Президентство Нестора Кіршнера

Date: 2015-10-07; view: 404.

Криза

На виборах 24 жовтня 1999 року переміг Фернандо де ла Руа. На уряд де ла Руа, до якого входила значна кількість економістів, покладалися великі надії на подолання економічної кризи у країні.

У грудні у багатьох містах Аргентини пройшли громадські заворушення, які отримали назву Касероласо. 20 грудня сутички між поліцією і маніфестантами продовжилися. Це в свою чергу спричинило відставку президента.

21 грудня Національний конгрес призначив тимчасовим виконувачем обов'язків президента Рамона Пуерту. 23 грудня сесія законодавчої асамблеї призначила тимчасовим президентом Адольфо Родрігеса Саа, який оголосив у конгресі про дефолт. Народні протести продовжувалися, люди вимагали відставки усієї влади, тому 30 грудня Родрігес Саа пішов з посади. Виконувачем обов'язків президента став голова Палати депутатів Едуардо Каманьйо. 2 січня 2002 року за пропозицією хустисіалістської партії тимчасовим президентом став Едуардо Дуальде. Дуальде відразу ж почав рішучі дії по подоланню кризи.

Економічну ситуацію в Аргентині вдалося стабілізувати, але це було зроблено ціною значних конфліктів з опозицією і непопулярності уряду у народу. 26 червня 2002 року це вилилося у заворушення в Авельянеді, які були жорстоко придушені. Після цього Дуальде оголосив про відставку і нові президентські вибори.

За президентства Кіршнер економіка Аргентини пішла вгору, перш за все за рахунок зростання експорту. Інфляція, бідність і безробіття значно скоротилися. Критики уряду Кіршнера відзначають, що зростання економіки завдячує значною мірою загальносвітовим тенденціям, а також скороченню соціальних програм в Аргентині.

Також за часів Кіршнера було розпочато нові судові процеси над особами, що порушували права людини у часи Процесу національної реорганізації. В останні два роки свого президентства Кіршнер проводив політику жорсткого контролювання цін і обсягів експорту з метою стримати інфляцію. Водночас рівень підтримки президента у народі зростав.