Розрахунок відношень між величинами сусідніх зв’язків (відстаней) дендриту

Date: 2014-03-11; view: 552.

По-друге, визначається кількість кластерів к за допомогою нерівності і<і за (за к = 2,3, ... , п-2). За даними таблиці .5 видно, що ця нерівність виконується для: к₃ і к₄; к₆ і к₇

k = 3 (1,17<2,00);

k = 6 (1,00<2,00).

Знаходимо мінімальне значення серед і₃ та і₆: min .

Отже, кількість кластерів (груп) для розбивки каналів розподілу дорівнює 6. (k = 6). Для визначення складу кожного кластера у дендриті розривається 5 (k-1) зв’язків, які характеризуються найбільшими відстанями між об’єктами.

У дендриті (див. рис. .4.) легко визначити перші чотири зв'язки, які необхідно розірвати - це комбінації 5 - 10, 1 - 5, 8 - 9, 10-2. Але існує відразу два зв'язки з однаковими відстанями: 3-6 і 9-7. Вирішити, який саме зв'язок потрібно розірвати, ми повинні на підставі якихось інших критеріїв. Припустимо, що ми з певних причин надаємо перевагу розірван­ню зв'язки 9-7.

Внаслідок цього поділ на кластери призводить до утворення таких груп (номери кластерів вказано в порядку зменшення оцінок каналів розподілу):

7-й кластер: канал розподілу № 5 (оцінка 26);

2-й кластер: канал розподілу № 1 (оцінка 19);

3-й кластер: канал розподілу № 10 (оцінка 17);

4-й кластер: канали розподілу №№ 2, 8 (оцінки 14, 13 відповідно);

5-й кластер: канали розподілу №№ 4, 7 (оцінки 10, 9 відповідно);

6-й кластер: канали розподілу №№ 9, 6, 3 (оцінки 7, 6, 4 відповідно).

Звичайно, у реальній ситуації для групи з 10 об'єктів виділяти аж 6 кластерів недоцільно. Але не варто забувати, що ми розглядали лише умовний приклад, метою якого було ознайомлення з технікою кластерного аналізу, особливо у ситуаціях, коли кількість кластерів з самого початку була невідома.

Припустимо тепер, що з самого початку планувалося виділити 4 кластери. Тоді процедура кластеризації сукупності об'єктів (каналів розподілу) буде дуже простою: необхідно у дендриті розірвати 3 зв'язки з найбільшими значеннями, тобто зв'язки 5-10, 1 - 5, 8 - 9. Таким чином, наші класгери будуть включати такі об'єкти:

7-й кластер: канал розподілу № 5;

2-й кластер: канал розподілу № 1;

3-й кластер: канали розподілу №№ 10, 2, 8;

4-й кластер: канали розподілу №№ 4, 7, 9, б, 3.

На практиці можна застосовувати не тільки метод дендритів, але й інші прийоми кластерного аналізу. Ці питання детально розглядаються у спеціальній науковій літературі, тому зауважимо лише, шо кластерний аналіз, незважаючи на формалізацію його процедур, значною мірою має еврістичний характер, тобто вимагає від аналітика прийняття рішень на основі логічного осмислення конкретної ситуації.

Отже, розглянуті нами методики групування різних об'єктів стратегічного аналізу мають незаперечну цінність для досягнення правильної орієнтації дослідження; зосередження на ключових факторах, підрозділах, продуктах чи групах споживачів; уникнення помилок у виборі інструментів аналізу.

4.Метод бенчмаркінгу

Фактично бенчмаркінг - це альтернативний метод стратегічного планування і аналізу не від досягнутого, а відповідно до досягнень конкурентів, тобто орієнтиром у розробці стратегічних планів є не власні досягнення, а найкраща практика конкурентів. Іноді у світовій практиці бенчмаркінг використовується не стільки для формулювання стратегії, скільки для вирішення менш комплексних завдань: зниження виробничих витрат, збільшення ефективності процесу реалізації продукції, раціоналі­зація організаційної структури тощо.

Стратегічний бенчмаркінг - процес забезпечення відповідності стратегії компанії ключовим факторам успіху в галузі і стратегіям поведінки конку­рентів.

Бенчмаркинг как система представляет замкнутый цикл и подразделяется на определенные этапы в процессе бенчмаркинга, количество которых варьируется от пяти до четырнадцати. Объектом бенчмаркинга являются знания, информация, лучший опыт, а их получение и активное применение для обеспечения конкурентного преимущества - его основной целью. Основные этапы бенчмаркинга представлены на рис.8.

Рисунок 8. Укрупненная модель процесса бенчмаркинга

Во внешней среде бенчмаркинг рассматривается как легальный метод доступа к знаниям, и его нельзя считать простым копированием и имитацией. Копирование и имитация лучших продуктов и технологий существовала практически всегда. В настоящее время в негативной форме он проявляется в виде промышленного шпионажа. Бенчмаркинг же предполагает добровольное предоставление информации и обмен знаниями. Возможности использования бенчмаркинга расширялись в ходе эволюционного развития. Официально временем появления бенчмаркинга в мире считаются 1970-е годы, что связано с выходом в свет книги Р. Кэмпа - менеджера корпорации "Ксерокс", организатора одного из первых крупных бенчмаркинговых проектов.

Таблица 6. Сравнение традиционного анализа и анализа отношений, используемого в бенчмаркинге

Бенчмаркинговое взаимодействие располагает более обширным инструментарием по сравнению с традиционным бенчмаркингом. Способы реализации бенчмаркингового взаимодействия в большей степени ориентируют организации на развитие не только их собственного потенциала, но и потенциала внешней среды, способствуя тем самым, совместному повышению конкурентоспособности. При этом появляется возможность решения не только текущих, но и стратегических задач, связанных с повышением интеллектуального капитала и возможностью прогнозирования направлений развития. (рис.9)

Рисунок 9. Способы реализации бенчмаркинга

Бенчмаркинг — это процесс непрерывной оценки и сравнения какой-либо организации с любым из мировых (отраслевых) лидеров бизнеса с целью получения информации, которая поможет этой организации улучшить свои показатели.

Конкурентная разведка — важнейший элемент почти каждой фазы бенчмаркинга. Пока вы не будете знать методы конкурентной разведки, вам не удастся получить наиболее ценное от программы бенчмаркинга. Более того, некоторые аспекты качественного бенчмаркинга сложно оценить без использования конкурентной разведки. Компании, имеющие хорошо разработанные программы конкурентной разведки, используют умение и знания других компаний для своих целей.

Выделим пять основных этапов процесса бенчмаркинга:

1. Определение функций и процессов, требующих улучшения в вашей компании.

2. Определение наилучших компаний.

3. Измерение показателей вашей компании.

4. Измерение показателей других компаний.

5. Использование полученной информации для улучшения показателей вашей компании.