Влада як політико – психологічний феномен

Date: 2015-10-07; view: 498.

Суть та принципи конформізму

Конформізм - некритичне прийняття і додержання панівних думок та стереотипів масової свідомості, традицій, беззастережне наслідування авторитетів, принципів, настанов і пропагандистських кліше, пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів, безапеляційне визнання існуючих порядків, норм і правил, відсутність власної позиції.

Конформізм – підпорядкування особи впливу групи. Піддатливість особи до тиску зі сторони групи.

- Захисний конформізм (шукає підтримку)

- Особиста стихійна форма конформізму (згода індивіда з групою)

- Умовний чисто зовнішній конформізм (зовнішньо – згода, внутрішньо - ні)

Нонконформізм – не мотивована поведінка, яка протилежна до вимог та очікувань (притаманна переважно лідерам).

Кратологія – наука про владу. Влада не просто важливий атрибут політичної системи. Це найголовніша з багатьох потреб людини.

Бажання влади виникає, як правило, у двох основних формах:

• Притаманне не всім, а лише лідерам;

• Властиве тим, хто йде разом з лідером, за ним, сподіваючись, що в разі його перемоги, перемоги його групи і їм перепаде частка влади.

1. Біхевіористи (Ф. Ніцше, Б. Скіннер, Б. Рассел) вважають, що більшість людей неспроможні бути ініціаторами будь-чого, а влада є певним типом поведінки, здатної відповідно впливати на інших людей, на їх поводження.

2. Інструменталісти трактують владу як набір певних інструментів, завдяки яким вона власне здійснюється.

3. Структуралісти розглядають владу як структуру певних відносин між підлеглими та їхніми керівниками, тобто як співвідношення винагород і покарань.