Розвиток політичної думки в Україні

Date: 2015-10-07; view: 442.

У другій половині ХІХ ст. в Україні формується національно орієнтоване просвітництво – Капніст, Козельський, Лодій, Лукашевич, Репнін-Волконський, Тимковський.Його ідеї – суспільний договір, рівність та свобода для усіх, критика кріпацтва та самодержавства. У 1846 р. з'явилося Кирило-Мефодіївське товариство: М.Костомаров, П.Куліш, Т.Шевченко. Основні ідеї: соціальний месіанізм, панславізм, федералізм, егалітаризм, націоналізм, проголошення української демократичної республіки у складі федерації слов'янських народів.

З кінця ХІХ ст. в Україні розвиваються лібералізм(Туган-Барановський, Вернадський) та націонал-демократія(основні ідеї: першість інтересів нації та держави, демократії та республіки, визнання національної ідеї та психології основою життя нації).

Націонал-демократичні, соціалістичні погляди проповідував М.Драгоманов, який хотів розв'язати національні проблеми України шляхом реорганізації Росії та Австро-Угорщини, наданням конституційних прав громадянам та розвитком національної культури. Продовжувачами його ідей були: І.Франко, С.Петлюра, М.Грушевський. М.Грушевський обґрунтував можливість федеративного або конфедеративного об'єднання з Литвою та Білорусією, або перетворення Росії шляхом децентралізації, що дасть можливість Україні розвити свою культуру.

Революція 1917 р. в Росії вплинула на напрями політичної думки в Україні, основним змістом якої стало створення незалежної держави. Але з перемогою більшовиків в УРСР політична думка обмежилася марксизмом-ленінізмом, змістом якого було переборення соціальних антагонізмів та будування соціалістичного суспільства. Український націонал-комунізмвиник під час проведення політики українізації. М.Хвильовий вважав, що Україна може стати соціалістичною та незалежною, досягти європейського рівня.