Політичний режим, поняття, типи

Date: 2015-10-07; view: 395.

Тема 11. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ РЕЖИМІВ

Політична історія ХХ століття запровадила в політичний лексикон одне з, мабуть, найуживаніших понять – “політичний режим”. Однозначного трактування даної категорії в науковій літературі ще не вироблено. Одні дослідники вважають, що поняття “політичний режим”, “політична система” суть однопорядкові і позначають фундаментальну організацію політичного життя суспільства. Інші співвідносять дані категорії за ступенем спільності. Так, “політичний режим” розглядається як форма існування “політичної системи”, тобто політична система є базовою, визначальною стосовно режиму. В юридичній літературі акцентується увага на формалізовані норми (закони, укази) і правила здійснення влади уповноваженими на те інститутами держави. Політичні науки розглядають режим більш широко, системно, з огляду не тільки на формальні і неформальні (тіньові) аспекти функціонування влади, але також і на соціально-класові, соціокультурні, этнонаціональні особливості і традиції, характер і способи взаємодії влади і суспільства. Таким чином, політичний режим можна охарактеризувати як систему формальних і реальних способів, ресурсів і стратегій взаємодії держави і суспільства, опосередкованих існуючою політичною культурою в цілому.

У політичній науці існує в основному устояна типологізація політичних режимів - тоталітарний, авторитарний, демократичний і їх варіації. Однак, перш ніж виділяти характерні риси й особливості того чи іншого політичного режиму, необхідно позначити деякі методологічні підстави, щоб уникнути змішання понять. По-перше, зазначені типи політичних режимів доцільно застосовувати тільки до республіканської форми організації політичної системи і публічної влади. По-друге, для типології конкретного політичного режиму, у першу чергу варто визначити базові чи системотворчі фактори і відносини. Такими будуть:

Ø тип економічної системи, мети і задачі політичної системи, а також їхня безпосередня взаємодія;

Ø соціальні передумови - соціально-класова структура суспільства, этнонаціональний склад населення, міжгрупова боротьба усередині правлячої еліти, особистісні якості політичних лідерів і т.д.;

Ø соціокультурні - духовна матриця суспільства, що включає домінуючі ідеології, релігію, менталітет, традиції, а також субкультурні прояви (регіоналізм, конфесії,тощо.);

Ø інформаційні – доступ до інформації, а також можливість впливу на виробництво самої інформації, її спрямованості, об'єктивності.

Головним виміром змісту політичного режиму виступає міра здійснення влади і реалізація пануючими суб'єктами принципів легітимності в політичній діяльності. Політичний режим є сукупністью засобів і методів здійснення політичної влади на основі характеру і способу взаємин влади, суспільства та особистості. Існують також і інші параметри змісту політичного режиму, як спосіб і порядок формування представницьких установ, взаємовідношення трьох гілок влади; становище й умови діяльності політичних партій; правовий статус особистості; політична стабільність суспільства; характер політичної свідомості. Якщо формам правління характерна статичність, то політичний режим характеризується динамізмом. Він може змінювати свою природу, не торкаючись сутності самої форми правління. Наприклад, Німеччина з 1933 по 1945 роки залишалася республікою, як Франція і Швейцарія, але режим тут був уже принципово інший. Те ж саме можна сказати і про Італію часів Б. Муссоліні. За формою - конституційна монархія, як і Великобританія, за способами здійснення влади, її цілями, формальними і реальними правами людини, політика цих країн різко відрізнялася.