Тема 2.1. Показники варіації

Date: 2015-10-07; view: 388.

Модуль 2

6.1. До абсолютних показників варіації відносяться:

а) розмах варіації та середньоквадратичне відхилення,

б) коефіцієнт детермінації та коефіцієнт кореляції,

в) коефіцієнт варіації.

До відносних показників варіації відноситься:

г) коефіцієнт завантаженості,

д) дисперсія,

є) коефіцієнт осциляції.

6.2 .Середнім лінійним відхиленням називається:

а) середнє арифметичне із абсолютних значень різниць між варіантами ,

б) середнє арифметичне із абсолютних значень відхилень варіант від середнього значення ознаки,

в) різниця між розмахом варіації та середнім значенням варіант,

6.3. Дисперсія розраховується за наступною формулою:

а) ;

б) ;

в) .

6.4 Правило “трьох сігм” в умовах нормального розподілу описує залежність між:

а) величиною середнього квадратичного відхилення та кількістю спостережень,

б) міжгруповою та середньою внутрігруповою дисперсіями,

в) коефіцієнтом варіації та однорідністю сукупності.

6.5. Середнє значення ознаки в двох сукупностях однакове. Яка із наступних відповідей є найбільш коректною:

а) розмах варіації та дисперсія в цих сукупностях однакові,

б) дисперсія в цих сукупностях однакова,

в) дана інформація не дає можливості порівняти варіацію по цих сукупностях.

6.6. Якщо значення кожної варіанти збільшити в 3 рази, то дисперсія:

а) збільшиться в 3 рази,

б) збільшиться в 9 разів,

в) передбачити неможливо.

6.7. Які із нижченаведених величин можуть бути від‘ємними:

а) дисперсія,

б) коефіцієнт лінійного відхилення,

в) коефіцієнт варіації.

6.8. Сукупність вважається однорідною (для розподілів, близьких до нормального), якщо:

а) середнє значення ознаки не перебільшує середньоквадратичного відхилення,

б) коефіцієнт варіації не перебільшує 33%,

в) коефіцієнт осциляції менше, ніж 1/3.

6.9. Міжгрупова дисперсія характеризує:

а) систематичну варіацію,

б) випадкову варіацію,

в) варіацію ознаки по всій сукупності.

6.16. Правило сумування дисперсій полягає в тому, що:

а) чим більша сума дисперсій, тим більша ентропія розподілу,

б) загальна дисперсія дорівнює сумі міжгрупової та середньої міжгрупової дисперсій,

в) внутрігрупова дисперсія дорівнює сумі середніх міжгрупових дисперсій.

Тема 2.2. Статистичне вивчення взаємозв‘язку.

7.1. Факторними називаються ознаки:

а) такі, що не мають кількісного виміру,

б) ті, що змінюються під впливом інших досліджуваних ознак,

в) ті, що зумовлюють зміни інших, пов‘язаних з ними ознак.

7.2. Функціональним називається зв‘язок:

а) між декількома якісними ознаками,

б) при якому певному значенню факторної ознаки відповідає одне і тільки одне значення результативної,

в) при якому залежність факторної ознаки від результативної проявляється в середньому.

7.3. Оберненим називається зв‘язок, при якому:

а) результативна ознака дорівнює одиниці, діленій на факторну,

б) залежна змінна зростає із зменшенням факторної,

в) залежна змінна має знак, протилежний до значенню факторної.

7.4. Зв‘язок називається лінійним, якщо:

а) статистичний зв‘язок може бути наближено виражений рівнянням прямої,

б) характеризується зв‘язок тільки двох ознак,

в) із збільшенням факторної ознаки на величину А, результативна теж збільшується рівно на величину А.

7.5. Задачі регресійного аналізу полягають у:

а) виміру щільності зв‘язку та оцінці найбільш впливових факторів,

б) визначені форми залежності та вибору функції зв‘язку,

в) застосуванні оцінок нормального розподілу до статистичних залежностей.

7.6. Залежність між попитом та пропозицією (кейнсіанівська модель) є:

а) прямою функціональною,

б) прямою кореляційною,

в) оберненою кореляційною.

7.7.Лінійний коефіцієнт кореляції розраховується за формулою:

а) ;

б) ;

в) .

7.8. Для факторної ознаки (1) і результативної ознаки (2) розраховано коефіцієнт кореляції r = -0,7. Висновки:

а) зв‘язок обернений, близький до функціонального, щільність незначна,

б) зв‘язок прямий, щільність незначна,

в) зв‘язок обернений, щільність зв‘язку висока.

7.9. Для двох якісних ознак розраховано коефіцієнти контингенції та асоциації . Зв‘язок між цими ознаками вважається підтвердженим, якщо:

а) ,

б) < 0,5; > 0,5,

в) > 0,3; > 0,5.

7.10. Перевірка значущості лінійного коефіцієнта кореляції здійснюється на основі:

а) непараметричних методів за допомогою рангових коефіцієнтів Спірмана і Кендалла;

б) коефіцієнтів взаємної спряженості Пірсона – Чупрова;

в) t - критерію Стьюдента.