ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ №2

Date: 2015-10-07; view: 390.

Практические умения

1. Визначення залежно від конʼюнктури зовнішнього ринку дій конкурентів, експортних можливостей компанії, характеристик товару і товарної стратегії, здатних забезпечити плановий обсяг прибутку та розв'язання інших стратегічних і оперативних завдань – це:
А.	Міжнародна товарна політика.
Б.	Міжнародна цінова політика.
В.	Міжнародна конкурентна політика.
Г.	Міжнародна політика розподілу.
2. Обсяг продажів – максимальний. В кінці етапу прибуток знижується у звʼязку зі зростання витрат на захист від конкурентів шляхом зни-ження ціни товару. У класичній схемі життєвого циклу товару Т. Левітта – це етап:
А.	Впровадження.
Б.	Зростання.
В.	Зрілість.
Г.	Спаду.
3. Торгівля, як правило, збиткова, покупець інертний, обсяг продажів низький, маркетингові витрати великі. У класичній схемі життєвого циклу товару Т. Левітта – це етап:
А.	Впровадження.
Б.	Зростання.
В.	Зрілість.
Г.	Спаду.
4. Сукупність активів і пасивів торгової марки, її найменування і логотип, все те, що або збільшує, або зменшує споживацьку цінність товару або послуги – це:
А.	Структура бренду.
Б.	Капітал бренду.
В.	Ринкова ідентифікація торгової марки.
Г.	Ринкова оцінка торгової марки.
5. До контрольованих факторів міжнародної товарної політики не відноситься:
А.	Функціональна характеристика товару.
Б.	Торговельна марка.
В.	Пакування товару.
Г.	Конкуренція.
6. Товарна стратегія, спрямована на пристосування товару до місцевих умов – це стратегія:
А.	Адаптації.
Б.	Стандартизації.
В.	Інновації.
Г.	Зворотного (регресивного) винаходу.
7. При проведенні оцінки ринкових показників товару, визначення відповідності ринкових показників кожного товару їх мінімально допустимим значенням, встановленим керівництвом, а також визначення сильних і слабких сторін кожного товару щодо один одного – це:
А.	Аналіз фінансових показників.
Б.	Аналіз позиціонування торгівельних марок.
В.	Аналіз стандартизованої інформації від зовнішніх постачальників.
Г.	Перехресний товарний аналіз.
8. Міжнародна товарна стратегія, яка пов'язана із потребами зважати на специфічні вимоги і запити клієнтури в кожній із країн, куди поставляють товар – це стратегія:
А.	Адаптації.
Б.	Стандартизації.
В.	Інновації.
Г.	Зворотного (регресивного) винаходу.
9. Товарна стратегія суть якої полягає в тому, що продукт фірми для ринку країни, що розвивається повинен бути простішим, ніж для національного ринку – це стратегія:
А.	Адаптації.
Б.	Стандартизації.
В.	Інновації.
Г.	Зворотного (регресивного) винаходу.
10. До неконтрольованих факторів міжнародної товарної політики не відноситься:
А.	Навколишнє середовище.
Б.	Конкуренція.
В.	Торговельна марка.
Г.	Законодавство.
11. При проведенні оцінки ринкових показників товару, порівнюють торгові марки за допомогою карт сприйняття. Карти сприйняття складаються на основі опитування вибіркових покупців щодо оцінки їх переваг тих або інших торгових марок або конкуруючих компаній – це:
А.	Аналіз фінансових показників.
Б.	Аналіз позиціонування торгівельних марок.
В.	Аналіз стандартизованої інформації від зовнішніх постачальників.
Г.	Перехресний товарний аналіз.
12. Сукупність фірм або окремих осіб, що беруть участь у процесі просування товару від виробника до споживача – це:
А.	Міжнародна збутова політика.
Б.	Канал розподілу.
В.	Недефернційований маркетинг.
Г.	Підрядне виробництво.
13. Розміщення замовлень і реалізація товарів через будь-які фірми-посередники, які хочуть й здатні збувати товар – це форма:
А.	Екстенсивного збуту.
Б.	Інтенсивного збуту.
В.	Ексклюзивного збуту.
Г.	Селективного збуту.
14. Вибір такої кількості посередників, яка залежить від особливостей їх клієнтури, можливостей обслуговування й ремонту продукції, рівня підготовки персоналу – це форма:
А.	Екстенсивного збуту.
Б.	Інтенсивного збуту.
В.	Ексклюзивного збуту.
Г.	Селективного збуту.
15. Вибір торговельного посередника в регіоні, якому надають виняткове право продавати продукцію виробника – це форма:
А.	Екстенсивного збуту.
Б.	Інтенсивного збуту.
В.	Ексклюзивного збуту.
Г.	Селективного збуту.
