Можливості держави у регулюванні інфляційних процесів

Date: 2015-10-07; view: 406.

Вирішуючи проблему боротьби з інфляцією, слід усвідомити два моменти:

1. ринкова економіка, в якій звертаються паперові гроші, інфляційна по своєму пристрою. Вимагати ж від держави раз і назавжди покінчити з інфляцією - значить ставити перед ним завідомо нездійсненне завдання. Тому мета антиінфляційної політики полягає не у викоріненні інфляції, а в тому, щоб зробити інфляцію керованою, а її рівень-досить помірним; [2 C 354]

2. боротьбу з інфляцією не можна зводити до виконання якоїсь програми, після закінчення якої можна відзвітувати про успішно виконану роботу. Потрібна не програма, а реалізована державою політика, яка не поступається за своїм значенням соціально1 або науково-технічної.

Антиінфляційну політику держави можна умовно поділити на дві частини: на стратегію і тактику. Стратегія передбачає з'єднання цілей та методів боротьби з інфляцією на тривалу перспективу,

завдання антиінфляційної політики держави - скорочення бюджетного дефіциту з перспективою його повної ліквідації. До вирішення цього завдання можна рухатися двома шляхами - збільшуючи доходи і зменшуючи витрати держави.

35)Інфляція:типи.види і їх особливості в Україні

Інфляція - це процес переповнення каналів обігу грошовою масою понад потреби товарообігу, що викликає знецінення грошової одиниці і зростання товарних цін. При визначенні інфляції - цього складного, багатофакторного процесу, слід виходити з того, що вона проявляє себе в грошовій сфері, а її коріння (витоки) випливають з порушення економічного життя держави, кризового стану економіки