Тема 10. Марксизм як політичне вчення.

Date: 2015-10-07; view: 504.

1. Історичні особливості формування теорії марксизму.

2. Суть соціального ідеалу марксизму. Історичні форми виробництва та власність.

3. Марксиська стадіальна теорія соціальної революції.

4. Проблеми держави, політичної влади та відносин у політико-правовій концепції марксизму:

А) держава в політичній системі комуністичного суспільства;

Б) принципи реалізації політичної влади;

В) особливості інституалізації політичного поля буття;

Г) проблеми свободи та прав людини в марксизмі;

Д) марксиська теорія рівності та справедливості.

Тематика реферативних завдань:

1. Проблема свободи людини в праці К.Маркса та Ф.Енгельса “Німецька ідеологія”.

2. Історичний процес в теорії марксизму: основні детермінанти прогресування.

3. Наука та ідеологія в марксизмі.

4. Проблеми держави в “Маніфесті комуністичної партії” К.Маркса та Ф.Енгельса.

5. Співвідношення економіки та політики в марксизмі.

Проблемні завдання:

1. Що склало підвалини марксизму: платонізм? християнство? утопізм? ранньобуржуазний лібералізм? кантіанство? англійська економічна теорія? гегельянство? чи може щось інше? Докажіть свою думку.

2. В чому ви вбачаєте суть внутрішніх суперечностей політичної теорії марксизму? Доведіть на конкретних прикладах основних положень робіт К.Маркса та Ф.Енгельса.

3. Поясніть як ви розумієте слова Маркса та Енгельса (“Німецька ідеологія”): “Таким чином, розуміння історії визначається тим, що виходячи безпосередньо саме з матеріального виробництва реального життя, розгляду піддається дійсний процес виробництва та розуміється поєднання з даним способом виробництва породженої ним форми спілкування – тобто громадянського суспільства на його різних стадіях – як основи всієї історії, потім необхідно показати діяльність громадянського суспільства в сфері державного життя, а також пояснити, виходячи з цього, всі різні теоретичні нагромадження форм свідомості, релігію, філософію, мораль і т.п., і т.п., та відслідкувати процес їх виникнення на цій основі, дякуючи чому, звичайно, можна беде зобразити увесь процес вцілому (а тому також і взаємодію між його різними сторонами). Це розуміння історіїї, на відміну від ідеалістичного... пояснює не практику з ідей, а утворення ідейного сенсу з самої матеріальної практики і, виходячи з цього, дає можливіть сформувати висновок... – що не критика, а революція є рушійною силою історії...”

4. Чим відрізняється концепція рівності та справедливості яку декларує теорія марксизму та яку проголошують Т.Гоббс та Дж.Локк?

5. В чому суть теорії розподілу влад у марксизмі? Дайте її порівняльний аналіз з попередніми теоретичними напрацюваннями в лібералізмі та консерватизмі.

6. Соціальна структура та політика – який між ними зв”язок? Основу чого складають ці поняття в марксизмі?

7. Що таке політична партія за теорією марксизму? Які її функції у політичній системі?

8. Розташуйте, аргументуючи свої думки, ці поняття в систему логіки цінностей у марксизмі: “релігія”, “ідеологія”, “людина”, “економіка”, “право”, “мистецтво”, “клас”, “держава”, “партія”, “громадянське суспільство”, “революція”, “гуманізм”, “нація”. Як би ви продовжили цей ряд?

9. Які проблеми політичної теорії досліджує К.Маркс в роботі “Капітал”?

10.Яким чином у марксизмі пов”язані філософія та теорія політики? Це традиція чи новація? А яким насправді, на вашу думку, мусить бачитися цей зв”язок?

11.Як ви розумієте слова Ф.Енгельса: “Принижуюча жадоба була рушійною силою цивілізації від її першого і до сьогоднішнього дня; ще раз багатство і три рази багатство, багатство не суспільства, а цього окремого індивіда було її єдиною визначальною метою”. Чи згідні ви з такою аргументацією? А що було головним чинником розвитку суспільства для Н.Макіавеллі? Т.Гоббса? Дж.Локка? Ш.Л.Монтеск”є? Ж.-Ж.Руссо? Г.В.Ф.Гегеля?