Сутність, причини та види інфляції

Date: 2015-10-07; view: 642.

Інфляція - зовні виглядає, як знецінення грошей внаслідок їх надмірної емісії, яка супроводжується стійким зростанням цін на товари та послуги. Інфляція - знецінення грошей, що спричинене диспропорціями в суспільному виробництві і порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Причини інфляції:

1) суто грошове явище, спричинене порушенням законів грошового обігу.

2) як макроекономічне явище, спричинене порушенням пропорцій відтворення.

Інфляція зумовлена також комплексом внутрішніх і зовнішніх причин:

- порушення пропорцій суспільного виробництва;

- надмірна емісія паперових грошей;

- дефіцит державного бюджету;

- мілітаризація економіки;

- зростання внутрішнього і зовнішнього державного боргу;

- недосконалість податкової системи;

- кризові явища у фінансово-кредитній системі;

- монополізація виробництва;

- зовнішньоекономічні фактори.

Типи:

1) залежно від переважаючого впливу факторів:

- інфляція попиту;

- інфляція пропозиції.

2) за темпами зростання:

- повзуча;

- помірна;

- галопуюча;

- гіперінфляція.

3) за характером прояву:

- відкрита;

- прихована.

4) за ступенем прогнозування:

- очікувана;

- неочікувана.

5) за співвідношенням темпів зростання цін на товари:

- збалансована;

- незбалансована.

Інфляція попиту - порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. ЇЇ виникнення спричиняє збільшення державних замовлень, збільшення попиту покупців на засоби виробництва, зростання купівельної спроможності громадян тощо. Утворення надлишку грошей порівняно з кількістю товару - підвищення цін.

Інфляція пропозиції - зростання цін внаслідок підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної пропозиції. Причини : зростання цін на сировину, енергоносії, підвищення зарплати і т.д. або в результаті зміни структури пропозиції на ринку.

Повзуча інфляція - інфляція, що розвивається поступово, коли ціни зростають незначною мірою, але неухильно (до10% на рік).

Помірна інфляція - (3-5% на рік) у розвинених країнах заходу вважається стимулом до розвитку економіки, а не негативним фактором.

Галопуюча інфляція - інфляція, коли ціни зростають швидко на 20-100% щорічно.

Гіперінфляція - інфляція, коли ціни зростають астрономічно - на 1-2% щодня, або на 500% і більше на рік. Означає глибоку економічно – соціальну кризу в країні.

Відкрита інфляція розвивається вільно і ніким не стримується.

Прихована інфляція - ситуація коли держава вживає заходи, спрямовані на безпосереднє стримування цін на товари і послуги.

Очікувана - зазвичай помірна інфляція, яку можна спрогнозувати на будь-який період часу. Досить часто є прямим результатом антиінфляційних дій уряду.

Неочікувана - характерна раптовим стрибком цін, зумовленим збільшенням під впливом інфляційних очікувань суспільного попиту населення на споживчі товари, товаровиробників - на сировину та засоби виробництва.

Збалансована - інфляція, коли ціни товарів різних товарних груп відносно один одного не змінюються .Ціни підвищуються досить повільно і одночасно на більшість товарів та послуг.

Незбалансована - інфляція, коли співвідношення цін у різних товарних групах змінюються на різні відсотки і по різному на кожний вид товару.

Стагфляція - інфляція, що супроводжується стагнацією виробництва й одночасно зростанням рівня цін і безробіття.

Рівень інфляції обчислюється за формулою:

H= сума P ₁Q₁ : сума P _оQ₁, де

H - індекс зростання цін за рік;

Р_о і Р₁ - ціни однакових товарів, виражені відповідно в цінах базового і поточного років;

Q₁ - обсяг виробництва певного продукту в поточному році.

Економічні наслідки інфляції:

- руйнує нормальні господарські зв'язки, посилює диспропорції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростання виробництва.

- капітали переливаються із сфери виробництва у сферу обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки. Зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція.

- порушення нормального функціонування кредитно грошової системи. Знецінення грошей підриває стимули до нагромадження їх, породжує явище “втеча від грошей” (коли підприємці і населення надають перевагу вкладанню грошових заощаджень у товари та інші матеріальні цінності). Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі проценти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених грошах.

- згортаються товарно – грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод - втрата грошима своїх економічних функцій.

- негативний вплив на міжнародне економічне та валютно –кредитне становище країни - підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, заохочує імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутрішньому ринку вони продаються за вищими цінами. Стимулює надходження іноземного капіталу, знижує офіційні і ринкові курси національної валюти через її знецінення.

Соціальні наслідки інфляції:

- знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо тих, які мають сталий дохід, основні темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.

- знецінює на передодні грошові заощадження населення в банках, страхових полісах та інші паперові активи з фіксованою вартістю.

- посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.

Для боротьби з інфляцією держава проводить антиінфляційну політику, яка передбачає:

Дефляція – загальне зниження середнього рівня цін в економіці. Процес, протилежний інфляції. У результаті проведення в Україні грошової реформи у вересні 1996 р. тимчасова грошова одиниця купоно-карбованець була замінена новою українською національною валютою – гривнею, яка стала єдиним законним засобом платежу на Україні. Введення гривні стало першим із важливих факторів значного зниження рівня інфляції та стабілізації грошового обігу в країні.

Питання для самоперевірки, контролю та обговорення:

1. Які ви знаєте форми організації суспільного виробництва?

2. Чому для існування товарного виробництва необхідні дві умови: суспільний поділ праці та економічна відособленість виробників?

3. Що таке товар і які його властивості?

4. Визначте та дайте характеристику закону вартості.

5. Чому дія закону вартості за сучасних умов товарно-грошових відносин обмежена?

6. Як розвиток товарного виробництва і обміну привів до виникнення грошей? У чому їх сутність?

7. Охарактеризуйте грошову систему. З яких елементів складається грошова система?

8. Дайте визначення поняття “валютний курс”?

9. Що таке інфляція і які причини її виникнення?

10. Чому інфляція є фактором макроекономічної нестабільності?

11. Охарактеризуйте стан грошової системи та інфляційні заходи в Україні.