Залежні території (колонії)

Date: 2015-10-07; view: 573.

Проаналізуйте залежні території як політико-терит. Утв.

Колонія — (лат.— заселяю, живу) — країна або територія, що перебуває під владою іноземної держави (метрополії) не має політичної, економічної самостійності; управління нею здійснюється на підставі спеціального режиму.

Перші колоніальні імперії — Іспанська і Португальська — утворилися з настанням періоду Великих географічних відкриттів. Криза колоніальної системи розпочалася після Першої світової війни й особливо посилилася після Другої світової війни. На початку XX ст. площа колоній у світі становила приблизно 57,9 млн км , наприкінці сторіччя — майже 135,4 тис. км2 із населенням до 12 млн осіб.

Найбільша кількість володінь належала таким країнам: Франція:Велика Британія:США:Австралія:Нідерланди:

Форма колоніальної залежності буває різною. Відповідно залежні території можуть мати такий статус:

Заморські території. Формально мають ті самі органи влади, що й одиниці адміністративного поділу метрополії

Протекторати. Це форма колоніальної залежності, що встановлюється нерівноправним договором, за яким держава-протектор здійснює зовнішні відносини і вирішує інші найважливіші питання політики протекторату. Формально в Європі протекторатами є: Монако (протектор — Франція), Сан-Марино (протектор — Італія), Ліхтенштейн (протектор — Швейцарія). Підопічні території. Це залежні території, які керуються створеною після Другої світової війни системою міжнародної опіки за дорученням і від імені 00Н.

Домініон. Це самоврядні частини у складі Британської імперії, які визнали главою англійського короля (королеву): Канада з 1867 р., Австралія з 1901 р., Нова Зеландія з 1907 р., Південноафриканський Союз з 1910 р. Після утворення Британської Співдружності термін «домініон» вилучено з ужитку.

У минулому були поширені такі форми залежності:

васалітет (лат. — слуга), за якого сильніша країна давала державі-васалу деяку формальну самостійність, використовувала її правлячий клас як опору свого панування;

мандатні (підмандатні) території — загальна назва колишніх колоній Німеччини і деяких володінь Османської імперії, переданих після Першої світової війни Лігою націй під керування країнам-переможницям на основі мандата;

кондомініум (лат.— володіння) — співволодіння, спільне здійснення верховної влади над однією територією двома або кількома державами (наприклад, із 1899 по 1956 рік англо-єгипетським співволодінням був Судан).