Підприємство, як суб'єкт ринкової економіки.

Date: 2015-10-07; view: 337.

Підприємство– це самостійний, господарюючий, статутний суб'єкт, що має право юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

Характерні риси:

1) технологічна і територіальна відособленість засобів виробництва та робочої сили;

2) спеціалізація в системі суспільного поділу праці стосовно виготовлення товару чи надання послуги;

3) економічна відособленість і юридична самостійність;

Підприємство виконує наступні функції:

1) організаційна (забезпечення виробництва та реалізації товарів і послуг)

2) відтворювальна (інвестування на оновлення і розвиток виробництва модернізацію підрозділів)

3) соціальна (задоволення суспільних потреб, надання коштів для існування робітникам). Реалізується через поліпшення умов праці та відпочинку, здійснення благодійної діяльності та використання соціальних програм.

Внутрішні економічні ф-ії:

виробничо-технологічні та науково-дослідні. Вони пов'язані із забезпеченням вир-тва засобами і предметами праці, робочою силою. Реалізуються через удосконалення технологій, запровадження нових винаходів, удосконалення організації та управління вир-твом.

Зовнішні економічні ф-ії – дослідження ринку товарів з метою ефективного збуту продукції, укладання контрактів, підвищення ефективності господарювання.

Класифікація форм та видів підприємств:

- за формами власності: приватне, державне, колективне.

- за формами організації: одноосібне володіння, партнерство, корпорація.

- за розмірами: малі, середні ті великі відповідно до обсягів господарського обігу.

- за сферами діяльності: місцеві, національні, міжнародні.

- за місцем і роллю на ринку: виробничі, торговельні, фінансові, посередницькі, науково-дослідні.

- за характером економічної діяльності: комерційні та не комерційні.

37. Підприємництво: сутність, умови функціонування, види та функції
Підприємництво-це самостійна,ініціативна,систематична,творча і на власний ризик діяльність суб'єктів різних форм власності з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, торгівлі з метою одержання прибутку. Об'єктами підприємницької діяльності є різні види діяльності, спрямовані на виробництво певних видів товарів, робіт, послуг. Суб'єктами можуть бути як окремі особи, колективи так і держава в особі певних державних відомств і установ.

Принципи підприємн.діяльності:

1)вільний вибір видів діяльності та форм господарювання.

2)самостійне формування планів діяльності,вибір постачальників і споживачів продукції.

3)вільне наймання працівників.

4)залучення і використання матеріально-технічних,трудових, природних ресурсів.

5)вільне розпорядження прибутками, що залишились після оподаткування та інших обов'язкових платежів.

Функції:

1) ресурсна(мобілізація капіталу, трудових, матеріальних, інформаційних та інтелектуальних ресурсів).

2) організаційна (організація виробництва, матеріально-технічне забезпечення та збут, маркетинг, реклама).

3) творча (новаторство, генерація і використ.ідей, ініціативна діяльність, вміння ризикувати).

Форми:

І 1)індивідуальне

2)колективне

3)державне.

ІІ 1)малий бізнес

2)партнерство

3)корпорація.

Види:

1) виробниче,

2) комерційне,

3) фінансове,

4) посередницьке,

5) страхове.

38. Позичковий капітал: сутність, джерела та особливості. Відмінність позичкового капіталу від лихварського капіталу.
Позичковий капітал– це особлива форма капіталу, що принципово відрізняється від інших форм капіталу.

Відміності: Лихварський капітал є пережитком до напівкапіталістичних відносин, позичковий є продуктом капіталістичних виробничих відносин.

Цільове призначення: Лихварський– аристократія предметів розкошу (робітників, ремесел). Позичковий – виробниче використання.

Лихварський – необмежений, позичковий – обмежена середньою нормою прибутку ( в нормальних умовах). Обєктивна необхідність поява позичкового капіталу диктується самою сутністю капіталу як само зростаючої вартості. Не виконують своєї функції, яких запитуються без руху – це суперечить самої суті капіталу. З іншого боку з розвитком капіталізму з'являється необхідність у додаткових коштах для розширення виробництв. Тимчасово вільні кошти зявляються оскільки амортизаційний фонд накопичується поступово, сировина закупається періодично великими партіями (для цього повинна нагромадитися певна сума обігового капіталу) зарплата витрачається періодично, додаткова вартість, що витрачається на нагромадження.

Підприємець буде шукати шляхи одержання прибутку від тимчасово вільних коштів.

Промислово-торгівельний капітал – це капітал функція.Позичковий капітал не функціонує він приносить прибуток, оскільки є власністю його власника – це капітал власність.Позичковий капітал виступає як особливий капітал від усіх інших товарів він відрізняється тим, що не відчужується остаточно вертаючись до свого власника із прирістом.

Позичковий капітал– це саме фетешицька форма капіталу його, рух здійснюється по формулі: