У науці сформувалися два основних підходи до тлумачення політичної культури.

Date: 2015-10-07; view: 443.

1. Суб'єктивний зміст політики:

· . сукупність духовних явищ (Г. Алмонд, С. Верба, Д. Дивайн, Ю. Краснов); . символів (Л. Дітмер);

2. Суб'єктивний ракурс політики:

· . прояв нормативних вимог (С. Байт);

· . сукупність типових зразків поведінки (Дж. Плейно);

· . спосіб політичної діяльності (У. Розенбаум) тощо.

Для того щоб краще уявити структуру політичної культури, звернемося до рис. 1.

Крім того, у структурі політичної культури можна виокремити, поперше, рівень розвитку та співвідношення усталених правових, соціальних, моральних і психологічних норм - регуляторів суспільних відносин; по-друге, когнітивні (інформаційні), емоційно-комунікативні та практичні (поведінкові) компоненти формування суспільної свідомості й засвоєння їх окремою особистістю та соціальними групами.

Автор пропонує під поняттям “політична культура” розуміти якісний параметр політичного життя суспільства, що характеризує ступінь розвитку і співвідношення між правовими, соціальними та психологічними регуляторами функціонування політичної сфери суспільства. Останні сприяють політичній соціалізації особистості, конституйовані в соціально-політичних інститутах, суспільній свідомості та політичній практиці.