Типи та моделі економічних систем.

Date: 2015-10-07; view: 351.

Суспільний спосіб виробн.

Зміст економ. системи

Змістом економ системи є 1-комлекс-усіх усіх її мета систем, підсистем та елем.,2-сукупність процесів, а отже відносин і зв'язків між ними, 3-сталі зв'язки, з якими викликають закономірності і тенденції розвитку системи, 4-комплекс зовнішнішньої взаємодії і впливу економ системи на соц. правові, моральні та ін.

Форма економ системи- є також багатоаспектною категорією. Вона є 1внутр.- організацією економ. системи, 2-створена як системи, яка в даному виробн. виступає як форми, 3-зовнішні органи економ системи, від її змісту .

Найпростішими формами органпідсистем та елем. економ. системи є п-ство.

Виробн. –процес створення матеріальних і сусп. благ, необхідних для існування розвитку.

Поділяється на:

1) власне виробн..

2) основне

3) виробн. інфраструктура

4) соц. інфраструктура

Сукупність всіх економ процесів,що відбуваються в сусп. на основі діючих в ньому майнових відносин і організаційних форм, являє собою економ систему цього сусп.

Основним елем економ системи, що базується на формуванні власності на економ ресурси та результат г/д. Різні держави розрізняють свою історію економ розвитку соціальними і науковими умовами. Тому сучасна ринкова система має такі найпоширеніші моделі:

Японська модель-відрізняється певними відставами населення від зростання прод. праці.

Шведська модель-визначається соц. політ. спрямованою на формування майнової нерівності за рахунок перерозподілу нац. доходу на користь забезпечених верств.

Американська модель-побудована на системі всілякого заохочення підприємницької активності.

Економ. система-сукупність економ явищ і процесів,що здійсн. в сусп. на основі відносин, що діють в в огранах правових норм.

17. Економічні потреби та інтереси-головна рушійна сила соц.-економ. прогресу.

18. Західна економіка-це наука що визначає власність, як відношення людини до речей. Марксиська політ економія , визначає власність, як певні економ відносини між людьми з приводу привласнення ними матер. благ. Ми ж як об'єктивні відносини між людьми з приводу привл. ними субєктів власн. та засобів виробн. в економ змісті. Розрізняють 2 аспекта:

- матеріально-речовий (відпов людини до об'єктів)

- соціальноьно-економ (між людьми)

Зміст власності:

Власність- сукупність виробничих відносин між людьми з приводу привласнених ними об'єктів в першу чергу засобів в-тва які порушують правоволодіння, користув й розпорядження об'єктами та результативними їх функціонування.

В-сть визначає:

1) умови поєднання робітників з зас. виробн.

2) умови розпорядження й використ. факторів в-тва

2. 19. У процесі історичного розвитку суспільне використ. 2х основних типи в-ті- суспільний і приватний.

Суспільна в-сть ділиться на 2 основні види:

1) власність народу в цілому і зокрема в Україні – це земля

2) в-сть окремих колективів

Форми сусп. в-сті є загально народна, державна, кооперативна, вл. господ. товариства

Є 2 види приватної власн.: Ттудова і нетрудова

1) Трудова (заснована на власн. праці власн., або сімї, основн формою власн є, дрібнотоварне фермерство)

Нетрудова (основ. на використ. найманої праці, відокремл. власн. від участі в процесі виробн..) Продукт належить власнику а не робітнику.

20. Субєкти та об'єкти власності

. Стаття 318. Суб'єкти права власності

Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.

Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

1. Згідно з ч. 1 коментованої статті суб'єктами права власності є Український народ, а також інші учасники цивільних відносин:

1) фізичні особи — громадяни України, а також іноземні громадяни і особи без громадянства, які користуються однаковими з громадянами України майновими і особистими немайновими правами за винятками, встановленими у законі;

2) юридичні особи — вітчизняні, іноземні, спільні, вітчизняні з іноземними інвестиціями тощо;

3) суб'єкти публічного права — держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави тощо (див. коментар до ст. 2 ЦК).

Здійснення права власності Українським народом можливе як безпосередньо (наприклад, шляхом висловлювання волі на референдумі, що стосується питань власності на майно, що належить Українському народу), так і опосередковано — через вищий представницький орган державної влади — Верховну Раду України.

2. У положеннях ч. 2 коментованої статті відображено положення ст. 13 Конституції України про рівність всіх суб'єктів права власності перед законом. Його слід трактувати у тому сенсі, що законом встановлені і гарантовані рівні умови здійснення і захисту права власності. Разом із тим це не означає, що має існувати однаковий правовий режим для всіх форм власності. Іншими, словами, хоча приватний власник і держава як суб'єкти права власності є рівними перед законом, але обсяг, призначення суб'єктивних прав власності вказаних осіб тощо можуть відрізнятися у тому чи іншому конкретному випадку.

21. 5. ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ВЛАСНІСТЬ" ?????

Стаття 3. Суб'єкти права власності.

1.Суб'єктами права власності в Україні визнаються: народ України, громадяни, юридичні особи та держава.

