СТАТИСТИЧНІ ТАБЛИЦІ І ГРАФІКИ

Date: 2015-10-07; view: 572.

ТЕМА 4 ЗВЕДЕННЯ ТА ГРУПУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ.

Отримані на стадії статистичного спостереження дані про одиниці сукупності характеризують кожну одиницю окремо. Статистика по­винна охарактеризувати сукупність в цілому, тобто узагальнити ре­зультати спостереження.

Тому в результаті вивчення цієї теми студенти повинні знати як здійснюється статистичне зведення одержаних в результаті статистичного спостереження даних. Вміти характеризувати централізоване і децент­ралізоване зведення; первинне і вторинне, просте і групове зведення.

Потрібно розрізняти види статистичних групувань: типологічне, структурне, те­риторіальне, аналітичне, просте, групове, результативне, факторне.

Ознака, покладена в основу групування, називається групувальною. Вона може бути якісною (атрибу­тивною) та кількісною. Кількіснаознака залежно від того як вона виражена може бути дискретної чи інтервальною. Дискретна ознака – це ознака, що прий­має тільки певні значення, наприклад, кількість дітей у сім'ї, судимостей тощо. Інтервальні ознаки прийма­ють будь-які значення у визначених межах, виражаються цілими чи дробовими числами, реєструються з визначеним ступенем точності.

Важливим моментом при проведенні групування є визначення кількості груп і розміру інтервалу, які залежать від виду групуваль­ної ознаки.

Якщо групування проводиться за атрибутивною ознакою або оз­накою простору, то число груп, на які поділяється досліджувана су­купність, визначається кількістю різновидів атрибутивної ознаки.

При вирішенні питання про кількість груп при групуванні за кіль­кісною ознакою слід виходити з конкретних завдань дослідження. Бажано, щоб груп було не занадто багато, але і не занадто мало і щоб у кожну групу потрапило велике число одиниць, що забезпечить ре­презентативність статистичних показників.

Рівні інтервали застосовуються у разі, якщо ознака змінюється більш-менш рівномірно в певних межах. Розмір рівного інтервалу визначається за формулою

де Х_max – найбільше значення ознаки в сукупності; Х_min – наймен­ше значення ознаки; п – число груп.

У процесі зведення первинних статистичних матеріалів одержу­ють ряди цифрових показників, що характеризують окремі сторони досліджуваних явищ або їх зміну в часі. Такі ряди називаються стати­стичними і за своєю суттю поділяються на два види: розподілу і ди­наміки.

Якщо в основу ряду розподілу покладена атрибутивна ознака, то і ряд називається атрибутивним. Якщо ряд розподілу утворений за кількісною ознакою, то він називається варіаційним (які за побудовою поділяються на дискретні й інтервальні). Студенти повинні знати, що варіаційні ряди розподілу складаються з двох елементів – варі­антів і частот.

Для того, щоб дані, отримані в результаті (складного) зведення, були сприйнятими, зрозумілими їх треба подати наочно, доступно. Як правило, результати статистичного зведення і групування даних відображаються за допомогою статистичних таблиць, які частіше використовуються у офіційній звітності, і за допомогою графіків.

Сучасну правову статистику неможливо уявити без табличного відображення даних спостереження, а також результатів їх зведення та групування. Для засвоєння студентами прийомів застосування табличного методу в правовій статистиці їм пропонується скласти макет статистичної таблиці, яка характеризуватиме розподіл засуджених за соціальним статусом, статтю, віком, видом злочинів, наявністю судимостей і видами покарань.

Зовнішньо таблиця являє собою комбінацію вертикальних колонок (граф) і горизонтальних рядків, у яких розташовуються числа. Колонки і рядки позначаються заголовками, з котрих видно, про що йдеться. Статистичні таблиці складаються з підмета і присудка. Підметомстатистичної таблиці є об'єкт дослідження, який харак­теризується рядом числових показників. Присудок– надає інформацію про сукупність, яка досліджується у статистичній таблиці. Заголовок таблиці повинен бути змістовним та стислим.

Статистичні таблиці залежно від структури побудови підмета поділяються на три види: прості (перелікові, хронологічні та територіальні), групові та комбінаційні.

Графікому статистиці називають наочне зображення статистичних величин за допомогою геометричних ліній та фігур або географічних картосхем. Студенти повинні знати основні елементи графіку: 1) поле графіку; 2) графічний образ; 3) орієнтири простору; 4) мас­штабні орієнтири; 5) експлікацію (легенду) графіку.

Студенти повинні також вміти будувати стовпчикову (стрічкову) діаграму; кругову діаграму; секторну діаграму; а також графіки для даних, які представлені як варіаційні ряди розподілу (гістограму, полігон та кумуляту).

Запитання для самоконтролю:

1. Поясність в чому полягає суть статистичного зведення?

2. Поясніть сутність групування

3. Наведіть приклад типологічного, структурного та аналітичного групування

4. Яким залежно від організації може бути зведення? Поясніть різницю.

5. Які ознаки можуть бути покладені в основу групування?

6. Що собою являє ряд розподілу?

7. Які основні правила побудови статистичних таблиць?

8. Що собою являє статистичний підмет і присудок при викладенні результатів дослідження у вигляді таблиці?

9. Основні правила побудови статистичних графіків.

10. Які графіки використовуються, щоб зобразити дані, які представлені як варіаційні ряди розподілу?

Література: 7, С.76-106; 8, С. 79-90; 9, С. 154-203.