не впровадять на своїх підприємствах технічні нововведення.
13. Домогосподарство в системі економічних відносин. Головне Джерело доходів домогосподарств-це доходи від ресурсів які домогосподарства постачають суспільному виробництву або ж доходи від факторів вир-ва. Іншим джерелом доходів є трансферні платежі – виплити які відповідають його реальному економічному внеску, але не еквівалентні виробничим витратам. Ф-ції домогосподарств: За ринкової економіки домогосподарство є основним осередком людського кайіталу. В ньому створюється фізіологічна основа даного капіталу, що постійно розвивається, одночасно адаптуючись до існуючої соціально-економічної системи. Це пов'язано з соціальноюта виховною функціями. Наступною важливою функцією домогосподарства є споживча. Суть її полягає в тому, що саме домогосподарства виступають основними споживачами товарів і послуг. Адресований платоспроможний попит домогосподарств визначає обсяги га асортимент внутрішнього виробництва та імпорту. Важливою функцією домогосподарства є постачальницькафункція. Вони постачають на ринок фактори виробництва: робочу силу, капітал, землю ;а підприємницькі здібності, одержуючи за це доходи в грошовій або натуральній формі. - Суттєва роль у функціонуванні домогосподарств як економічного суб'єкта належить їх виробничій та посередницькій функціям. Частина домогосподарств виступає безпосередніми виробниками різних товарів та послуг, які поставляються на ринок. Посередницька функція домогосподарств помітніше виявляється в сфері торгівлі. Зокрема, в країнах з розвинутою ринковою, економікою доси'.ь поширені сімейні форми малих торгових підприємств, які надають послуги на високому професійному та сервісному рівнях.
|