Педагогічні ідеї А.Сен-Сімона
Date: 2014-03-21; view: 526.
Содержание.
При следовании поезда на тяговом режиме слышен пронзительный свист, напоминающий звук сирены.
Не отпускают ВЗ №1 на всем составе.
Причинами неотпуска ВЗ №1 на всем составе могут быть:
1. неисправность системы АРС
2. сработка АВУ в голове или хвосте
3. залипшая кнопка ВЗ №1 в голове или хвосте
4. посторонее питание на 48 поездном проводе
Выход из случая (последовательность действий) согласно местной инструкции электродепо.
Причина: проворот кулачка карданной муфты.
Действия машиниста:
1. Неисправный вагон по звуку – определён.
а) Остановить поезд на станции пневматическим тормозом,
б) Открывает двери в поезде и производит высадку пассажиров из поезда,
в) Доложить ДЦХ о характере неисправности,
г) Приводит кабину управления в нерабочее положение,
д) Включает стояночный тормоз,
е) На неисправном вагоне отключает А-1, А-6, А-20, А-30, А-38.
ж) Возвращается в кабину управления,
з) Отключает (снимает) головной вагон со стояночного тормоза,
и) Докладывает ДЦХ о своих действиях.
Следует с установленной скоростью без пассажиров в депо или ПТО.
2. Неисправный вагон определить по звуку – не удалось.
а) Остановить поезд на станции пневматическим тормозом,
б) Открыть двери в поезде и объявить о высадке пассажиров из поезда,
в) Приводит кабину в нерабочее положение,
г) Доложить ДЦХ о характере неисправности и своих действиях,
д) В хвостовой части поезда, где был слышен звук сирены, отключает цепи управления,
е) Возвращается в кабину управления,
ж) По сигналу дежурной по станции, закрывает двери в поезде,
з) Доклад ДЦХ. Следует с установленной скоростью в депо.
3. После отключения в хвостовой части поезда цепей управления, при
следовании на тяговом режиме, звук сирены – продолжается.
а) Остановить поезд на станции пневматическим тормозом,
б) Доложить ДЦХ,
в) Включить цепи управления в хвостовой части и отключить в головной части.
г) Доложить ДЦХ. Следовать в депо.
Если машинист не отключит цепи управления на неисправном вагоне, то можно «потерять» карданную муфту.
При провороте кулачка, ТД идёт в ,,разнос’’,т.е. скорость вращения якоря ТД стремится к бесконечности. Т.к. конусная поверхность вала якоря соприкасается с поверхностью кулачка карданной муфты, то происходит сильный нагрев металла в месте касания. При нагреве конусной части вала ТД до полужидкого состояния и под воздействием силы инерции, карданная муфта ,, вылетает ’’ и падает на путь.
1. Должностные обязанности машиниста 1
1а. Связь. Порядок пользования. Регламент переговоров с ДЦХ 3
2. О порядке квалификации нарушений безопасности движения поездов в поездной и маневровой работе метрополитена 5
3. О порядке действий работников и режимах работы шахт тоннельной вентиляции в случаях задымления или пожара на метрополитене 6
4. Инструкция о порядке осаживания поезда, остановившегося на станции с частью вагонов в тоннеле вследствие загорания. 11
5. Инструкция о порядке извлечения людей с путей линий метрополитена в период движения поездов. 11
6. Порядок вывоза (вывода) пассажиров из тоннеля и наземных участков линий метрополитена 12
7.Инструкция локомотивной бригаде о порядке приемки, осмотра, сдачи электроподвижного состава, порядок работы на линии и парковых путях электродепо: 13
- ОБЯЗАННОСТИ МАШИНИСТА ПРИ ПРИЁМКЕ ЭЛЕКТРОПОДВИЖНОГО СОСТАВА В ЭЛЕКТРОДЕПО БЕЗ ПОДАЧИ НА НЕГО НАПРЯЖЕНИЯ 825 В. 15
- ОБЯЗАННОСТИ ЛОКОМОТИВНОЙ БРИГАДЫ ПРИ ПРИЁМКЕ ЭЛЕКТРОПОДВИЖНОГО СОСТАВА В ЭЛЕКТРОДЕПО
