Организационное поведение

Date: 2014-03-11; view: 440.

Аннотация

ЗМІСТ

Права та обов'язки роботодавця як страхувальника

Роботодавець як страхувальник має право:

1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;

2) вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання обов'язків Фонду щодо організації профілактики нещасних випадків і професійних захворювань та соціального захисту потерпілих;

3) оскаржувати рішення працівників Фонду соціального страху­вання від нещасних випадків у спеціальних комісіях з питань вирі­ше­ння спорів при виконавчій дирекції Фонду та при її робочих органах;

5) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих, у тому числі в суді.

Роботодавець як страхувальник зобов'язаний:

3) інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду:

а) про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві;

б) про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідного класу професійного ризику;

4) подавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків відомості про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік;

5) безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду;

6) повідомляти працівникам підприємства адресу та номери телефонів робочого органу виконавчої дирекції Фонду, а також лікувально-профілактичних закладів та лікарів, які за угодами з цим Фондом обслуговують підприємство;

7) подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені Фондом.

Порядок і строки подання відомостей, передбачених Законом, визначаються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

¨ ¨ ¨ ¨ ¨

¨ Детальніше див. книгу Зеркалова Д.В. «Охорона праці в галузі: загальні вимоги» за адресою http://www.zerkalov.org/node/3001

¨ До 6 квітня 2011 р. – «Комітет по нагляду за охороною праці України» (Держпром­гірнагляд). Раніше – Держнаглядохоронпраці.

* До 08.06.2004 р. – ДНАОП. Нове Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП), за видами економічної діяльності, затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.06.2004 р. № 151.

¨ Наказом МОЗ від 21.05.2007 року № 246 затверджено новий Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій.

· Наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 року № 15 затверджено Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці.

¨ Додатковий клас, прийнятий у цих Правилах для позначення пожеж, пов’язаних з горінням електроустановок

Учебник подготовлен преподавателями кафедры теории организации и управления одного из ведущих вузов страны. Содержание разделов учебной дисциплины «Организационное поведение» подробно раскрыто в соответствии с государственным образовательным стандартом. Материал изложен наглядно и доступно. Теоретические положения сопровождаются примерами из российской практики. Авторы рассматривают проблемы поведения индивидов, групп, организаций в конкурентной среде и дают практические советы по повышению эффективности их деятельности.

Допущено Министерством образования РФ в качестве учебника для студентов вузов, обучающихся по специальности 061100 «Менеджмент организации». Книга будет полезна аспирантам, преподавателям, студентам смежных специальностей, лицам, получающим второе высшее образование, а также менеджерам-практикам.

Учебник подготовлен при поддержке Российского Гуманитарного Научного Фонда (РГНФ) и Министерстваобразования РФ, проект №01-02-85023а/у

Организационное поведение (англ. organizational behaviour) — систематическое изучение и применение на практике знаний о том, как люди (индивиды и группы) взаимодействуют внутри организации. Организационное поведение — базисная научная дисциплина о причинах и факторах поведения людей в организации; область научных исследований, при которых используют теорию, методы и принципы различных дисциплин, с целью изучения индивидуальных представлений, ценностей, поступков при работе в группах и в целой организации. Любая организация будь то государство, военно-воздушный флот, юридическая фирма или Норильский никель имеют свои отличительные особенности, но и немало общего их объединяет. Главное, что их объединяет и делает эффективными, или не очень – это человек, которого на современном развитии науки мы учимся воспринимать и как главного производителя – созидателя и как главного потребителя, а зачастую и разрушителя собственного, а порой и общественного благополучия.

Институциональная экономика, или наноэкономика, или экономика личности все общественные процессы пытается рассматривать вместе с политикой и обществом. Привлекая не отдельные науки, а их союз: фундаментальных, отраслевых и общественных, только вместе способных адекватно помочь в разрешении возникающих проблем граждан на каждом этапе развития человечества.

Гражданское общество России, огромной страны с великой историей, накопило огромный опыт формальных и неформальных институтов на высоком научном уровне соответствующих потребностям суверенного развития нашей отчизны в составе глобального сообщества, сложившегося к настоящему времени. Одно перечисление кодексов, законов, действующих в России, заслуживает уважения. Тем более, как отмечает Президент В.В. Путин, наша страна продолжает оставаться страной с переходной экономикой и обновление кодексов, законов, проделанное государственной думой в последние годы, не может быть окончательным на все времена, а только приближается к своему завершению.

Все формы жизнедеятельности, и организации в том числе, совершаются при постоянном контроле со стороны государственных, общественных и других структур, в сравнении с формальными и неформальными институтами и институциональными средами различных сложившихся структур гражданского общества.

На приведённом рисунке мы представляем как отдельные субъекты общества влияют на все события, совершаемые отдельными личностями и их организациями практически на всех параметрах жизнедеятельности. На рисунке приведены только шесть основных граней, но в реальной жизни их значительно больше и их влияние нельзя игнорировать.

Рис. Пространственное представление шести определяющих институциональных сред, влияющих на эффективность современной предпринимательской жизнедеятельности в регионе и на организационное

поведение

Источник: разработана В.И. Чаловым

Раздел 2 Совокупность институциональных научно-технологических, социально-политических, природно-климатических факторов, определяющих организационное поведение / 1а,2а,7б/. ( 2 часа )

2.1 Организационная и другие структуры управления крупной интегрированной структурой и динамика инноваций. Экономическая основа деятельности организации.

2.2 Цепочка создания потребительской ценности как инструмент корпоративного управления.

2.3 Процессно-стоимостной подход оценки эффективности бизнеса и его деловых отношений.