Взаємозвязок національного характеру та політичної культури

Date: 2015-10-07; view: 416.

Поняття «субкультура» та типи субкультур

Парламентська діяльність як вияв стану політичної культури

Політичне представництво, поділ влади, воля політичної діяльності – теоретична база сучасної демократії. Ріність, свобода.

Тоталітаризм і демократія – протистояння ірраціональної масової свідомості раціональній колективній діяльності кращих представників суспільства.

Делегування повноважень. «типовість» - представник і носій середніх характеристик певної групи. «символ» - демократії і перша ціль на шляху зміни режиму

Парламенти теж різні бувають. Чи реалізовуються основні ліберальні цінності.

Політична субкультура – сукупність однорідних ціннісних орієнтацій і відповідних орієнтацій, форм політичної активності громадян або соціальних груп

Політична субкультура – неоднорідність політичної культури в межах певної держави(Алмонд)

Спочатку це була суто молодіжна субкультура – девіантна група

Етнічні, класові та релігійні детермінанти, вік, стать

Ціннісні орієнтації різних культур, на їх основі виникає ідентичність і це є основою формування тих культур.

Взаємодія політичних партій – орієнтовані на групу і тому зараз полі культурність.

Національний характер - це сукупність рис, які склалися історично у представників тієї чи іншої нації, що визначають звичну манеру їх поведінки, типовий спосіб дій, які виявляються у побутовій сфері, оточуючому світові, праці, ставленні до своєї та інших спільностей.

Мова, пам'ять історичних подій, культурні елементи. Первинність чи вторинність нації з етнічною групою

Традиції, норми і цінності.

національний характер визначає політичну культуру, консервативна, закрита, відкрита, інтроверти, екстраверти і т.д… проте вони в більшості випадків утворюють симбіоз.

Д. Юм у роботі "Про національний характер" також зазначив, що характер народу може до певної міри змінюватися під впливом системи правління та від змішування з іншими народами.