![]() |
Куріальні виборчі системиDate: 2015-10-07; view: 377. Мішані виборчі системи Такі системи базуються на комбінації елементів пропорційної та мажоритарної систем. Так, у Німеччині одна половина депутатів Бундестагу (національного парламенту) обирається за принципами одномандатної мажоритарної системи, а інша — за пропорційною мажоритарною системою. Мішану виборчу систему використовують в Угорській Республіці, де депутати за індивідуальними списками обираються за мажоритарною системою, а за партійними списками — за пропорційною системою. Якщо у країні наявна гостра проблема забезпечення представництва в парламенті нечисленних етнічних або соціальних груп, то вибори здійснюються за куріальною виборчою системою. Для кожної курії передбачаються відповідні норми представництва, на основі чого створюються виборчі округи (Зімбабве, Нова Зеландія, Фіджі). Вибори 1998, 2002 р. в Україні здійснювалися за мішаною пропорційно-мажоритарною системою: серед 450 депутатів Верховної Ради України одна половина (225) обиралася за партійними списками, а інша (225) — від територіальних виборчих округів. За характером і особливостями суспільства надто різняться, а тому їх відповідним способом класифікують. Суспільства класифікують за системною природою (українське, німецьке, іспанське, американське, англійське та ін.) та релігійною ознакою (християнське, мусульманське, іудейське, буддійське та ін.). Визначень поняття "суспільство", як зазначалося, існує багато залежно від конкретно-історичного, якісного етапу його розвитку. Так, останнім часом широко використовують поняття "інформаційне суспільство". Йдеться про суспільства (країни), де основним (домінуючим) багатством і ресурсом є інформація, новітні інформаційні системи. Це поняття з'явилося у другій половині 60-х років, коли вперше стався своєрідний інформаційний вибух, тобто кількість інформації незрівнянно збільшилася, почали з'являтися нові, раніше невідомі джерела її пере-дання і збереження. Поряд з такими характеристиками, як "суспільство знань", "постіндустріальне суспільство", почали вживати характеристику (термін) "інформаційне суспільство". Фактично, за визначенням американського футуролога О. Тоффлера, людство пережило аграрну, індустріальну революції, а нині передбачається революція інформаційна. Реальність сьогодення сповна підтверджує таке твердження. Суть інформаційної революції зумовлюється тим, що інформація визначається своєрідним промисловим продуктом, а її виробництво — одним з видів промислової індустрії. Свого часу на цьому зауважував і один з основоположників кібернетики, видатний український вчений, академік В. М. Глушков. Нині такі країни, як США і Японія активно використовують інформацію на світовому ринку, маючи від цього не лише великі прибутки, а й статус найрозвиненіших держав світу. В умовах інформаційного суспільства збільшується питома вага індивідуальної праці, кардинально змінюються система і технології у сфері освіти, науки і культури, наукові дослідження стають інтенсивнішими і пліднішими завдяки небаченим можливостям обміну інформацією. При цьому кардинально змінюються виробництво взагалі, економічна сфера, чисельність працюючих; принципово нового характеру набирає управління виробництвом, що спричинює загалом справжню технологічну революцію у сферах матеріального і духовного виробництва. Інформаційне суспільство характеризується не лише позитивними особливостями розвитку. Комп'ютеризація призвела до появи комп'ютерної злочинності, що пов'язано з використанням комп'ютерної техніки, комп'ютерних систем. Через це перед суспільствами гостро постала проблема захисту, попередження таких злочинів, особливо в банківській справі, а також у воєнній, економічній та інших сферах. За допомогою новітньої інформаційної, комп'ютерної техніки інтенсивно почало розвиватися психологічне опрацювання сотень тисяч людей. Проте комп'ютерні психотехнології повинні використовуватися з користю для людства — у медицині, освіті (професійні орієнтації, професійний відбір), професійній виробничій та інших сферах діяльності. Побутує таке визначення суспільства, як "суспільство споживання".У цьому понятті діяльність, усе життя людини орієнтовані на такі ідеали і цінності, як егоїстичний індивідуалізм, гроші як найвища цінність, максимум прибутку тощо. Тривалий час соціалістична, комуністична ідеології до таких суспільств (країн) необґрунтовано зараховували всі країни так званого капіталістичного табору, особливо високорозвинені. Вживають і таке поняття, як "постділове суспільство".Це суспільство, в якому на перший план висуваються духовні, моральні цінності. До таких суспільств відомий спеціаліст з менеджменту П. Друкер зараховує США, де, на його думку, визріває так звана нова контркультура, або постділове суспільство. Поряд з такою контркультурою виникає й друга контркультура — третій сектор. Це — некомерційні, неурядові установи. У США це також автономні, самокеровані общини, інші структури. У політиці стосовно політичних процесів, стану суспільства часто вживають поняття "політичний розвиток", "модернізація". |