Суб'єктами права власності в Україні відповідно до цього Закону можуть бути також інші радянські республіки, Союз РСР, інші держави, їх юридичні особи, спільні підприємства, міжнародні організації, громадяни інших держав та особи без громадянства.

2. Майно може належати на праві спільної (часткової або сумісної) власності громадянам, юридичним особам і державам.

3. Допускається об'єднання майна, що є власністю громадян, юридичних осіб і держави, та створення на цій основі змішаних форм власності, в тому числі власності спільних підприємств з участю юридичних осіб і громадян інших держав.

4. Громадяни, юридичні особи та Україна можуть мати у власності майно, розташоване на території інших держав.

Стаття 4. Здiйснення права власностi

власник на свiй розсуд володiє, користується i розпоряджається своїм майном;

власник має право вчиняти щодо свого майна будь-якi дiї, що не суперечать закону, використовувати для господарської та iншої не забороненої законом дiяльностi, передавати його безоплатно або за плату у володiння та користування iншим особам.

Стаття 7. Вiдповiдальнiсть власника

власник вiдповiдає за своїми зобов'язаннями всiм майном, на яке вiдповiдно до закону може бути звернено стягнення на вимогу кредиторiв.

створена власником юридична особа вiдповiдає всiм закрiпленим майном;

власник не вiдповiдає за зобов'язаннями створених ним юридичних осiб, а вони не вiдповiдають за зобов'язаннями власникiв, крiм випадкiв передбачених законом (повнi, командитнi товариства).

Стаття 11. Суб'єкти приватної власностi

суб'єктами права приватної власностi в Українi є громадяни України, iноземнi громадяни та особи без громадянства;

iноземцi користуються рiвними правами та несуть обов'язки щодо належного майна нарiвнi з громадянами України, якщо iнше не передбачено законом;

iноземцям (особам без громадянства) земельнi дiлянки у власнiсть не передаються.

Стаття 13. Об'єкти приватної власностi

жилi будинки, квартири, предмети особистого користування, дачi, садовi будинки, земельнi дiлянки, насадження на земельнiй дiлянцi, засоби виробництва, вироблена продукцiя i т.д.;

склад, кiлькiсть i вартiсть майна, що може бути у власностi громадян не обмежуються, крiм випадкiв, передбачених законом;

законодавством може бути встановлений спецiальний порядок набуття права власностi громадянами на окремi види майна.

Стаття 14. Право приватної власностi на землю.

Громадяни України мають право на одержання у власнiсть земельних дiлянок для:

ведення селянського (фермерського) господарства;

пiдсобного господарства;

будiвництва та обслуговування жилого будинку i господарських будiвель;

садiвництва;

дачного i гаражного будiвництва.

Стаття 15. Одержання громадянином у власність іншого майна

член ЖСК, дачного, гаражного чи iншого кооперативу або товариства, який повнiстю внiс свiй пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж iншу будiвлю або примiщеня, наданi йому в користування, набуває права власностi на це майно;

наймач жилого приміщення в будинку державного чи господарського житлового фонду та члени його сiм'ї мають право придбати у власнiсть вiдповiдну квартиру або будинок шляхом їх викупу або на iнших пiдставах, передбачених законодавством;

громадянин, який став власником цього майна має право розпоряджатись ним на свiй розсуд.

Стаття 16. Право власності подружжя

Майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на правi спiльної сумiсної власностi.

Стаття 17. Право спільної власності громадян

майно, придбане внаслiдок спiльної працi членiв сiм'ї є їх спiльною сумiсною власнiстю, якщо iнше не встановлено письмовою угодою мiж ними;

майно, придбане внаслiдок спiльної працi громадян, що об'єднались для спiльної дiяльностi, є їх спiльною частковою власнiстю, якщо iнше не встановлено письмовою угодою. Розмiр частки кожного визначається ступенем його трудової участi.

Стаття 48. Загальні положення

власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би цi порушення i не були поєднанi з позбавленням володiння i вiдшкодування завданих цим збиткiв;

захист права власностi здiйснюється судом, арбiтражем, третейським судом.

Стаття 49. Правомірність володіння майном

Володiння майном вважається правомiрним, якщо iнше не буде встановлено судом, арбiтражним судом.

Стаття 50. Витребування майна з чужого незаконного володіння

власник має право вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володiння.

Стаття 53. Захист прав власника жилого будинку

Власник житлового будинку має право на компенсацiю, пов'язану iз зниженням цiнностi будинку, викликаним дiяльнiстю пiдприємств, органiзацiй, у тому числi такою, що призвела до заниження рiвня шумової та екологiчної захищенностi територiї.

22. натуральне виробн. –це воробн за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб виробн. для споживання всередині господ., що їх виробило.

Суспільний поділ праці- це спеціалізація виробн. на виготовлення окремих видів прод. або на певній виробн. д-сті.

СПП відбув. під дією закону економії часу, і зумовлює підвищення прод. праці, збільшення виробн. прод. На основі СПП виникають виробн. відносини між людьми,не лише безпосереднього виробн. а й сфері обміну прод. праці.