16. У фірми-продавця ускладнюється контроль за збутом продукції, слабшим є вплив на ринок та рівень аналізу зворотних зв'язків з її споживачами – це недолік:
А.	Екстенсивної форми збуту.
Б.	Інтенсивної форми збуту.
В.	Ексклюзивної форми збуту.
Г.	Селективної форми збуту.
17. Така форма співробітництва не передбачає, що посередник торгуватиме лише товарами компанії, а тому він може розповсюджувати товари-конкуренти, що зменшує ефективність збуту – це недолік:
А.	Екстенсивної форми збуту.
Б.	Інтенсивної форми збуту.
В.	Ексклюзивної форми збуту.
Г.	Селективної форми збуту.
18. Така форма співробітництва прийнятна для територіально обмежених ринків і є надто складною за необхідності продажу товарів на великій території − це недолік:
А.	Екстенсивної форми збуту.
Б.	Інтенсивної форми збуту.
В.	Ексклюзивної форми збуту.
Г.	Селективної форми збуту.
19. Яка категорія міжнародного каналу збуту виступає як принципал:
А.	Представницький дім.
Б.	Експортний торговець.
В.	Клієнтський дім.
Г.	Експортний агент виробника.
20. Яка категорія міжнародного каналу збуту підтверджує як господар замовлення, видані іноземним покупцем:
А.	Представницький дім.
Б.	Експортний торговець.
В.	Клієнтський дім.
Г.	Експортний агент виробника.
21. Яка категорія міжнародного каналу збуту виступає від імені іноземного покупця або купує багато видів товарів згідно специфікації покупця:
А.	Представницький дім.
Б.	Експортний торговець.
В.	Клієнтський дім.
Г.	Експортний агент виробника.
22. Яка категорія міжнародного каналу збуту представляє вітчизняного виробника:
А.	Представницький дім.
Б.	Експортний торговець.
В.	Клієнтський дім.
Г.	Експортний агент виробника.
23. Торгові взаємостосунки, в яких продавець або постачальник передає одержувачу (посереднику) ліцензію на продаж своєї продукції, часто наділяючи його винятковими правами для визначення території – це:
А.	Імплоїшип.
Б.	Франшиза.
В.	Мерчандайзинг.
Г.	Кліринг.
24. Визначення залежно від конʼюнктури на зовнішньому ринку, дій конкурентів, властивостей товару, експортних можливостей організації та інших особливостей таких методів формування попиту і стимулювання збуту, які повинні забезпечити досягнення тактичних та стратегічних маркетингових цілей – це:
А.	Міжнародна комунікаційна політика.
Б.	Міжнародна товарна політика.
В.	Міжнародна цінова політика.
Г.	Міжнародна збутова політика.
25. Будь-яка оплачена знеособлена форма подання інформації з метою просування товарів, послуг, ідей, організацій, окремих осіб – це:
А.	Реклама.
Б.	Паблік рілейшнз.
В.	Особистий продаж.
Г.	Стимулювання збуту.
26. Усна презентація товарів, послуг, ідей, організацій і окремих осіб у бесіди, щоб домогтися необхідної споживчої реакції – це:
А.	Реклама.
Б.	Паблік рілейшнз.
В.	Особистий продаж.
Г.	Стимулювання збуту.
27. Система методів формування і підтримки суспільної думки про товари, послуги, ідеї, організації і окремих осіб – це:
А.	Реклама.
Б.	Паблік рілейшнз.
В.	Особистий продаж.
Г.	Стимулювання збуту.
28. В англомовній літературі діє поділ засобів міжнародної маркетингової комунікації на:
А.	ATL & BTL
Б.	GMN & FDS
В.	ZZS & SZZ
Г.	XXX & YXX
29. За рекламу, що відображається «над рискою», рекламні агентства отримують:
А.	Нічого не отримують.
Б.	Соціальні бонуси.
В.	Комісійні.
Г.	Гонорар.
30. За рекламу, що відображається «під рискою», рекламні агентства отримують:
А.	Нічого не отримують.
Б.	Соціальні бонуси.
В.	Комісійні.
Г.	Гонорар.
31. Який із методів маркетингової комунікації не належить до методів «над рискою»:
А.	Преса.
Б.	Телебачення.
В.	Зовнішня реклама.
Г.	Презентація.
32. Який із методів маркетингової комунікації не належить до методів «під рискою»:
А.	Прес-конференція.
Б.	Спеціальне оформлення упаковки.
В.	Радіо.
Г.	Конкурс.
33. За об'єктом рекламування, реклама буває:
А.	Іміджева.
Б.	Непряма.
В.	Інформативна.
Г.	Зовнішня.
34. За способами подання рекламної інформації, реклама буває:
А.	Іміджева.
Б.	Непряма.
В.	Інформативна.
Г.	Зовнішня.
