Хід роботи

Date: 2015-10-07; view: 1115.

1. Підрахувати кількість особин у групі, які мають карі й блакитні очі.

2. Обчислити відсоток відношення домінантної (карі) і рецесивної (блакитні) ознак. Результати записати в зошит з формою:

3. Визначити частоту домінантних і рецесивних генів у популяції.

Частота рецесивного гена дорівнює кореню квадратному з числа гомозиготних рецесивних особин, вираженому в частках одиниці. Наприклад, аа = 25% = 0,25; а= = = 0,5 = 50%.

Частоту домінантного гена визначають відніманням частоти рецесивного гена від 100%; А = 100% - а%.

У наведеному прикладі відсоток домінантного гена А дорівнює: 100% - 50% = 50%.

Робота 3. Розв'язування задач по темі: «Генетика популяцій»

Приклад 1.Серед жителів Лондона частота зустрічання альбіносів 1/20000. Визначити насичення популяції геном альбінізму (тобто резерв мутаційної мінливості). Примітка: альбінізм детермінує рецесивна алель.

Згідно закону Харді-Вайнберга, частота з якою зустрічаються домінантні і рецесивні алелі в ідеальній популяції описується формулою p + q = 1 (де р - частота з якою зустрічається домінантна алель, а q - рецесивна). Частоту з якою трапляються гомозиготи і гетерозиготи можна визначити за формулою: р²(АА) + 2pq(Аа) + q²аа) = 1. Отже, якщо альбіноси (аа) зустрічаються з частотою 1/20000, то q² = 1/20000.

Звідси: ; p = 1- q, тобто р = 1- 1/140 = 139/140;

2pq = 2 × 1/140 × 139/140 = 1/70.

Отже, кожний сімдесятий житель Лондона несе в собі ген альбінізму.

Відповідь: Кожний сімдесятий житель Лондона є носієм гену альбінізму.

Приклад 2. Популяція містить 400 особин. Із них з генотипами АА - 20; Аа - 120; аа - 260. Визначити р і q.

Задачу можна подати в такому вигляді:

n - загальне число особин;

D - число гомозигот за домінантною алеллю;

Н — число гетерозигот;

R — число гомозигот за рецесивною алеллю.

p = (D+0,5H) : n, p = (20 + 60) :400 = 0,2.

q = (R+0,5H) : n, q = (260 + 60) :400 = 0,8.

Відповідь: р =0,2; q = 0,8.

Приклад 3. Вичисліть частоту генотипів АА, Аа та аа (у %), якщо гомозиготні особини аа складають у популяції 1%.

Частота генотипу аа (q²) = 1% = 0,01.

Звідси частота алеля а (q) = 0,1.

Частота гена А(р) = 1 - 0,1 = 0,9.

Частота генотипу АА (р²) = 0,9² = 0,81.

Частота генотипу Аа (2pq) = 2 × 0,9 × 0,1 = 0,18.

У відсотках популяція складається з 81% АА, 18% Аа, 1% аа.

Відповідь: Популяція складається з 81% АА, 18% Аа, 1% аа.

Приклад 4. У сорту кукурудзи альбіносні рослини (rr) зустрічаються з частотою 0,0025. Визначте число алелей R і r та частоту генотипів RR і Rr цього сорту.

Знаючи частоту особин з генотипом rr, тобто q², можна визначити частоту q гена r у цій популяції:

q= = = 0,05. p + q = 1; p = 1 - q; р = 1 - 0,05 = 0,95.

p²RR + 2pqRr + q²rr = 1.

Частота генотипу RR = 0,95² = 0,9025, або 90,25%. Частота генотипу Rr = 2 × 0,95 × 0,05 = 0,095, або 9,5%.

Відповідь: р = 0,95; q = 0,05; частота генотипу: RR = 90,25%, Rr =9,5%.

Приклад 5. При визначенні MN груп крові в популяції ескімосів Гренландії встановлено, що з 3000 обстежених 2505 мали генотип I^MI^M, 27 - генотип I^NІ^N, 468 - генотип I^MI^N. Визначити частоту всіх трьох генотипів: 1) у відсотках:

2) у частках одиниці.

Всі генотипи відомі. Частоту їх у відсотках і частках одиниці визначаємо за допомогою математичних обчислень.

1. Загальну кількість обстежених (3000) беремо за 100% . Люди з генотипом I^MI^M становитимуть: I^MI^M = 2505 : 3000 × 100% = 83,5%;

з генотипом I^NІ^N = 27 : 3000 × 100% = 0,9%;

з генотипом I^MI^N = 468 : 3000 × 100% = 15,6%.

2. Для того, щоб частоту генотипів виразити у частках одиниці, треба загальну кількість обстежених взяти за одиницю й визначити відносні величини:

I^MI^M = 2505 : 3000=0,835;

I^NІ^N = 27 : 3000=0,009;

I^MI^N = 468 : 3000 = 0,156.

Перевіряємо відповідь: 0,835 + 0,009 + 0,156 - 1.

Відповідь: 1. Частота I^MI^M =83,5%, частота I^NІ^N = 0,9%, частота I^MI^N = 15,6%.

2. Частота I^MI^M =0,835, частота I^NІ^N = 0,009, частота I^MI^N = 0,156.

Приклад 6. Серед обстежених 3500 людей групу крові 0 мали 1634, А - 1466, В - 291, АВ - 109 особин. Яка частота алелей А, В, 0 у вивченій популяції? Позначимо рА, qВ, r0. З рівняння (p + q + r)² = р² + q² + r² + 2pq + 2рr + 2qr,

А p²+2pr = 1466 : 3500 = 0,419 (1); Ав 2pq = 109 : 3500 = 0,031 (3);

B q² + 2qr = 291 : 3500 = 0,083 (2); 0 r² = 1634 : 3500 = 0,467 (4).

Звідки r =

Підставимо значення r у рівняння (1) і (2).

р² + l,367 - 0,419 =0, q² + 1,367q - 0,083 = 0.

Одержали квадратне рівняння ax² + bх + с = 0, корені якого

x²= ; p = = 0,258;

q = =0,059.

r = 1 - (p + q); r = 1 - (0,258 + 0,059) = 0,683.

Відповідь: рА = 0,258; qВ = 0,059; r0 = 0,683.