Робоча сила

Date: 2015-10-07; view: 409.

Робоча сила– це сукупність фізичних і інтелектуальних здатностей людини. Умови перетворення робочої сили в товар:

1. Особиста юридична воля працівника.

2.Відсутність у працівника засобів виробництва і, унаслідок цього, засобів існування.

Споживча вартість товару робоча сила– це здатність робочої сили створювати вартість більшу за ту,яку вона сама має.

Вартість товару робоча сила зводиться до вартості тих життєвих коштів, які необхідні для задоволення звичайних,у даній країні,і у даний період часу фізичних і культурних потреб.

Фактори, що визначають величину вартості товару робоча сила:

Дозниження вартості робочої сили в результаті НТР і росту продуктивності праці.

До росту вартості робочої сили, в результаті росту потреб виробника. Зміну у складі робочої сили на користь «білих комірців» і за рахунок росту інтенсивності праці.

42. Робочий день, його структура і границі. Необхідна та додаткова праця. Робо́чий день— це установлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов'язки.

Структура робочого дня:-необхідний робочий час;-додатковий робочий час. Межі робочого дня: робочий день має фізичні і моральні границі, робоча сила повинна бути відновлена після кожного процесу виробництва.

43. Рента та орендна плата. Ціна землі та її динаміка
Визначення земельної ренти; феодальна та капіталістична земельна рента; оренда землі та орендна плата; ціна землі та її динаміка.

Рента – це економічна форма реалізації земельної власності.

Капіталістична рента відрізняється від феодальної. Відменності :

1)-феодальна рента відображає відносини двох капіталістів: феодалів і кріпаків.

2)-Ф.р. базувалася на поза ек. примусі, а капіталістична рента базується на ек.примусі.

3)-Ф.Р. містить в собі весь дод. продукт, а й іноді й частинунеобхідного продукту. Кап. Рента включаєлишечастинудод. продукту.

4)-Ф.Р. булазв'язанавосновному з натуральнимвиробництвом, а капіталістична - з торговим.

Ціна землі- це капіталізована земельна рента.

Ціна землі визначається двома факторами:

1)Від велечени земельної ренти

2)Від рівня позичкового відсотка

Ціна землі=(Рента/норма банківського відсотка)*100%

Оренда землі - форма землекористування, при якій власник землі (орендар) передає на певний рядків землю орендарю за певну плату.

Оренда землі - вид землекористування, при якому власник передає свою земельну ділянку на певний термін іншій особі (орендарю) для ведення господарства. В орендному договорі передбачається винагорода власнику землі - орендна плата.

Орендна плата - це грошова сума, яку орендар платить власнику землі за користування його земельною ділянкою.

Орендна плата включає в себе ренту, амортизацію на будівлі та споруди (які знаходяться на землі), а також відсоток на вкладений капітал.

44. Сутність економічного інтересу
Ринок – це система товарно-грошових відносин, що виникають між покупцем і продавцем з приводу купівлі-продажу товарів.

Умови виникнення ринку:

- суспільний поділ праці

- економ. відокремленість виробників

- приватна власність

Ринкові відносини – це відносини між учасниками ринку (суб'єкти ринкових відносин) з приводу купівлі-продажу товарів і послуг (об'єкти ринкових відносин).

Ринковий механізм являє собою взаємодію ринкових елементів: ціни, попиту, пропозиції, конкуренції, кон'юктури; що надає певної спрямованості економічній поведінці сусп. і узгоджує приватні та суспільні інтереси.

Умови функціонування ринку:

1) повна економ. самостійність і відповідальність суб'єктів господарювання

2) вільне ціноутворення

3) наявність ринкової інфраструктури

4) наявність конкурентного середовища

5) зовнішньоекономічні зв'язки

6) юридична база

Попит – це платоспроможна потреба в товарах представлена на ринку. Він, як правило, виражається в грошовій формі.

Пропозиція – сукупність товарів і послуг, які є чи можуть бути доставлені на ринок.

Вона включає 2 моменти:

1) готовність виробників виробляти і продавати певний вид товару чи послуги

2) умови, на яких виробники згодні продавати їх.

