Кредит: сутність, функції і форми

Date: 2015-10-07; view: 391.

Сутність.Кредит - це економічні відносини, що виникають між кредитором та позичальником з приводу перерозподілу вартості на умовах повернення і з виплатою процента. Сторони, які беруть участь у цих економічних відносинах, називаються їхніми суб'єктами, а ті грошові чи товарно-матеріальні цінності, затрати чи виконані роботи та надані послуги, щодо яких укладається кредитний договір, є об'єктом кредиту.

Найбільш поширеними є кредитні відносини між банками, з одного боку, та підприємствами - з іншого. За умов ринкової економіки активну роль виконують не тільки банки, а й підприємства, які надають банкам кошти у тимчасове користування і отримують за це плату у вигляді процента.

Нині широкого розвитку набувають кредитні відносини між підприємствами та господарськими товариствами, що, насамперед, пов'язано з введенням комерційного кредиту і вексельних розрахунків.

Кредитні відносини між банками і державою виникають тоді, коли, наприклад, комерційні банки купують облігації внутрішньої державної позики, а також коли при розміщенні державних облігацій Міністерство фінансів може укласти з центральним банком окрему угоду щодо купівлі останнім цих облігацій.

Набувають подальшого розвитку кредитні відносини між банками та населенням. Населення кредитує банки через вклади в них, купівлю ощадних сертифікатів тощо. Водночас банки надають населенню споживчі кредити, серед яких чільне місце відводиться кредитам на витрати по поліпшенню :житлових умов та створенню підсобного домашнього господарства, а також на невідкладні потреби.

Кредитні відносини між підприємствами та населенням набувають дедалі важливішого значення. Відповідно до чинного законодавства кредитуванням громадян як видом діяльності можуть займатися не тільки банки, а інші організації: ломбарди, кредитні спілки, фонди творчих спілок тощо.

Зовнішньоекономічні кредитні відносини, коли суб'єктами кредитної угоди виступають держави, банки та окремі господарські товариства, регулюються як нормами права держав, що в них вступають, так і нормами міжнародного права.

Сутність кредиту проявляється в його функціях. В ринковій економіці кредит виконує такі функції: 1.Перерозподіл вартості у процесі відтворення. 2.Заміщення готівки в платіжному обігу. 3.Контроль за цільовим використанням коштів.

1.Перерозподільча функціякредиту полягає в тому, що тимчасово вільні кошти одних підприємств, організацій та населення перерозподіляються на поворотній основі між підприємствами, у яких не вистачає власних коштів для здійснення нормального процесу виробництва.

2.Функція заміщенняполягає в заміщенні кредитом готівки в платіжному обороті, тобто в тому, що з допомогою кредиту створюється можливість підприємствам здійснювати розрахунки між собою в процесі купівлі-продажу і з фінансово-банківськими установами не готівкою, а шляхом перерахування в безготівковому порядку суми платежу з рахунку платника на рахунок одержувача грошей. Заміна готівки в платіжному обороті кредитом дозволяє скоротити витрати держави на виробництво та обіг грошей, прискорити розрахунки між платниками та одержувачами грошей, а також оборотність коштів.

3.Контрольна функція кредиту полягає в тому, що в процесі перерозподілу кредитних коштів забезпечується банківський контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням.

В сучасних умовах господарювання за суб'єктами кредитних відносин розрізняють наступні види кредитів: а)банківський; б)міжгосподарський, який включає комерційний кредит, дебіторсько-кредиторська заборгованість, аванси покупців, тимчасову фінансову допомогу, лізинг, облігаційні позики господарських суб'єктів, розміщені серед юридичних осіб і деякі інші; в)податковий кредит; г)державний кредит; д) міжнародний або зовнішньоекономічний кредит.

Міжгосподарський кредит — це форма перерозподілу вартості між функціонуючими господарськими суб'єктами за договірними умовами. Обсяг цього кредиту визначається, по-перше, розмірами резервних капіталів, які є у розпорядженні господарських суб'єктів кредиторів, і, по-друге, регулярністю надходження грошових коштів за рахунок реалізації товарів та можливістю перетворення наданого міжгосподарського кредиту в банківський.
Міжгосподарський кредит може мати такі форми:

Комерційний кредит — форма руху промислового капіталу і спосіб перетворення товарного капіталу у грошовий шляхом продажу товарів з відстроченням платежу та поверненням боргу грошима. Комерційний кредит є різновидом грошового кредиту. З одного боку він прискорює реалізацію товарів продавцем, а з другого — він надає можливість покупцю користуватися товаром до отримання коштів відреалізації товарів. Розвиток комерційного кредиту має свої закономірності. Із зростанням обсягів виробництва продукції цей кредит розширюється, а зі зменшенням — звужується.

Банківський кредит має місце тоді, коли однією із сторін кредитної
угоди виступає банк. В сучасних умовах господарювання банківський кредит є провідною формою кредиту. Об'єктом банківського кредиту
виступає грошовий капітал, який відокремився від промислового капіталу. Тому він надається лише у грошовій формі.

Кредитні відносини, що виникають із застосуванням банківського кредиту, поділяються на дві великі групи. 1. Отримання самим банком грошових коштів на кредитних умовах з метою формування своїх ресурсів, які він має намір вкладати у різні активи. 2. Кредити, які надає банк своїм клієнтам, можна класифікувати за такими ознаки:
а) за призначенням:

— на виробничі цілі;

— споживчий кредит;

б) за термінами користування:
– короткострокові;

– середньострокові;

– довгострокові;
в) за забезпеченням:
– забезпечені заставою;

– гарантовані;

– іншими забезпеченнями ;

– незабезпечені;
г) за ступенем ризику:

– стандартні;
– нестандартні;

– сумнівні;

– незабезпечені;

–

д) за методом надання:

– одноразові;
– перманентні;

– гарантійні;
е) за схемою надання:

– за кредитною лінією;
– револьверні;

– контокорентні;– овердрафт;
є) за строками погашення:
– водночас;

– на виплату;

– за вимогою кредитора або за заявою позичальника;

– по закінченні обумовленого періоду;
ж) за характером і способом сплати відсотків:

– з фіксованою відсотковою ставкою:
– з плаваючою відсотковою ставкою;
– сплата відсотків в міру використання кредитних коштів;
– сплата відсотків одночасно з отриманням кредитних коштів.