Класифікація зсувів.

Date: 2015-10-07; view: 495.

Оскільки причин утворення зсувів досить багато, то їх класифікація дуже ускладнюється. Цим питанням займалися такі видатні вчені, як О.П.Павлов, Ф.П.Саваренський, І.В.Попов, В.О.Приклонський, О.М.Дранніков та ін.

Всі численні класифікації зсувів можна розділити на:

1) окремі, в яких враховуються одна-дві ознаки;

2) загальні, складені з врахуванням ряду ознак, що мають загальний для багатьох зсувів характер;

3) регіональні, розроблені для окремих районів (р. Дніпра, південного берега Криму і т.д.), які враховують місцеві умови їх виникнення і розвитку.

Як приклад окремої класифікації можна навести поширену класифікацію Ф.П.Саваренського, в якій зсуви поділяються за ознаками будови зсуву і положенням поверхні ковзання відносно порід, що складають схил.

Асеквентними називають зсуви, які утворюються в однорідних породах. Поверхні сковзання таких зсувів близькі до циклоїдальних або кругових циліндрів; форма і напрямок поверхні сковзання залежать від конфігурації схилу і опору порід зсувним зусиллям. Асеквентні зсуви утворюються при розм‘якшенні водою глинистих порід, що складають схил.

Консеквентні зсуви – це такі зсуви, сковзання яких відбувається по заздалегіть підготовленій різними процесами поверхні, наприклад по границі між двома шарами, по тріщинах або поверхні розділу делювію і корінних порід.

Інсеквентні – це зсуви, поверхня сковзання яких перетинає нашарування порід.

Загальні класифікації враховують більшу кількість ознак, але вони носять загальний характер, а конкретні особливості зсувів ряду районів в них не враховуються. Регіональні класифікації враховують геолого-генетичні особливості виникнення і розвитку зсувів, а тому дозволяють давати більш конкретні рекомендації щодо боротьби з ними.