![]() |
Теоретична частинаDate: 2014-03-11; view: 527. Створення регістрів Лабораторна робота №3 Завдання для самостійної роботи КонецПроцедуры КонецПроцедуры КонецПроцедуры
Ключове слово Экспортв кінці оператораПроцедуравказує на те, що процедура може бути доступною з інших програмних модулів. Потім у модулі форми змінимо текст нашого обробника
Процедура МатеріалиКількістьПриИзменении(Элемент) // Вставити вміст обробника. СтрокаТабличнойЧасти=ЭлементыФормы.Матеріали.ТекущиеДанные; РозрахуватиСуму(СтрокаТабличнойЧасти)
Отже, тепер замість безпосереднього розрахунку суми ми будемо викликати процедуру із спільного модуля і передавати їй в якості параметра потрібний нам рядок табличної частини. Перевіримо роботу зміненого документу в режимі налагодження. Аналогічний обробник потрібно встановити і для поля Ціна
Процедура МатеріалиЦінаПриИзменении(Элемент) // Вставити вміст обробника. СтрокаТабличнойЧасти=ЭлементыФормы.Матеріали.ТекущиеДанные; РозрахуватиСуму(СтрокаТабличнойЧасти) Створити новий об’єкт конфігурації Документ «Витратна накладна» з реквізитами: § Склад типу СправочникСссылка.Склади § Клієнттипу СправочникСсылка.Клієнти
Створити табличну частину цього документа «Матеріали» з реквізитами: § Матеріалтипу СправочникСсылка.Номенклатура § Кількістьтип Число, довжина 15, точність 3, невід’ємне § Цінатип Число, довжина 15, точність 2, невід’ємне § Суматип Число, довжина 15, точність 2, невід’ємне
Створити основну форму документа
Для полів введення колонок «Кількість» і «Ціна» створити обробник події «ПриЗміні», в якому викликати процедуру «РозрахуватиСуму» із спільного модуля «РоботаЗДокументами» У системі 1С є декілька об’єктів конфігурації, що дозволяють створювати в базі даних структури, призначені для накопичення інформації у зручному для подальшого аналізу вигляді. Використання таких сховищ даних дозволяє накопичувати в них дані, що поставляються різними документами (чи іншими об’єктами бази даних), а також легко створювати потрібні нам звіти чи використовувати ці дані в алгоритмах роботи конфігурації. Об’єкт конфігурації Регістр накопичення є прикладним об’єктом і призначений для опису структури накопичення даних. На основі цього об’єкту платформа створює в базі даних інформаційну структуру, в якій будуть накопичуватися дані, що поставляються різними об’єктами бази даних. Ці дані будуть зберігатися в регістрі у вигляді окремих записів, кожна з яких має однакову, задану в конфігураторі структуру.. Особливістю регістру накопичення є те, що він не призначений для інтерактивного редагування користувачем. Розробник може при потребі надати користувачу можливість редагувати регістр накопичення, але призначення регістру накопичення полягає в тому, щоб його модифікація відбувалася на основі алгоритмів роботи інших об’єктів бази даних, а не в результаті безпосередніх дій користувача. Основним призначенням регістру накопичення є накопичення числової інформації в розрізі кількох вимірів, що описуються розробником у відповідному об’єкті конфігурації. Регістр накопичення і є підлеглими об’єктами конфігурації. Види числової інформації, яка накопичується регістром накопичення, називаються ресурсами, також є підлеглими об’єктами і описуються в конфігураторі. Наприклад, регістр накопичення може накопичувати інформацію про кількість і суму товарів на складах. В цьому випадку він буде мати виміри «Товар» і «Склад», і ресурси «Кількість» і «Сума». Зміна стану регістру накопичення відбувається, як правило, при проведенні документу, і полягає в тому, що в регістр додається деяке число записів. Кожен запис містить значення вимірів, значення приростів ресурсів, посилання на документ, який викликав ці зміни (регістратор) і «напрямки» приросту (прихід чи витрата). Кожному руху регістру накопичення повинен відповідати регістратор. Крім того, регістр накопичення може зберігати додаткову інформацію, що описує кожен рух. Набір такої додаткової інформації задається розробником за допомогою реквізитів об’єкту конфігурації Регістр накопичення.
|