Modern Medical Science

Date: 2015-10-07; view: 412.

Міфи.

"Невідомі шляхи Господні"

Міф перший:

Якщо вдасться лягти на обстеження в "крутий" медичний центр (закордонні клініки, кремлівські і республіканські лікарні, а на крайній випадок обласні), то тебе обов'язково вилікують.

Міф засновується на тому, що там є найсучасніша апаратура, яка дозволить точно встановити діагноз, ну і звичайно провести лікування на вищому рівні.

Але дійсність говорить нам про інше. Яскравий приклад це хвороба і смерть Раїси Горбачової.

Міф другий:

Необхідно обов'язково потрапити на прийом до академіка, професора, доктора наук і т.д.

Міф засновується на тому, що ці наукові звання даються на основі відмінного знання свого предмета. Не принижуючи значущість цих іноді "вузьких" знань, помітимо, що це не завжди дозволяє широко і глибоко поглянути на проблеми даного пацієнта. Іноді звичайний хороший лікар клініцист може набагато більше допомогти хворому, ніж знамените "світило".

Міф третій:

Головне - знайти причину хвороби. Міф засновується на тому, що, не знаючи причини не можна лікувати. Частково це вірне, але з іншого боку, якщо шукати причину, наприклад, болів або запалення в окремо взятому органі, легко сплутати причину із наслідками, що, власно кажучи, і відбувається постійно. Яскравий приклад це лікування статевих інфекцій або алергічних захворювань. Можна без кінця здавати аналізи на статеві інфекції, виявляти їх, пройти курс лікування антибіотиками, знов здавати аналізи, виявляти наступні інфекції, знов лікувати і лікувати, поки організм не видасть таке загострення з боку печінки і нирок, що не всяка лікарня справиться. А проблема з статевою інфекцією може залишитися без змін.
Аналогічне відбувається і при лікуванні алергічних захворювань. Проводяться ретельні аналізи по визначенню специфічного алергену (досить дорогі) тільки для того, що б потім майже всім призначити однакову схему лікування, причому однаково безперспективну.

Міф четвертий:

Важливо правильно поставити діагноз. Міф засновується на тому, що хворий без діагнозу це зовсім і не хворий, а "симулянт" якийсь.
Діагноз дозволяє відхреститися від даного пацієнта і відправити його "до інших фахівців", в "інший лікувальний заклад". Дуже часто такий діагноз виглядає як "вирок" і оскарженню не підлягає. Більш того перестраховка лікаря (постановка більш "серйозного" діагнозу, ніж того вимагають істинні обставини хвороби) є хорошим рятувальним колом для лікаря, але не для пацієнта. На щастя, життя часто саме розставляє все на свої місця, шкода тільки хворих, які страждають від надмірної фармакологічної терапії.

Міф п'ятий:

Сама "остання", "новітня", "найбільш наукова" концепція лікування тієї або іншої хвороби - найбільш правильна.Міф засновується на тому, що "їм зверху видно все"... При постановці певного діагнозу пацієнту призначається затверджена МінЗдоровом схема лікування даного захворювання. Ці схеми розробляються профільними інститутами згідно з останніми науковими досягненнями. Ні для кого не секрет, що, те, що учора проголошувалося єдино вірним лікуванням, - сьогодні так само гучно визнається помилкою. Більш того ми щосили стараємося скопіювати реакції людського організму з реакцій тварини, будь то навіть морська свинка або ж мавпа, не кажучи вже про те, що хвороба в будь-якому її вияві - це стан динамічний, що швидко змінюється. Тому дуже часто такі схеми і не працюють.

Міф шостий:

Обов'язково існують хороші "панацейні" ліки або засіб від всіх хвороб.
Міф засновується на незламній вірі лікарів і пацієнтів в чудо. Цей міф настаріший і найшкідливіший. Лікування процес часто тривалий і складний, що вимагає і від лікаря і від пацієнта великих розумових, фізичних і душевних витрат. Ліки завжди є вторинними в діалозі лікаря і пацієнта. А всім хочеться "за щучим велінням, за моїм хотінням"... І які б нові засоби не викидалися на лікарський ринок фармакологічними компаніями, треба не забувати, що для них це, передусім, великий і "прибутковий" бізнес. Будь-які ліки повинні бути пропущені через розум і серце лекаря

Міф сьомий:

Від інфекційних хвороб можна захиститися профілактичними щепленнями.
Міф засновується на грамотному підтриманні обивателів в стані страху перед різними інфекціями. Виробники вакцин досягли дуже добрих успіхів на цьому терені і лобіюють щеплення населення через уряд. Цікавий той факт, що, наприклад, від туберкульозу нас всіх прищеплюють ще в дитячому віці, а кількість прищеплених дітей, хворих на туберкульоз, в останнє десятиріччя виросло вдвічі. У свій час головного санітарного лікаря в США звільнили з посади тільки за те, що він дозволив провести економічний аналіз доцільності щеплень. Наприклад, з'ясувалося, що до загальної імунізації на інфекційні хвороби хворіли 15% дітей, а після ери загальної вакцинації стали хворіти 14,5%, але кількість ускладнень після щеплень досягла також 15% (раніше цих ускладнень не було, так як не було й щеплень).

Вихід з кризи:

Звичайно, комусь мій аналіз ситуації, що склалася видасться поверхневим і емоційним, але на щастя демократичні свободи нашого суспільства дають право висловитися всім. У мене був довгий шлях і пошук істинної медицини. І я її знайшла не в самих сучасних наукових концепціях, а в книгах по традиційній медицині, і зокрема по гомеопатії.

Яке красиве слово "традиційна" медицина! Медицина, освячена тисячоліттями знань про природу людини, його здоров'я і хвороби.

Медицина, яка має чіткі закони і правила, суворо визначені природні ліки, які призначаються індивідуально. Медицина, яка сторіччями не міняє свої принципи. Більш того всі найсучасніші наукові дослідження тільки підтверджують постулати гомеопатії. "Три речі, - пише Гіппократ, поєднуються в нашому мистецтві: хвороба, хворий і лікар".

Радомська Н.А.

—1. Discuss the following :