Ринкова рівновага – це ситуація, за якої наміри покупців і продавців повністю збігаються так, що за певної ціни товару обсяг пропозиції дорівнює обсягу попиту.

ПЛЮС ДО ПОПИТУ, ПРОПОЗИЦІЇ І РИНКОВІЙ РІВНОВАЗІ ПОТРІБНО НАМАЛЮВАТИ ГРАФІКИ. ВОНИ Є У КОНСПЕКТІ, ТУТ НАМАЛЮВАТИ Я ЇХ НЕ ЗМОГЛА.

45. Сутність і функції грошей
В економічній теорії виділяють дві основні концепції походження грошей:

Раціоналістична — гроші виникли як наслідок певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу.

Еволюційна — гроші виділяють із загальної товарної маси, оскільки вони найпридатніші для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми, товарного виробництва й обігу.

Гроші – особливий товар, який служить загальним еквівалентом при обміні товарів, є для них найрозвинутішою суспільною формою вартості.

Підсумовуючи різні визначення сутності грошей (а їх дуже багато) я виділяють такі особливості:

- грошима у широкому змісті можуть бути названі будь-які знаки цінності, що служать для розміну, придбання інших предметів, чи наймання людської праці;

- гроші - це суспільний інститут, що збільшує багатство, знижуючи витрати обміну і, сприяючи більшій спеціалізації відповідно з наявними порівняльними перевагами людей;

- переваги використання грошей, у порівнянні з натуральним обміном, величезні. Витрати обміну були б набагато більші, а суспільне багатство внаслідок цього набагато менше, якби не існувало грошей, що значно полегшують весь цей процес. В економічній системі, обмеженій натуральним обміном, людям приходилося затрачати непомірну кількість часу на пошук тих, із ким їм було б вигідно обмінюватися.

- гроші це те, що приймають як сплату за товари, послуги і борги, отже гроші – це засіб обміну. Люди приймають гроші в обмін на товари і послуги, щоб потім обміняти гроші на ті товари і послуги, які вони хочуть придбати. Без такого засобу обміну люди повинні звертатися до бартеру - безпосереднього обміну товарів і послуг на інші товари і послуги

- дуже неефективного засобу здійснення обміну. При бартері необхідно знайти партнера, у якого є те, що вам треба, а він повинний хотіти те, що ви пропонуєте до обміну. Це вимагає вишукування всіх потенційних партнерів по обміну, здатних задовольнити потреби і побажання один одного в товарах і послугах, а потім досягнення згоди за умовами обміну. У такий спосіб бартер приводить до високих витрат, зв'язаних з пошуком.

Гроші виконують ряд важливих функцій:

Міра вартості — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Для забезпечення виконання грошима функції міри вартості держава у законодавчому порядку впроваджує масштаб цін, та встановлює певну грошову одиницю розрахунків — національну валюту.

Засіб обігу — це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Засіб нагромадження — це функція, що пов'язана із здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства. Сутність цієї функції полягає в тому, що гроші виходять зі сфери обігу і перетворюються на скарб.

Засіб платежу — це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

Світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

46. Сутністькапіталу: постійнний і змінний капітал.
Капітал – це певні історичні економічні відносини між власником засобів виробництва і найманим робітником.

Капітал – це сума вартостей, яка приносить додаткову вартість.

Однак його відмінності від інших вартостей:

1) Капітал не може міцно зростись з якоюсь однією споживною вартістю.

2) Він постійно міняє своїх речовинних носіїв.

3) Він може виступати у формі грошей, засобів виробництва, землі, нерухомості.

У процесі виробництва капітал виступає у 2-х формах:

1) Постійний

2) Змінний

Постійний капітал – та частина грошей, яка витрачена на придбання засобів виробництва. Ця частина капіталу у процесі виробництва своєї вартості не міняє, а лише переносить свою вартість на готовий продукт конкретної праці робітника.

С – постійний капітал

Змінний капітал – та частина грошей, яка витрачена на наймання робочої сили. Ця частина не залишається незмінною, оскільки вартість робочої сили міняється під впливом ряду факторів.

V – змінний капітал.

Критерієм поділу капіталу на постійний і змінний є те, що у процесі виробництва постійний капітал не змінює своєї вартості, а змінний – змінює.