Виробництво та проблема задоволення зростаючих потреб.

Макроекономіка виходить із двох фундаментальних обставин. По-перше, матеріальні потреби людей необмежені. По-друге, економічні ресурси, тобто засоби виробництва товарів і послуг, обмежені, або рідкісні.
Матеріальні потреби – це бажання людей використовувати різні товари й послуги, які приносять їм корисність. Предмети споживання, як відомо, слугують для задоволення особистих потреб людей. Матеріальні потреби мають підприємства й державні установи.
Потреби в якомусь конкретному товарі або послузі можна задовольнити повністю. За короткий проміжок часу можна, наприклад, отримати достатню кількість хліба, олівців чи зубної пасти. Однак інша річ, коли йдеться про задоволення потреб у товарах і послугах узагалі. Ми не отримуємо і не можемо отримати їх усіх у достатній кількості.
Основна економічна проблема, яка постає перед окремими людьми, групами людей і суспільством загалом, полягає у тому, що виробничі ресурси обмежені.
Обмеженість ресурсів означає незбалансованість між: відносно необмеженими потребами і відносно обмеженими засобами, що забезпечують задоволення цих потреб. Обмеженість зумовлює вибір. Якщо ми не можемо мати все, що бажаємо, нам доведеться вибрати те, чого потребуємо найбільше.
Обмеженість ресурсів породжує багато техніко-економічних проблем: обмеженість обсягу виробництва, необхідність усебічної економії виробничих ресурсів та виробу, пошуків альтернативних варіантів використання ресурсів тощо.

14. Економічна система: її сутність та структурні елементи.

Економічна система – це сфера функціонування продуктивних сил і економічнихвідносин, взаємодія яких характеризує сукупність організаційних форм та видів господарської діяльності. Під економічною системою розуміється особливим образом упорядкована система зв'язків між виробниками і споживачами матеріальних благ і послуг.
Структура економічної системи: 1.Продуктивні сили. 2. Виробничі відносини. 3. Господарський механізм. Продуктивні сили – матеріальна основа економічної системи. Включає 2 елементи:робочу силу і засоби виробництва. Виробничі відносини є об'єктивні і матеріальні, адже складаються незалежно від волі і свідомості людей і є суспільною формою прояву продуктивних сил. Вони поділяються на соціально-економічні і організаційно-економічні.
Соц.-ек. – це зв'язки людини з людиною. Орг.-ек. – відносини, що характеризують організаційну форму розвитку продуктиних сил. Господарський механізм – частина економічної системи, що регулює економічну діяльність і забезпечує раціональне співвідношення між окремими підсистемами і елементами економічної системи. Кожна економічна система включає в себе: провідний тип власності на ресурси (приватний і державний), основні групи суб'єктів суспільного виробництва і відносини між ними,економічну форму результатів виробництва, принципи організації виробництва, розподілу, обміну, споживання; загальні економічні закони.