Нагромадження та споживання національного доходу

Date: 2015-10-07; view: 440.

Внаслідок розподілу і перерозподілу національного доходу утворюються кінцеві доходи, які використовуються для споживання, заощадження і нагромадження і підпорядковуються дії різних економічних законів. Споживання поділяють на невиробниче і виробниче.

Споживання невиробниче — процес індивідуального, колективного і суспільного використання товарів і послуг з метою задоволення різноманітних потреб.

Споживання виробниче — це процес використання речових та особистісних елементів продуктивних сил у процесі праці.

Наступною ланкою використання кінцевих доходів є заощадження — процес відкладання населенням частини своїх грошових доходів для здійснення майбутніх покупок і задоволення відповідних потреб.

Нагромадженням є відкладання частини доходу на розширення виробництва, а в умовах капіталізму — це процес перетворення частини додаткової вартості на капітал, що є необхідною умовою для розширеного відтворення всіх елементів економічної системи, а отже, технологічного, суспільного, економічного способів виробництва.

Велике значення у поліпшенні функціонування економічної системи має оптимальне співвідношення між споживанням і нагромадженням національного доходу, яке виражає закон нагромадження.

Закон нагромадження — наявність внутрішньо необхідних, сталих і суттєвих зв'язків між збільшенням фонду нагромадження та вдосконаленням його структури, зростанням на цій основі суспільної продуктивності праці, з одного боку, і збільшенням національного багатства, його якості та підвищенням життєвого рівня населення — з іншого.

Основним джерелом фонду нагромадження е додатковий продукт.