ОСНОВИ НАДАННЯ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ СПІВРАБОТНИКАМИ ОРГАНІВ І ПІДРОЗДІЛІВ ІНУТРІШНІХ СПРАВ. ОБСТЕЖЕННЯ ПОТЕРПІЛОГО НА МІСЦІ ПОДІЇ

Date: 2014-02-27; view: 1389.

ЛЕКЦІЯ 1

ПИТАННЯ:

1. Визначення першої медичної допомоги та першочергові завдання при наданні долікарської допомоги.

2. Питання юридичної відповідальності при наданні першої допомоги.

3. Фактори, які впливають на своєчасність надання першої медичної допомоги.

4. Явні ознаки життя та смерті.

5. Порядок надання ПМД, черговість транспортування постраждалих.

література

Основи медичних знань: долікарська допомога та медико-санітарна підготовка: Навч. Посіб. /О.В.Чуприна, Т.В. Гищак, О.В. Долинина. – К.: Вид. ПАЛИВОДА. В., 2006.

1. Пащенко М.М. Долікарська допомога при травмах, нещасних випадках і раптових захворюваннях: Навчальний посібник. – К: Українська академія внутрішніх справ, 1994.

2. Марчук А.І., Солодкий В.М., Чорний М.В. Долікарська допомога/ Підручник – К.: Правові джерела, 2000.

3. Инструкция по оказанию первой медицинской помощи при автодорожных травмах. Харьков Облполиграфиздат. 1982 г. 63 с.

4. Коструб А. А. Медицинский справочник туриста. - М.: Профиздат, 1986. - 160 с Справочник врача подросткового кабинета. Киев. "Здоровья". 1991, 217 с.

5. Голиков А. П., Закин А. М. Неотложная терапия: Справочник для врачей. М.: Медицина, 1986. - 160 с.

6. Никитин Г. Д., Грязнухин 3. Г. Доврачебная помощь при множественных сочетанных повреждениях. - Л.: Медицина, 1985 - 216 с.

7. Медико-санитарная подготовка учащихся: Учеб. Для 9 - 10 кл. Общеобразоват. Шк. / Б. А. Гайко, М. Й. Гоголев, В. Й. Завьялов й др.: Под ред. П. А. Курцева, - М.: Просвещение, 1984. - 112с.

8. Медицина транспортних катастроф /За ред. А. О. Лобенка, П, М. Чуєва. – Одеса: Одес. Держ. мед. ун-т, 2000. – 192 с. – (Б-ка студента-медика).

9. Руководство для врачей скорой медицинской помощи / Под ред. Михайловича В.А., Мирошниченко А.Г. 3-е издание. – С-Пт.: Невский диалект, 2001.

10. Сумин С.А. Неотложные состояния. Учебная литература для студентов медицинских вузов и факультетов / 3-е изд. переработанное и дополненное. – М.: ООО «Медицинское информационное агентство,» 2002.

11. Швидка медична допомога: Навч. Посібник/ Л.П. Чепкий, О.Ф. Возіанов, О. Й. Грицюк та ін. – К.: - 1992.

12. Основи організації та діяльності служби медицини катастроф у надзвичайних ситуаціях //Г.О. Черняков, І.В. Кочірін, П.І. Федоренко. За ред. І.В. Кочіріна. – Запоріжжя, 2000.

13. Ершова И.Н., Шапот Ю.Б. Первая домедицинская помощь при острых заболеваниях и несчастных случаях: Справочное пособие для населения. – С.-Пб., 1999.

14. Соковня-Семенова И.И., Основы здорового образа жизни и первая медицинская помощь: Учебное пособие для студентов средних педагогических учебных заведений. – 2-е издание. – М., 2000.

15. Сам себе доктор: Семейная энциклопедия: Как оказать первую медицинскую помощь в различных условиях до прибытия врача / Ред.–сост. Г.А. Шершень. – 2 – е изд. – Минск: Беларусь, 1994.

16. Невідкладні стани. Навчальний посібник/ За ред. П.Г. Кондратенка. – Д.: Новий світ, 2001.

17. Невідкладні стани. Посібник для студентів та лікарів. / Регеза М.С., Кресюн В.Й., Фрайт В.М. та ін. – Л., 2003.

18. Курс обучения по неотложной медицинской помощи Бостон, Массачусетс, 1995.

