Французько-монакські відносини

Date: 2015-10-07; view: 503.

Монако

Міжнародні відносини Ліхтенштейну

У 2004 році Ліхтенштейн уклав з Євросоюзом договір про розширення Європейської економічної зони. Довгий час підписання договору відкладалося внаслідок входження в ЄС у 2004 році Чеської та Словацької Республік. Чехія і Словаччина відмовлялися визнавати Ліхтенштейн державою через невирішені питання власності правлячого князівського будинку. За декретам Бенеша власність приватних і юридичних осіб на території Чехословаччини була експропрійована цією державою. 8 вересня 2009 між Чеською Республікою та Ліхтенштейном було укладено договір про співпрацю, що ознаменувало дипломатичне визнання Ліхтенштейну Чехією. У грудні того ж року був підписаний аналогічний договір зі Словаччиною.

Князівство має свої посольства в США, Німеччині, Бельгії (одночасно представляє Ліхтенштейн у Ватикані і є місією при Європейському Союзі), Швейцарії і Австрії. В інших державах інтереси Ліхтенштейну представляють посольства Швейцарської Конфедерації.

На тлі Андорри, Ліхтенштейну та Сан-Марино князівство Монако виглядає зовсім мікроскопічним: за площею воно поступається тій же Андоррі в 250 разів! Монако розташоване на знаменитому Лазурному березі Лігурійського моря і займає вузьку прибережну. Фактично весь цей простір займають три злилися один з одним міста - Монако (столиця), Монте-Карло і Ла-Кондамін. Щільність населення тут - одна з найбільших в світі (17 тис. осіб на 1 км2). Корінне населення (монегаски) утворилося в результаті змішання італійців і французів, але кількісно в країні переважають французи. Державна мова також французька, хоча монегаски говорять й італійською.

Монако - конституційна монархія, з 1297 р. керуючий представниками князівської династії Грімальді. Як незалежне князівство існує з 1419 р. У XVI-XVII ст. перебувало під іспанським пануванням, потім - під французьким протекторатом, незалежність була відновлена ​​в 1861 р. Законодавча влада належить князеві (з 2005 р. Альберту II) і Національній раді (парламенту), виконавча - Урядовій раді. Особливі відносини у Монако з Францією, в якості грошової одиниці в цій країні до введення євро був прийнятий французький франк.

Князівство Монако широко відоме в Європі, та й в усьому світі як центр міжнародного туризму (700 тис. приїжджають в рік) і розваг. Для обслуговування туристів побудовані численні готелі та розважальні заклади, серед яких особливо відомий заснований ще в середині XIX в. комплекс гральних будинків (казино) в Монте-Карло. Дохід країні дає і випуск поштових марок.

Тим не менше значення бізнесу звеселянь в сучасній економіці Монако вже невелика, а більше 2/3 доходів державного бюджету дають промисловість і торгівля. На підприємствах маленького князівства випускають електронні вузли та прилади, в тому числі і для англо-французького надзвукового «Конкорда», електротехнічні, фармацевтичні товари, кераміку, жіночий одяг, різноманітні сувеніри. Основну частину робітників на цих підприємствах складають жителі сусідніх районів Франції та Італії. Значні доходи приносить і фінансово-банківська діяльність: на крихітній території князівства розмістилися правління більш ніж 800 міжнародних компаній і 50 банків. Про рівень добробуту його жителів свідчить і високий показник душового ВВП.

Монако - держава, тісно пов'язане з Францією за договором 1918 року, який формально закріплений в статті 436 Версальського договору 1919 року. Зовнішня політика Монако - ілюстрація цієї угоди: Франція згодна захищати суверенітет і незалежність Монако, в той час як монегаський уряд погоджується здійснювати свої права у відповідності з французькими інтересами. З тих пір відносини між Монако і Францією були також визначені в договорі 1945 року і в угоді 1963 року.

У 2002 році договір 1918 року був переглянутий. У 2005 він був ратифікований обома сторонами і знайшов законну силу. Умови договору дозволили Франції замість Генерального консульства встановити посольство в Монако, вперше дозволили отримувати акредитацію послам з інших держав, а також формально визначили право успадкування престолу дочками Князя і іншими членами його сім'ї, закріплене в Конституції Монако 1962 року.

Хоча Монако не є членом ЄС, воно тісно з ним пов'язане через митний союз з Францією, а також визнає євро національною валютою.