|
Закономірність посилення політизації ЗМІ в історичному аспектіDate: 2015-10-07; view: 433. Тема 18. МІСЦЕ І РОЛЬ ЗМІ В ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСАХ Перш за все з'ясуємо поняття “ЗМІ”. Засоби масової інформації – це: · Газети · Журнали · Телебачення · Радіо · Інтернет Їх виникнення починалося ще в Стародавньому світі з найпростішого – рукописних аркушів, різного роду настінних написів та усних повідомлень. Другим кроком (XVI ст.) стало тиражування видань засобами друкованого верстата. Наприкінці ХІХ століття новини стали поширюватися за допомогою радіо. У першій половині ХХ ст.. з'явилося телебачення, в другій – Інтернет. Поява і технічне вдосконалення ЗМІ зумовлені потребою людей знати, що діється в тому середовищі, в якому вони живуть, з тим, щоб задовольнити свою елементарну допитливість і – головне – знати, як себе поводити залежно від конкретної ситуації. Задовольняючи цей попит, журналісти завжди прагнули дати споживачам інформації (у сучасній інтерпретації - реципієнтам) широке висвітлення подій і явищ, у тому числі – політичних.
У Стародавньому світі політичні новини зводилися переважно до поширення урядових розпоряджень. За вказівкою римського імператора Юлія Цезаря (І ст. до н.е.) сенатські акти оприлюдньовалися в центрі Риму на спеціальних колонах, пофарбованих в чорний колір, а згодом почали розсилатися і в провінції в рукописних аркушах. В епоху Середньовіччя (V-XV ст. нової ери) діяла система кур'єрів, які розвозили рукописні аркуши по всіх усюдах, і система усних інформаторів (мандрівні музиканти і поети, трубадури, кобзарі). Так, про новини дізнавалась значна частина населення, а зміст новин охоплювалась на соціальні проблеми, нерідко – з елементами критики владних персон. В епоху становлення і розвитку буржуазії (починаючи з XVII ст..) політизація преси проходила під гаслами буржуазії, яка стала використовувати її для утвердження свого політичного панування. Створювані буржуазією видання відбивали її інтереси, а ті, що суперечили її інтересам – заборонялися, змушені були переводитити у підпілля. Визнанням небезпеки, яка йшла від ворожих владі газет, можуть бути слова Наполеона І, який прийшов до влади після Термідоріанського перевороту 1894 року у Франції: “Чотири ворожих газети можуть завдати більш відчутного удару, ніж сто тисяч солдатів у відкритому полі”. В умовах самодержавства по всій території Росії, а, значить, і в Україні будь-яка вільна політична думка була заборонена. Ленінська “Искра”, більшовицька “Правда” виходили в умовах підпілля. Після жовтня 1917 року політизація преси йшла цілком в руслі комуністичної ідеології. Політизація, безперечно, посилилась, але вона мала однобічний характер. Нові можливості для вияву і розвитку політизації відкрилися після розпаду СРСР, в умовах відсутності єдиної, спрямовуючої ролі КПРС. В Україні, зокрема, посиленню політизації ЗМІ сприяють такі об'єктивні і суб'єктивні фактори:
|