19. Перша допомога: Підручник для населення/ Т-во Червоного Хреста України; Редкоміс.: Усічено І.Г. та ін. – К. Скарби, 1999.

20. Первая медицинская (доврачебная) помощь: Сб. практ. материалов – К., 1999.

21. Медицинская помощь при экстремальных ситуациях. Справочник – М.: Изд-во Эксмо, 2005 – 704 с.

Життя людини — це унікальна організація клітин. Ці мікроскопічні частин­ки природи мають складну будову, їх діяльність координується нервовою та ендокринною (залози внутрішньої секреції) системами. Для виконання будь-якої функції організму (скорочення м'язів, передача імпульсу по нервових во­локнах, виділення травних соків і т. д.) клітинам потрібна енергія, яку вони самі ж і виробляють із поживних речовин (вуглеводів, білків, жирів), що дос­тавляються кров'ю. Інтенсивність обміну речовин, швидкість і кількість утво­рюваної хімічної енергії залежать від об'єму кисню, який надходить у клітини з кров'ю. Тому кровообіг і дихання є основними функціями, що забезпечують життєдіяльність організму. Коли ці функції поступово знижуються й згасають внаслідок якого-небудь захворювання або припиняються раптово через трав­му (дія електричного струму, хімічних речовин, потоплення і т. п.), різко погіршується чи припиняється постачання клітин поживними речовинами і киснем.

Однак клітини гинуть не відразу при припиненні дихання і кровообігу. Обмін речовин продовжується ще кілька хвилин. У ці хвилини клітина виробляє зовсім мало енергії. Крім того, різке порушення обміну речовин призводить до утво­рення отруйних хімічних сполук. Лише негайна допомога (штучний кровообіг і штучна вентиляція легень) може якоюсь мірою нормалізувати обмін речовин і відновити життєдіяльність клітин і всього організму. Отже, смерть не настає вмить. Процес умирання продовжується декілька хвилин після припинення крово­обігу і дихання. У цьому процесі умовно можна виділити три періоди: клінічної, соціальної і біологічної смерті.

Періодклінічної смерті триває 4—6 хвилин від моменту зупинки серця і ди­хання. Якщо в цей час почати штучний кровообіг і штучну вентиляцію легень і робити їх правильно, то далі, коли потерпілим займуться лікарі-реаніматологи, удасться відновити всі функції організму.

Періодсоціальної смерті починається через 4—6 хвилин після зупинки кро­вообігу і дихання. У цей період іноді вдається відновити самостійний кровообіг і дихання. Однак життєдіяльність клітин кіркової речовини головного мозку за цей час порушується настільки глибоко, що нормалізувати психічну діяльність людини неможливо.

Зазначити початок і кінець періодубіологічної смерті не можна. Про його появу можна судити лише за наявністю ознак біологічної смерті. У цей період уже не можна відновити функції організму, тому що життєдіяльність клітин при­пинилась остаточно.

Ми ще раз хочемо звернути увагу на умовність визначення періодів умиран­ня. Важливо запам'ятати головне — чим раніше почати оживлення потерпі-

лого, тим більше шансів на повноцінне врятування його життя.Тому не можна втрачати час на пошуки медичних працівників, виклик їх по телефону, пе­ренесення потерпілого в зручніше місце. Потрібно негайно надавати допомогу, доручивши кому-небудь з оточуючих виклик по телефону служби 03.Щоб поча­ти оживлення потерпілого, необхідна рішучість, у її основі — знання, упевненість у своєму вмінні. Іноді навіть медичні працівники розгублюються і не знають, як поводитися в скрутній ситуації.

Виявивши потерпілого без ознак життя, насамперед необхідно встановити факт клінічної (зворотної) або біологічної (незворотної) смерті. Для цього до­сить 8—10 секунд!Вкластися в цей строк можна, лише точно знаючи основні ознаки клінічної і біологічної смерті й уміючи визначити їх (рис. 1).

Клінічну смерть установлюють за трьома основними (достовірними) ознаками:

• відсутність пульсації сонної або стегнової артерії (рис. 1 А);

• відсутність дихальних рухів грудної клітки або агональне дихання (потерпілий «ловить повітря ротом», а грудна клітка не рухається) (рис. 1 Б);

• широкі зіниці (розширюються через 60—90 секунд після припинення крово­обігу) (рис. 1 В).