35. За способами поширення, реклама буває:
А.	Іміджева.
Б.	Непряма.
В.	Інформативна.
Г.	Зовнішня.
36. За поставленими цілями, реклама буває:
А.	Іміджева.
Б.	Непряма.
В.	Інформативна.
Г.	Зовнішня.
37. Міжнародну рекламну компанію реалізують у п'ять етапів, які в англомовній літературі одержали назву:
А.	«5-R»
Б.	«5-M»
В.	«5-P»
Г.	«5-Q»
38. Який елемент є зайвим у наступному переліку елементів, обов'язкових при розробці рекламного звернення:
А.	Зміст рекламного звернення.
Б.	Управління маркетинговим зверненням.
В.	Форма рекламного звернення.
Г.	Стиль рекламного звернення.
39. Найбільш точно ефективність реклами описує рівняння:
А.	Відаля-Вольфа
Б.	Банаха-Штейнгауза
В.	Больцано — Вейєрштрасса.
Г.	Хекшера-Оліна.
40. Одним із завдань PR на міжнародному ринку є пропагування переваг і досягнень компанії. Його називають:
А.	Corporate identity.
Б.	Public affairs.
В.	Corporate communication.
Г.	Publicity.
41. Одним із завдань PR на міжнародному ринку є формування діалогу між фірмою і суспільством. Його називають:
А.	Corporate identity.
Б.	Public affairs.
В.	Corporate communication.
Г.	Publicity.
42. Одним із завдань PR на міжнародному ринку є створення та утвердження в громадській свідомості корпоративного образу фірми. Його називають:
А.	Corporate identity.
Б.	Public affairs.
В.	Corporate communication.
Г.	Publicity.
43. Одним із завдань PR на міжнародному ринку є створення та утвердження в громадській свідомості суспільно достойного ставлення компанії до соціальних і загальнолюдських проблем. Його називають:
А.	Corporate identity.
Б.	Public affairs.
В.	Corporate communication.
Г.	Publicity.
44. Стратегія стимулювання пробного або повторного придбання товару (послуги), збільшення кількості покупок, поліпшення іміджу торгової марки, лояльності покупців, називається:
А.	Стратегією «протягування» (pull).
Б.	Стратегією «протискання» (pressing).
В.	Стратегією «інтервенції» (expansion).
Г.	Стратегією «проштовхування» (push).
45. Стратегія спрямована на стимулювання представників торгівлі, яких компанія прагне переконати, що її товар продаватиметься, називається:
А.	Стратегією «протягування» (pull).
Б.	Стратегією «протискання» (pressing).
В.	Стратегією «інтервенції» (expansion).
Г.	Стратегією «проштовхування» (push).
46. Тип особистого продажу, що полягає у розповіді торгового представника потенційним клієнтам про новий товар, який ще не став доступним для широкої публіки – це:
А.	Технічний продаж.
Б.	Творчий продаж.
В.	Місіонерський продаж.
Г.	Консультативний продаж.
47. Недостатній контроль результатів, неможливість багаторазового повторення одного повідомлення, складне оцінювання результатів впливу – це недоліки:
А.	Паблік рілейшнз.
Б.	Особистого продажу.
В.	Стимулювання збуту.
Г.	Реклами.
48. Високі витрати в розрахунку на один контакт зі споживачем, додаткові витрати на відбір, підготовку та утримання кваліфікованих продавців – це недоліки:
А.	Паблік рілейшнз.
Б.	Особистого продажу.
В.	Стимулювання збуту.
Г.	Реклами.
49. Загроза погіршення іміджу торгової марки та втрати лояльності споживачів – це недоліки:
А.	Паблік рілейшнз.
Б.	Особистого продажу.
В.	Стимулювання збуту.
Г.	Реклами.
50. Сукупність взаємопов'язаних елементів комплексу маркетингових комунікацій з метою послідовного передавання цільовій аудиторії переконливого повідомлення, яке сприяє реалізації цілей організації – це:
А.	Міжнародні маркетингові комунікації.
Б.	Диференційовані маркетингові комунікації.
В.	Інтегровані маркетингові комунікації.
Г.	Структурні маркетингові комунікації.
51. До цін вільного ринку не належать:
А.	Довідкові ціни.
Б.	Біржові ціни.
В.	Аукціонні ціни.
Г.	Трансферні ціни.
52. «Стеля» ціни визначається, виходячи із фактичних:
А.	Попиту.
Б.	Витрат.
В.	Конкуренції.
Г.	Державної цінової політики.
53. «Фундамент» ціни визначається, виходячи із фактичних:
А.	Попиту.
Б.	Витрат.
В.	Конкуренції.
Г.	Державної цінової політики.
