Технологии в менеджменте

Date: 2014-03-11; view: 471.

Содержание курса

Висновки й періодизація

Українська наука про журанлістику пройшла довгий, важкий, супереч-ливий і нерівномірний шлях розвитку. Поява науково-популярних розвідок, принагідних висловлювань, статей, оглядів, а згодом книг, посібників пояс-нюється загальною цікавістю до періодичного слова, намаганням вплинути на розвиток і якысть національної журанлістики, потребою популяризації її серед громадськості, а також осмисленням її закономірностей, а з виникнен-ням організованих форм журналістської освіти – допомогою майбутнім фа-хівцям засвоїти ази професії.

Журанлістикзнавчі праці розвивалися у лоні інших наук. Тільки з по-явою організованої журанлістської освіти у 30-ті рр. ХХ ст. почався період більш-менш системного вивчення історії та теорії української преси. Однак це відбувалося в умовах панування тоталітарної ідеології.

У результаті процес зародження і розвиток науки про журналістику мо-жна поділити на шість умовних періодів. В їх основі – хронологічно-тематич-ний і проблемно-регіональний принципи.

1 період. Час появи перших праць про пресу І.Франка, О.Маковея, М.Грушевського, С.Єфремова, В.Щурата, М.Возняка, Б.Грінченка та інших авторів, що трактували пресу як складовий елемент культурного і націона-льного відродження, освіти й організації громадськості. Цей період позначе-ний такими здобутками: виробленим Франком та Грушевським принципом міжпартійності, запопонованим Єфремовим принципом демократизму, Фран-ковою схемою дослідження історії газет та журналів, зробленою Маковеєм першою спробою періодизації історії преси на західноукраїнських землях, розглядом Возняком та Щуратом проблеми часу і місця зародження укра-їнської преси.

2 період.1920-ті рр., коли зявилися журналістські праці І.Брика, В.Ігна-тієнка, І.Кревецького. Вони засвідчили початок становлення журналістико-знавства як самостійної науки. У журналі «Бібліографічні вісті» відбулася перша наукова дискусія з питань преси, визначення дати її зародження в Україні. Використовувався територіально-етнографічний принцип. У дослід-женнях спостерігався науковий підхід до визначення предмета вивчення, си-стематизація журналістських явищ у певній історичній послідовності. В цих роботах містився найбільш багатий на той час фактологічний матеріал. Однак теорія журанлістики ще не розроблялася.

3 період.У 1930-ті рр. дослідження в журналістикознавстві припинили-ся. На цей час припадають окремі публікації викладачів УКІЖу, які трак-тували пресу як зброю пролетаріату в боротьбі за соціалізм. Ці роботи не залишили помітного сліду в науці.

4 період.Емігрантський – 1940-ві рр. З початком війни журналістико-знавство в Україні не розвивалося. Однак за кордоном, зокрема в Німеччині та Чехословаччині, його розвитком займалися українські емігранти. Діаспор-ні дослідження продовжилися і в пізніші часи. Преса трактувалася у дусі де-мократичних традицій. Віддавалася належна роль журналістики у націона-льно-визвольній боротьбі.

5 період.Відновлення в Україні наукових розробок у галузі журна-лістики (50-60-ті рр.). Достатньо чітко окреслюються напрями диференціації наукових дисциплін всередині сускупності досліджень про журналістику. Проведені тоді дослідження стали основою для наукових пошуків у галузі історії і теорії журналістики для наступних науковців. Відбулася активізація вивчення теорії журанлістики. Особлива увага приділялася теорії публіцис-тики (Ю.Лазебник, В.Здоровега, Д.Прилюк). Ці дослідження свердили пріо-ритет київських і львівських вчених і спонукали назвати їх «українською школою» теорії журналістики.

6 період. Поглиблення наукових розробок з історії, теорії, практики журналістики в Україні у 1970-80-ті рр. У 1970-ті з’являються праці, при-свячені вивченню радіожурналістики і тележурналістики, а також зобра-жальної журналістики. Др. пол. 1980-х характерна тим, що почала наближа-тися до реального життя як сама журналістика, так і українське журналіс-тикознавство.

Відтак настав 1991 р. Україна здобула незалежність і у розвитку журна-лістикознавства та журналістики почався наступний етап на засадах повного позбавлення партійного догматизму, антиісторизму, переоцінки наукового доробку істориків і теоретиків преси з позицій нового часу, з врахуванням національно-демократичних принципів розвитку суспільства і науки. Журна-лістика відіграє вирішальну роль у формуванні української нації, націо-нальної свідомості, державності, необхідності створення соборної України.

Хоч українське журналістикознавство нині перебуває в теоретично не-певному становищі, але відкидати все, що було зроблено в радянський час, неприпустимо. В історикознавчих дослідженнях маємо хоч якимось чином окреслену історію української преси. Зібрано багато фактологічного матеріа-лу, створена основа, яка зараз виправляється, розширюється, поглиблюється.

Маємо розроблені в головних рисах основи теорії журналістики: методи, принципи, жанри, мову, стилістику тощо. У поєднанні з усе більш застосову-ваними засадами і принципами американської і західноєвропейської преси нерідко отримуємо цікавий симбіоз нової журналістики. Більшість дослідни-ків активно включилися в осмислення нових, далеко неоднозначних і супе-речливих масовокомунікаційних процесів уже в суверенній Україні.

« Информационные технологии в менеджменте»

ТЕМА 1: ОБЩИЕ СВЕДЕНИЯ ОБ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЯХ

Лекция 1: Предмет, объект и системы управления в информационных технология.

Лекция 2: Основные понятия информационных технологий и их классификация.

ТЕМА 2: ОРГАНИЗАИЯ И СРЕДСТВА ИТОУД

Лекция 3: Инструментальные средства реализации ИТ.

Лекция 4: ИТ документационного обеспечения в управленческой деятельности.

Лекция 5: Компьютерные технологии подготовки текстовых документов и документооборота.

Лекция 6: Компьютерные технологии обработки экономической информации на основе табличных процессоров.

Лекция 7: Компьютерные технологии использования СУБД и интегрированных программных пакетов.

ТЕМА 3: Имитационно – оценочные информационные

Лекция 8: Имитационное моделирование в информационных технологиях управления.

Лекция 9: Имитационно – оценочные технологии управления прибылью

на примере торгов “МТБ” (Московская орговая Биржа).

Лекция 10: Имитационно – оценочные технологии управления состоянием инвестиционных проектов.

Лекция 11. Интеллектуальная поддержка ИТМ аппаратными средствами.

Лекция 12. Интеллектуальная поддержка ИТМ программными средствами.

Лекция 13. Система поддержки принятии решений на примере деловых игр.