Студопедия
rus | ua | other

Home Random lecture






Друга особливість усного мовлення – імпровізація.


Date: 2014-03-11; view: 474.


В письмовому мовленні можна ретельно обдумати кожну фразу, кожне слово, замінити невдалі вирази більш правильними, точними, закреслити вже написане і написати новий текст, перечитати іже закінчену роботу і внести в неї будь-які виправлення.

В усному мовленні нічого подібного зробити не можна. Педагог може скласти попередній план, може ясно уявити себе, про що він буде говорити, може навіть написати текст, але коли він буде говорити перед класом, а не читати попередньо складений текст, тобто дійсно користуватися усним мовленням, йому необхіно буде шукати слова на ходу, в значній мірі імпровізувати.

А так як ми знаєм, що «слово не горобець – вилетить, не спіймаєш», то повинні спрямовувати усі зусилля до того, щоб не сказати лишнього, і виразити свої думки більш тактично, точно.

Якщо імпровізація неминуча, для всякого, навіть продуманого мовлення (крім тих випадків, коли оратор запам’ятав продуманий текст напам’ять і вимовляє його буквально, нібито читає напам’ять), то тим більше потрібно сказати про виступ, що раніше не підготовлений. Найчастіше імпровізація спосотерігається при неспоіванному обговоренні якого-небуть питання. Наприклад, ви слухаєте доповідача і виступаючих в дебатах, і ви не згодні з чимось і хочете заперечити. Але підготуватись ретельно не має часу. Ви швидко продумуєте основне, що хочете говорити; можливо вспієте скласти план, подумати з чого почати і чим закінчити, які висновки зроьити, але все це – лише, в загальних рисах, без точних формулювань. Імпровізація у вашій мові буде відігравати вирішальну роль. Ви швидко, в процесі мови, повинні мобілізувати наявний матеріал і не втрачаючи ні секунди знайти для нього словесну форму.

У імпровізації є свої переваги перед завчасно написаною промовою. Необхідність в найкоротший термін підібрати необхідні думки і слова створює в оратора емоційний, душевний підйом. Навіть спокійна людина, виступаючи з промовою, в деякій мірі відчуває хвилювання, його мислення стає більш інтенсивним, уява більш активною, відчуття більш сильними, авсе це звичайно позитивно впливає на підбір слів і на виразність їх передачі.

Але імпровізація усної мови має і слабкі сторони, оскільки не завжди і не всякий оратор може привести в стан готовності необхадний матеріал. Буває, що оратор говорить путано, повторюється, засмічує мову непотрібними словами. Це створює неприємне враження, часто викликає колючі зауваження з боку слухачів. Щоб цього уникнути, необхідно продумати мову, її основні положення, щоб таким чином створити міцний фундамент для імпровізації. І звичайно, потрібно добре знати предмет про який йде мова.

Третя особливість усного мовлення – безпосередність спілкуванняоратора з слухачами, тобто контакт з аудиторією. Звичайно і писемне мовлення, будь то твір школяра чи наукове дослідження, розраховане на «аудиторію», на вчителя. Але читач існує лише в уяві.

Інше діло – в усному мовленні. Слухачі в певній мірі співрозмовники. Вони зазвичай мовчки сприймають мову педагога, оратора, але реагують на цю мову виразом обличчя, на якому можна прочитати запитання, нерозуміння, зацікавленість., солідарність чи незгоду, навіть протест чи обурення.

Досвідчений педагог бачить цю реакцію аудиторії, слідкує за тим, що в даний момент переживають його школярі і відповідно до цього перебудовується, вносить в свою мову новий матеріал, нові інтонації.

Яскравою ілюстрацією в цій стороні усного мовлення можуть слугувати згадки чеховського професора про те, що він читав лекції студентам (розповідь «Скучная история»): «Когда я читаю лекцию, передо мной полтораста лиц, непохожих одно на другое, и триста глаз, глядящих мне прямо в лицо. Цель моя – победить эту «многоловную» гидру. Если я каждую минуту, когда читаю, имею ясноэ представление о степени ее внимания и о силе разумения, то она в моей власти.

Другой мой проивник во мне спмом. Это – безконечное разнообразие форм, явлений и законов и множество ими обусловленых своих и чужих мыслей. Каждую минуту я должен иметь ловкость выхватить из этого громадного материала самое важное и нужное, и так же быстро, как течет моя речь, облекать свою мысль в такую форму, котрая была бы доступна разумению «гидры» и возбуждала бы ее внимание, причем надо зорко следить, что бы мысли передавались не по мере ее накопления, а в известном порядке, необходимом для правильной компоновки картины, какую я хочу нарисовать.

Далее, я стараюсь, чтобы моя речь была литературна, определения кратки и точны, фраза возможно проста и красива. Каждую минуту он должен осаживать себя и помнить, что в моем распоряжении имеется только час и сорок минут. Одним словом, работы не мало. В одно и тоже время приходится изображать из себя ученого, и педагога, и оратора, и плохо дело, ести оратор победит в вас педагога и ученого или наоборот».

Загальні слова, загальні роздуми, стандарті штамповидні вирази, як правило не торкають серця слухачів. Логічно витримана мова, але позбавлена конкретики і свіжих, нових думок, повторюючи загальні місця, не може слугувати взірцем.

Коли немає контакту з аудиторією мова тікає «в повітря».

На уроці учителю не слід тримати себе так, ніби він виступає з ораторської трибуни. Він повинен говорити просто, розповідати , а не пророчити. Для встановлення контакту найбільш доречна невимушена манера спілкування з класом. Звертаючись до учнів, учитель повинен якомога частіше звертатися по імені, це сприяє створенню благополучного психологічного клімату.

Насамкінець дуже важливою умовою успішного використання усного мовлення є уміння володіти своїми почуттями під час виступу. Інколи школярі зустрічають нас не так, як ми припускали. Початок не був захоплюючий, жарт нікогог не розвеселив, а на обличчях учителів замість зацікавленості чи хоча б скептизму – відверта нудьга. Що ж робити? Образитись, адже ви так ретельно готувались до заняття? Ні! Перестроїтись. Витягнути з пам’яті найцікавіше, що б могло розрухати і зацікавити школярів. Учительповинен контролювати свій гнів, не ображати і не звинувачувати школярів в «тупості».

Отже знання власного усного мовлення дозволить педагогу ціленаправлено вдосконалювати ораторські навики.


<== previous lecture | next lecture ==>
Поняття системи | Системний і ситуаційний підходи як методологічна основа стратегічного аналізу
lektsiopedia.org - 2013 год. | Page generation: 0.146 s.