С ПОДАЧЕЙ НА НЕГО НАПРЯЖЕНИЯ 825 В. 16
- ОБЯЗАННОСТИ МАШИНИСТА ПРИ ВЫЕЗДЕ ИЗ ЭЛЕКТРОДЕПО. 18
- ОБЯЗАННОСТИ МАШИНИСТА ПРИ ПРИЁМКЕ ЭЛЕКТРОПОДВИЖНОГО СОСТАВА ИЗ ДЛИТЕЛЬНОГО ОТСТОЯ НА ЛИНИИ. 19
- ОБЯЗАННОСТИ МАШИНИСТА ПРИ НАХОЖДЕНИИ СОСТАВА В ПУНКТАХ ТЕХНИЧЕСКОГО ОБСЛУЖИВАНИЯ
В ЭЛЕКТРОДЕПО И НА СТАНЦИОННЫХ ПУТЯХ. 20
- ОБЯЗАННОСТИ МАШИНИСТА ПРИ ВЪЕЗДЕ В ЭЛЕКТРОДЕПО. 21
- ОБЯЗАННОСТИ МАШИНИСТА ПРИ СДАЧЕ ЭЛЕКТРОПОДВИЖНОГО СОСТАВА В ЭЛЕКТРОДЕПО. 22
- ОБЯЗАННОСТИ МАШИНИСТА ПРИ СДАЧЕ ЭЛЕКТРОПОДВИЖНОГО СОСТАВА НА ЛИНИИ. 23
- ОБЯЗАННОСТИ МАШИНИСТА ПРИ РАБОТЕ НА ЛИНИИ:
- Смена машиниста на промежуточной станции. 24
- Обязанности машиниста при въезде поезда на станцию. 24
- Обязанности машиниста при стоянке на станции и отправлении его на перегон. 25
- Обязанности машиниста при ведении поезда по перегону 26
- ОБЯЗАННОСТИ МАШИНИСТОВ ПРИ ПРОИЗВОДСТВЕ МАНЕВРОВЫХ ПЕРЕДВИЖЕНИЙ НА ОБОРОТНЫХ ПУТЯХ СТАНЦИЙ: 29
- Действия машинистов, занятых на маневровой работе, при передаче управления и следовании состава на оборотный путь. 29
- Действия машинистов, занятых на маневровой работе, при выводе состава с оборотного пути и при передаче управления поездом. 30
- Действия машиниста при обороте состава без участия машинистов, занятых на маневровой работе. (Самооборот) 31
- Действия машинистов при обороте состава в случае обнаружения неисправности на нём. 32
8."О действиях машинистов по предупреждению случаев отказа в работе пневматических тормозов" 33
9.Порядок действий л/бригад (машинистов) в случаях срабатывания устройств контроля габарита подвижного состава (КГУ) 33
10."О действиях машиниста при установке рельсового закрепителя и порядок отправления поезда
после его установки" 34
11.Положение о талонах предупреждения. 35
12.Инструкция по содержанию и размещению поездного снаряжения электропоездов метрополитена И-020 37
13. О порядке работы локомотивных бригад с «Книгой замечаний машиниста» 38
14. Положение "О секционной книге ремонта (форма ТУ-152 Метро)". 39
15. Инструкция (выписка) О порядке действий работников метрополитена и управления внутренних дел по
охране метрополитена в чрезвычайных ситуациях (при угрозе взрыва или хулиганских действиях) 40
16. Инструкция О порядке действий машиниста по выходу из случаев неисправностей на электроподвижном составе, устройствах и сооружениях метрополитена: 42
- Порядок действий при вынужденной остановке поезда 42
- При вынужденной остановке поезда на перегоне по неисправности электроподвижного состава 43
- Порядок снятия напряжения с контактного рельса 44
- Порядок перехода на резервное управление поездом 45
- Проверка наличия наката на электроподвижном составе 45
- Действия машиниста после сработки ПОНАБ, АСОТП «Игла» и их модификаций. 46
- Порядок действий машиниста при срабатывании устройства дополнительного контроля
состояния тормозов. 47
- Вспомогательный поезд назначается в следующих случаях 47
Выходы из случаев неисправностей подвижного состава:
1. Не закрываются двери в поезде. 48
2. Не открываются двери в поезде. 51
3. Не открываются двери в одном вагоне. 54
4. Не закрываются двери в одном вагоне. 56 Другие неисправности дверей 59
5. После закрытия дверей в поезде, двери закрываются, но
вновь пытаются открыться (игра дверей). 59
6. После открытия дверей в поезде, двери вновь закрываются. 59
7. После закрытия дверей, мигает лампа ЛСД.
( двери пытаются открыться в одном вагоне) 59
8. После пользования КРЗД, ритмично мигает лампа ЛСД.