54. Товар спочатку продають за якомога вищою ціною, що значно перевищує ціну виробництва; з освоєнням виробу й розширенням масштабів його випуску ціна падає – це стратегія ціноутворення, яка називається:
А.	«Зняття вершків».
Б.	Витіснення.
В.	Престижних цін.
Г.	Стимулювання комплексних продаж.
55. Компанія застосовує дуже низькі ціни, які унеможливлюють появу товарів-конкурентів − це стратегія ціноутворення, яка називається:
А.	«Зняття вершків».
Б.	Витіснення.
В.	Престижних цін.
Г.	Стимулювання комплексних продаж.
56. Застосовують на сегментах ринку, де покупці особливо зацікавлені у якості товару і товарній марці, а також чутливо реагують на фактор брендовості − це стратегія ціноутворення, яка називається:
А.	«Зняття вершків».
Б.	Витіснення.
В.	Престижних цін.
Г.	Стимулювання комплексних продаж.
57. Встановлення низької ціни на основний товар при одночасному встановленні високих цін на додаткові компоненти, комплектуючі або витратні матеріали − це стратегія ціноутворення, яка називається:
А.	«Зняття вершків».
Б.	Витіснення.
В.	Престижних цін.
Г.	Стимулювання комплексних продаж.
58. Pull-стратегія просування товарів і торгових марок перекладається як:
А.	Стратегія «проникнення».
Б.	Стратегія «форсування».
В.	Стратегія «проштовхування».
Г.	Стратегія «підтягування».
59. Push-стратегія просування товарів і торгових марок перекладається як:
А.	Стратегія «перекидання».
Б.	Стратегія «форсування».
В.	Стратегія «проштовхування».
Г.	Стратегія «підтягування».
60. Суть Pull-стратегії полягає у тому, що:
А.	Компанія просуває свої товари через ланцюг дистриб'юторів шляхом стимулювання кінцевого попиту, споживачів.
Б.	Компанія просуває свої товари по торговельній ланцюжку шляхом стимулювання посередників, торгового персоналу.
В.	Компанія просуває свої товари шляхом розширення мережі фірмової торгівлі.
Г.	Компанія просуває свої товари на закордонні ринки шляхом транснаціоналізації капіталу.
61. Суть Push-стратегії полягає у тому, що:
А.	Компанія просуває свої товари через ланцюг дистриб'юторів шляхом стимулювання кінцевого попиту, споживачів.
Б.	Компанія просуває свої товари по торговельній ланцюжку шляхом стимулювання посередників, торгового персоналу.
В.	Компанія просуває свої товари шляхом розширення мережі фірмової торгівлі.
Г.	Компанія просуває свої товари на закордонні ринки шляхом транснаціоналізації капіталу.
62. Pull-стратегії більше застосовуються на:
А.	Ринках товарів промислового призначення.
Б.	Ринках товарів кінцевого призначення.
В.	Ринках промислових послуг.
Г.	Ринках наукових послуг.
63. Push-стратегії більше застосовуються на:
А.	Ринках товарів промислового призначення.
Б.	Ринках товарів кінцевого призначення.
В.	Ринках державних закупок.
Г.	Ринках наукових послуг.
64. Сукупність характерних рис стратегій географічної експансії, структурованої по орієнтаціях компанії: етноцентризм, поліцентризм, регіоцентризм, геоцентризм – це:
А.	Стратегічна EPQJ-парадигма.
Б.	Стратегічна ELFD-парадигма.
В.	Стратегічна APRJ-парадигма.
Г.	Стратегічна EPRG-парадигма.
65. Міжнародним стандартом якості маркетингових та соціологічних досліджень є:
А.	ISO 639
Б.	ISO 732
В.	ISO 9000
Г.	ISO 3779:2009
66. Електронна комерція, здійснювана через мережу Інтернет, між фірмою і споживачем позначається:
А.	С2В
Б.	В2G
В.	В2С
Г.	G2C
67. Електронна комерція, здійснювана через мережу Інтернет, між споживачем і фірмою позначається:
А.	С2В
Б.	В2G
В.	В2С
Г.	G2C
68. Електронна комунікація, здійснювана через мережу Інтернет, між фірмою і урядовою установою позначається:
А.	С2В
Б.	В2G
В.	В2С
Г.	G2C
69. Електронна комунікація, здійснювана через мережу Інтернет, між урядовою установою і споживачем позначається:
А.	С2В
Б.	В2G
В.	В2С
Г.	G2C
70. Компанія, яка виконує частину або весь комплекс логістики для свого клієнта – це:
А.	Логістичний агент.
Б.	Логістичний провайдер.
В.	Логістичний канал.
Г.	Логістичний пункт.

<== previous lecture	\|	next lecture ==>
Алгебраические дроби	\|	Unit 2 ex 1

lektsiopedia.org - 2013 год. | Page generation: 0.003 s.