Концепції політичного лідерства

Date: 2015-10-07; view: 433.

Політичне лідерство як психологічний феномен

Лідерство можна розглядати в широкому розумінні — як здатність впливати на інших і на стан спільної діяльності — і у вузькому, коли лідер радикально впливає на стан справ у колективі і за багатьма якостями переважає інших.

Політичний лідер — це людина, здатна згуртувати навколо себе багатьох, завоювати у них авторитет, повести за собою.

Потреба у владі – Лассуел Потреба як компенсація

Потреба у контролі над подіями і людьми – над обставинами

Потреба у афіліації(приналежності до тої чи іншої групи і отримати схваленні і групі)

Гострий розум, політична інтуїція. Певною мірою ці якості є вродженими, а згодом розвиненими. Йдеться про вміння мислити ана­літично, неординарно, прораховувати і передбачати можливий розви­ток подій.

Організаційні здібності. Вони потрібні політичному лідерові будь-якого масштабу, але особливо важливі для лідерів, які є національ­ною елітою,

Привабливість лідера (імідж). Політик повинен уміти подобати­ся, або мати "шарм".

Теорія рис(теорія «великої» людини) – лідерство пояснюється на підставі спадковості.

Ситуативна теорія -лідерство як результат поєднання місця, часу та обставин. В різних конкретних ситуаціях виділяються певні члени групи, які мають переваги за певною ознакою, яка необхідна для розв'язання цієї ситуації, і саме тому людина стає лідером

Ситуативно-особистісні теорії – на даний час. Ситуація і риси лідера.

Мотиваційна теорія лідерства(Мітчел, Еванс) – ефективність лідерства в залежності від його впливу на мотивацію послідовників, на їх здатність продуктивно виконувати завдання і отримувати задоволення від отриманої роботи.

Атрибутивні теорії лідерства – лідерство як маріонетка, яка отримує прямі вказівки і владу від своїх послідовників, які маніпулюють лідером. Бентлі.