Види конкуренції та їх вплив на класифікацію ринків

Date: 2015-10-07; view: 410.

Під конкуренцією розуміють перш за все змагання, боротьбу в досягненні кращих результатів на будь-якому терені, суперництво фірм за здобуття вигідніших умов виробництва і збуту товарів, змагання між країнами за джерела сировини, ринку збуту і сфери вкладання капіталу.

Конкуренція – невід'ємний атрибут товарного виробництва та обігу, зорієнтованого на споживача, це об'єктивний економічний закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між відособленими товаровиробниками і споживачами їх продукції.

Конкуренціямає такі функції:

– змушує товаровиробника підвищувати якість продукції, розширювати асортимент товарів та послуг, що пропонуються;

– забезпечує тенденцію до постійного зниження цін;

– стимулює впровадження науково_технічних досягнень і зростання продуктивності праці;

– веде до виведення з ринку неефективних підприємств, сприяє раціональному перерозподілу ресурсів;

– охороняє споживача від диктату виробника.

Саме тому конкуренція є головною рушійною силою ринку, найсуттєвішим інструментом його самореалізації.

Структура ринку– це внутрішня будова, розміщення, порядок окремих елементів ринку, їх питома вага в загальному обсязі ринку.

Структура ринку визначається за такими критеріями:

- за об'єктами,

- за суб'єктами,

- у територіальному аспекті,

- за формами контактів,

- за рівнем насиченості,

- за ступенем зрілості,

- за ступенем обмеженості конкуренції,

- за асортиментом товарів тощо.

За суб'єктами виділяють ринки: покупця, продавця, державних установ, посередницький ринок. На ринку покупця пропозиція перевищує попит, виникає конкуренція між продавцями; більшість сучасних ринків – це ринки покупця. На ринку продавця попит значно перевищує пропозицію; існує конкуренція між покупцями, дефіцит товару.

За ступенем обмеженості конкуренції розрізняють:

- ринок вільної конкуренції,

- монополістичний ринок,

- олігополістичний ринок,

- ринок монополістичної конкуренції.

Ринок вільної конкуренції– це бездефіцитний ринок, оскільки він функціонує на основі саморегулювання, спрямований на задоволення різноманітних потеб людини за допомогою рівноважних цін, на базі попиту-пропозиції, створює орієнтири для капіталовкладень і виробництва, забезпечує ефективний розподіл обмежених ресурсів серед альтернативних споживачів.

Монополістичний ринок – це це такий тип ринкової структури, для якого характерно:

1. весь галузевий випуск постачає одна фірма, частка кожного споживача (яких на ринку дуже багато) в загальному обсязі ринкової продукції незначна;

2. продукція однорідна і не має близьких замінників;

3. входження на ринок нових фірм блоковано (крупний первісний капітал, отримання патентів, ліцензій);

споживачі не взаємодіють між собою; присутні елементи нецінової конкуренції, що проявляється у рекламі, існуванні торгової марки фірми, хоча особливої потреби у ній не відчувається за відсутності конкурентів

Ринок монополістичної конкуренції – це такий тип ринкової структури, де:

1. на ринку діє багато продавців та покупців, частка кожного з них не є значною;

2. продукція різних фірм неоднорідна (диференційована). Суттєвою характеристикою монополістичної конкуренції є диференціація продукції при досить значній кількості постачальників і майже необмежених можливостях входження у галузь нових фірм.

Олігополістичний ринок – це такий тип ринкової структури, де:

1. на ринку діє декілька крупних виробників (від 2 до 7-10);

продукція може бути стандартизованою і диференційованою.

2. існують певні бар'єри для входу на ринок. Фірми отримують високі прибутки тому, що доступ на ринок обмежений.

3. виробники мають враховувати поведінку конкурентів, тобто діють стратегічно.

4. контроль над ціною обмежений або значний (при змові конкурентів про рівень цін, ринки збуту тощо).