Радянський період

Date: 2015-10-07; view: 422.

Розгром Туркестанської (Кокандської) автономії

Період Алаш-Орди

Правління Російської імперії закінчилося перемогою Російської Революції 1917 року, коли більшовики захопили владу в Росії. Казахська націоналістична партія, Алаш-орда проголосила автономію казахського народу в грудні 1917 р. Лідери Алаш-Орди ( Ахмет Байтурсынов, Аліхан Бокейханов, Міржарип Дулатул, Р. Тынышпаев, Мустафа Шокай) заснували Казахський уряд, що був поділений на східні й західні адміністративні зони у зв'язку з великими розмірами казахської території.

У січні 1918 р. у відповідь на пред'явлений ультиматум Шокай відмовився визнати владу Рад. Для знищення Туркестанської автономії з Москви до Ташкента прибули 11 ешелонів з військами й артилерією, до складу карального загону ввійшли червоноармійці ташкентського гарнізону та вірменські дашнаки. 6 лютого 1918 року більшовики розпочали штурм Коканду і за три дні повністю зруйнували стародавнє місто. Відповіддю на розгром Туркестанської автономії став потужний національно-визвольний партизанський рух, названий більшовиками басмацтвом і ліквідований Радянською владою лише в 30-і роки.

Лідери Алаш-Орди спочатку виступали проти більшовиків під час Громадянської війни (1918-1921). Пізніше казахські націоналісти досягли компромісу з більшовиками[Джерело?], отримавши гарантії збереження Казахської автономії. У 1920 р. територія Казахстану була проголошена автономною соціалістичною республікою. Казахська національна еліта, що складалася переважно з лідерів Алаш-Орди, увійшла до складу місцевих органів влади[Джерело?]. На початку 1920-х років країна пережила жахливий голод, який забрав життя від 1 до 3 мільйонів казахів. У грудні 1922 р. був заснований СРСР. Казахстан було включено до нього як Казахську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку (АРСР). Ця назва залишалася за республікою до 1925 р., перш ніж її було перейменовано в Казахську АРСР. 1929 року м. Алмати стало столицею республіки. 1936 р. Казахська АРСР була перетворена в Радянську Соціалістичну Республіку (РСР) у складі Радянського Союзу.

1986 року першим секретарем Комуністичної партії Казахстану був призначений росіянин Геннадій Колбін. Це викликало бурю протестів тисяч казахів у Алмати, які виступали проти зміщення з посади Дінмухамеда Кунаєва, керівника республіки з 1960-х років. Дані про точну кількість людей, загиблих під час заколоту 16 грудня 1986 року, коли тисячі молодих людей (переважно студентів) вийшли з протестом на центральну площу Алмати, досі не відомі.

У 1989 р. Колбіна було переведено до Москви і на посаду першого секретаря Компартії Казахстану було призначено Нурсултана Назарбаєва. У березні 1990 р. Верховна Рада Казахської РСР (законодавчий орган республіки) обрала Назарбаєва на посаду першого Президента Казахської Республіки. У грудні 1991 р. Назарбаєв здобув беззаперечну перемогу на перших демократичних президентських виборах республіки, набравши 95 відсотків голосів. Незалежність Казахстану була проголошена трохи пізніше того ж місяця, незадовго до розпаду СРСР.