Куріальні виборчі системи

Date: 2015-10-07; view: 377.

Мішані виборчі системи

Такі системи базуються на комбінації елементів пропорцій­ної та мажоритарної систем. Так, у Німеччині одна половина де­путатів Бундестагу (національного парламенту) обирається за принципами одномандатної мажоритарної системи, а інша — за пропорційною мажоритарною системою.

Мішану виборчу систему використовують в Угорській Рес­публіці, де депутати за індивідуальними списками обираються за мажоритарною системою, а за партійними списками — за пропорційною системою.

Якщо у країні наявна гостра проблема забезпечення пред­ставництва в парламенті нечисленних етнічних або соціальних груп, то вибори здійснюються за куріальною виборчою систе­мою. Для кожної курії передбачаються відповідні норми пред­ставництва, на основі чого створюються виборчі округи (Зімбаб­ве, Нова Зеландія, Фіджі).

Вибори 1998, 2002 р. в Україні здійснювалися за мішаною пропорційно-мажоритарною системою: серед 450 депутатів Вер­ховної Ради України одна половина (225) обиралася за партій­ними списками, а інша (225) — від територіальних виборчих ок­ругів.

За характером і особливостями суспільства надто різняться, а тому їх відповідним способом класифікують.

Суспільства класифікують за системною природою (ук­раїнське, німецьке, іспанське, американське, англійське та ін.) та релігійною ознакою (християнське, мусульманське, іудейсь­ке, буддійське та ін.).

Визначень поняття "суспільство", як зазначалося, існує бага­то залежно від конкретно-історичного, якісного етапу його роз­витку. Так, останнім часом широко використовують поняття "інформаційне суспільство". Йдеться про суспільства (країни), де основним (домінуючим) багатством і ресурсом є інформація, новітні інформаційні системи. Це поняття з'явилося у другій половині 60-х років, коли вперше стався своєрідний інформа­ційний вибух, тобто кількість інформації незрівнянно збільши­лася, почали з'являтися нові, раніше невідомі джерела її пере-дання і збереження. Поряд з такими характеристиками, як "суспільство знань", "постіндустріальне суспільство", почали вживати характеристику (термін) "інформаційне суспільство".

Фактично, за визначенням американського футуролога О. Тоффлера, людство пережило аграрну, індустріальну револю­ції, а нині передбачається революція інформаційна. Реальність сьогодення сповна підтверджує таке твердження.

Суть інформаційної революції зумовлюється тим, що інфор­мація визначається своєрідним промисловим продуктом, а її ви­робництво — одним з видів промислової індустрії. Свого часу на цьому зауважував і один з основоположників кібернетики, ви­датний український вчений, академік В. М. Глушков. Нині такі країни, як США і Японія активно використовують інформацію на світовому ринку, маючи від цього не лише великі прибутки, а й статус найрозвиненіших держав світу.

В умовах інформаційного суспільства збільшується питома вага індивідуальної праці, кардинально змінюються система і технології у сфері освіти, науки і культури, наукові досліджен­ня стають інтенсивнішими і пліднішими завдяки небаченим

можливостям обміну інформацією. При цьому кардинально змі­нюються виробництво взагалі, економічна сфера, чисельність працюючих; принципово нового характеру набирає управління виробництвом, що спричинює загалом справжню технологічну революцію у сферах матеріального і духовного виробництва.

Інформаційне суспільство характеризується не лише пози­тивними особливостями розвитку. Комп'ютеризація призвела до появи комп'ютерної злочинності, що пов'язано з використан­ням комп'ютерної техніки, комп'ютерних систем. Через це пе­ред суспільствами гостро постала проблема захисту, поперед­ження таких злочинів, особливо в банківській справі, а також у воєнній, економічній та інших сферах.

За допомогою новітньої інформаційної, комп'ютерної техні­ки інтенсивно почало розвиватися психологічне опрацювання сотень тисяч людей. Проте комп'ютерні психотехнології повин­ні використовуватися з користю для людства — у медицині, ос­віті (професійні орієнтації, професійний відбір), професійній ви­робничій та інших сферах діяльності.

Побутує таке визначення суспільства, як "суспільство спо­живання".У цьому понятті діяльність, усе життя людини орієн­товані на такі ідеали і цінності, як егоїстичний індивідуалізм, гроші як найвища цінність, максимум прибутку тощо. Трива­лий час соціалістична, комуністична ідеології до таких сус­пільств (країн) необґрунтовано зараховували всі країни так зва­ного капіталістичного табору, особливо високорозвинені.

Вживають і таке поняття, як "постділове суспільство".Це суспільство, в якому на перший план висуваються духовні, мо­ральні цінності. До таких суспільств відомий спеціаліст з ме­неджменту П. Друкер зараховує США, де, на його думку, визрі­ває так звана нова контркультура, або постділове суспільство. Поряд з такою контркультурою виникає й друга контркульту­ра — третій сектор. Це — некомерційні, неурядові установи. У США це також автономні, самокеровані общини, інші структу­ри.

У політиці стосовно політичних процесів, стану суспільства часто вживають поняття "політичний розвиток", "модерніза­ція".