Підбір і вивчення спеціальної літератури

Date: 2015-10-07; view: 393.

Вибір теми

Студент самостійно обирає тему з запропонованого переліку. Допускається закріплення декількох студентів за однією і тією ж темою індивідуальної роботи. В такому разі на семінарських заняттях один з них доповідає, а інші виступають з доповненнями та уточненнями. Студент може в обсязі навчальної програми дисципліни сам запропонувати тему індивідуальної роботи, узгодив її з викладачем.

При виборі геми студенту слід керуватися своїми інтересами до певної проблеми, можливостями підбору літератури та інше.

Роботу над індивідуальною роботою потрібно починати з вивчення стосовно обраної теми відповідного розділу підручника, навчального посібника, конспектів лекцій. Після того як загальне уявлення про обрану тему склалося, студенту слід приділити серйозну увагу підбору і вивченню нормативно-правових актів та літератури, орієнтовний список якої наведено після кожної теми. Однак запропонований перелік джерел не повинен зв'язувати ініціативу студента. Він може та мусить використати інші роботи, самостійно підібрані внаслідок вивчення бібліографії за обраною проблематикою.

Вивчаючи ту чи іншу наукову працю, студент повинен сприймати її крізь призму тих основних проблем, що їх вирішував автор. Без усвідомлення проблеми неможливо виділити головне й істотне, важко відокремити тезу від аргументів і практично неможливо перебороти формальне ставлення до змісту досліджуваної праці.

4. Складання плану індивідуальної роботи

Після ознайомлення з літературою та нормативно-правовими актами студент складає план , в якому конкретизуються питання обраної теми та який включає в себе:

вступ;

основну частину (виклад змісту теми);

висновки;

список використаної літератури.

Вступ є обов'язковою частиною , в якому стисло обґрунтовується актуальність, наукова і практична значимість обраної теми, вказується на її місце в структурі дисципліни політологія, формулюються цілі дослідження.

Основна частина індивідуальної роботи складається з розділів та підрозділів, в яких мають бути послідовно розглянуті всі питання теми. При цьому слід мати на увазі, що кількість розділів та підрозділів не регламентується, але недоцільно їх робити невеликими за обсягом. Якщо матеріал важко розбити на декілька частин через його тісну змістовну і логічну послідовність, розділ можна не розбивати на підрозділи.

При визначенні назв розділів і підрозділів необхідно знати, що назва розділу не може повторювати назву теми роботи, а назва підрозділу повторювати назву розділу.

Заключна частина має містити висновки, в яких формулюються результати дослідження, оцінки проаналізованого матеріалу, пропозиції чи рекомендації з досліджуваної проблематики.

Вступ і висновки індивідуальної роботи разом не повинні перевищувати одну чверть його обсягу.