Тема 8. ГРУПИ ІНТЕРЕСІВ І ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ

Date: 2015-10-07; view: 383.

8.1. Групи тиску і суспільно-політичні рухи

Учасниками політичного життя є не тільки державні органи (уряд, парламент, суд тощо) а й політичні партії. Важливу роль у ньому відіграють різні союзи, асоціації, об'єднання громадян. В американській політологічній традиції політичні феномени такого роду називають групами інтересів або групами тиску. Виникнення цього поняття пов'язане з розвинутою Артуром Бентлі концепцією групової природи політики (групової парадигми). У сучасній політології групи інтересів визначаються як об'єднання:недержавнінепартійні Специфічними їх рисами є:

* дій з метою захисту певного групового інтересу

* наявність певної організованості

* стійкого контакту з структурами влади та її представниками

Для визначення політичних явищ, що не входять безпосередньо в державні й партійні структури, але впливають на політичне життя, може бути використане інше, більш прийняте поняття – суспільно-політичний рух.

Особливість конкретно виявлено подвійну соціальну і політичну природу відповідних об'єднань людей, зроблено акцент на динамічному, діяльному аспекті їх існування Суспільно-політичний рух охоплює :організації безпосереднього, прямого впливу на політичні рішення (лобістські рухи)масові рухи. Практично всі вони становлять собою форми соціального протесту і з цього погляду зачіпають політичні інтереси, надають порушеним питанням політичної форми.

Звичайно, існують певні рухи, що перебувають за межами політики.

* любительські рухи

* духовні рухи.

Але в структурі цих рухів є організації, замкнуті на політику, які досить легко політизуються, висунувши політичні вимоги.

Складний соціально-політичний характер цих, часто непомітних, сил підкреслюється терміном – “латентні (приховані) політичні сили”, які можуть трансформуватися в активні політичні сили. Серед сучасних рухів є і досить політизовані – економічні, антивоєнні тощо.

Особливу роль у політиці відіграють лобістські організації, які спочатку виникли в США і поширились згодом у інші країни. Основними завданнями цих організацій є: налагодження контактів з політичними діячами й чиновниками з подальшим впливом на їх рішення участь у слуханнях законопроектів у парламенті Вплив через: хабарі погрози, шантаж

Значний політичний вплив у розвинутих країнах мають:

* союзи підприємців

* споживчий рух

* професійні спілки

* диверсифікований характер

* руйнівність

Залежно від стратегічної орієнтації рухи поділяються на:

Виступають за збереження соціального й політичного порядку, що склався, або навіть реставрацію попередніх інститутів невдоволені порядком, який існує, і вимагають змін характерні дії в рамках встановленого соціального порядку, спрямовані на проведення реформ “зверху” відрізняються жорстким протистоянням порядку і владі борються за збереження довкілля і життя на планеті борються проти приниження прав особистості Для марксизму соціальна, точніше класова характеристика рухів, завжди була визначальною. Звідси і підхід до їх типології:робітничіселянські. Однак для більшості існуючих у світі рухів притаманний міжкласовий характер.

Важливою особливістю сучасних рухів є різнобарвність їх соціальної бази. Дослідження соціального профілю учасників цих рухів у різних країнах виявили ряд подібних моментів:порівняно молодий віквідносно високий рівень освітидосить високий рівень достаткукритичне ставлення до порядку, який склавсяорієнтація на інтеграцію знаньпостматеріалістична система цінностей. Одним із складних питань, пов'язаних із дослідженням динаміки рухів, є питання про її періодизацію. У різних видах рухів можуть бути виділені різні фази їх розвитку. Я.Щепанський виділяє такі етапи, через які проходять: соціальний неспокій пошук способів вирішення проблеми шляхом різних форм агітації, пропагандивиникнення кіл і вільних неформальних груп з виділенням лідерів-пророківстворення цільових групформування управліннявикористання організаційних форм для досягнення метифаза закостеніння, пов'язана з підпорядкуванням організації бюрократичним правиламсоціальний неспокійформування ідеологіївиникнення цільових організаційреволюційний вибухперіод влади помірних групмобілізація і розвиток екстремістських групзахоплення влади екстремістамиспад терору, стабілізація нового порядку.