( двери пытаются открыться в одном вагоне ) 60
9. При следовании поезда по перегону, ритмично замигала лампа ЛСД. 60
10. Не закрываются двери в хвостовой части поезда. 60
11. Не открываются двери в хвостовой части поезда. 61
12. После закрытия дверей в поезде, на пульте не горит лампа ЛСД. 61
13. Снимается напряжение с контактного рельса (К.Р.) на выбеге. 64
14. Снимается напряжение с К.Р. в момент включения ТД. 68
15. Снимается напряжение с К.Р. при пуске ТД. 70
16. Снимается напряжение с К.Р. при следовании поезда на автоматической характеристике. 71
Потеря управления поездом
17. Поезд не идёт, красные светодиоды РП, ЛСН – не горят. 72
18. Поезд не идёт, красные светодиоды РП, ЛСН – горят. 73
18.1. Заниженное напряжение на 10-м проводе. 74
18.2. Не закрывается один дверной проём. 75
18.3. Постороннее питание на 14-м проводе. ( самоход от КРУ ) 75
18.4. На всём поезде не отпускает ВЗ №2. 76
19. Поезд не идёт, горят красные светодиоды РП, ЛСН и зелёная лампа РП. 80
20. Поезд не идёт, красные светодиоды РП, ЛСН – погасли, на пульте управления
горят лампы ЛСТ и ЛВД. 84
21. При переводе главной ручки КВ в ,,Тормоз-2’’, нет эффекта реостатного торможения. 85
При переводе главной ручки КВ в Х-2, Х-3, поезд идет только на Х-1 86
Не переводится рукоятка главного вала КВ из положения Тормоз в 0 86
22. Самоход поезда. 87
23. Самоход одного вагона. 88
24. Не работают М/К всего поезда. 90
25. Непрерывно работают М/К поезда. 90
Неисправность электрических цепей одного вагона. 91
26. В каких случаях категорически запрещается восстанавливать РП. 91
27. После включения ТД, красная лампа РП – горит в полнакала или горит ЛСН. 94
Неисправность пневматического оборудования. 95
28. Утечка воздуха из НМ поезда не пополняемая работой М/К. 95
28. Утечка воздуха из ТМ поезда. 96
29. Произошло самопроизвольное торможение поезда с одновременным
падением давления воздуха из НМ и ТМ. 100
30. Порядок сцепа вспомогательного поезда с неисправным. 101
31. Неисправности механического оборудования. (Сопротивление движению поезда) 103
32. Не отпускают ВЗ №1 на всем составе 106
33. При следовании поезда на тяговом режиме слышен пронзительный
свист, напоминающий звук сирены. 106
Клод Сен-Сімон де Рувруа (1760-1825) народився в Парижі у знатній дворянській сім'ї. Одним з його вихователів був відомий французький філософ і вчений Д'Аламбер. Добровольцем брав участь у боях за незалежність північноамериканських колоній, в період французької буржуазної революції підтримував якобінців, а потім відійшов від них, займався літературною і науковою діяльністю.
Свої , соціально-педагогічні погляди Сен-Сімон виклав у творах: «Про промислову систему», «Нове християнство», «Нариси про людину», «Кілька думок Сен-Сімона загальним зборам товариства початкової освіти». Найсистематичніше педагогічні погляди сен-сімонізму сформульовані у «Викладі учення Сен-Сімона» (це лекції, прочитані його учнями в 1828- 1829 рр.). Питання виховання розглянуті у 9-10-11-й лекціях цього курсу.
Ідеї Сен-Сімона знайшли відгук серед радикальної французької інтелігенції першої чверті XIX ст. Сен-Сімон встановив поняття історичної закономірності і прогресу, вказав, що вся історія людства була зміною одних форм експлуатації людини людиною іншими формами; відмітив, що існуванням приватної власності та її різних форм визначаються політичний лад, світогляд людей і моральні поняття. Сен-сімоністи в кінцеву мету включали відміну приватної власності на засоби виробництва, знищення всіх видів експлуатації, розкріпачення жінки.
Для Сен-Сімона, як утопіста, надзвичайно характерно, що свої ідеї він оформляє у вигляді проектів указів, які радив видати фанцузькому королю.
Виступивши з критикою існуючого суспільства, Сен-Сімон намагався розробити теорію нового суспільства - «всесвітньої асоціації». На його думку, нове суспільство забезпечить умови життя для всіх людей, насамперед для робітників, задовольнить їх потреби; у такому суспільстві не буде паразитів-дармоїдів, всі люди працюватимуть на користь суспільства, розвиватиметься економіка, різні галузі господарства зростатимуть в інтересах усіх людей, великого значення набудуть наука, техніка і
мистецтво. Політична влада буде зосереджена в руках людей, зв'язаних з виробничою діяльністю, а наука і техніка перебуватимуть в руках учених і пропагандистів нової моралі.
Прогресивність ідей Сен-Сімона полягала в тому, що виховання пов'язувалось зі справою перебудови суспільства, перетворювалось у підготовку «нового покоління до того суспільного устрою, до якого його кличе поступ людства». Але надмірно перебільшуючи роль виховання, розглядаючи його як основний засіб 'поступового утвердження нового суспільного устрою, сен-сімоністи допускали принципову помилку. Хоч Сен-Сімон і його прихильники багато говорили про роль виховання, однак їх розуміння виховання хибує на деяку пасивність: вони говорили тільки про пристосування молодого покоління до майбутнього розумного ладу, не підкреслюючи активного значення виховання як процесу, що змінює людей.
Сен-Сімон брав участь в діяльності Товариства початкової освіти в Парижі. В доповіді, представленій на загальні збори товариства (1816 р.), він вказував, що, застосовуючи раціональний метод навчання грамоти, можна розв'язати це завдання швидше і виділити завдяки цьому значний час на навчання корисних знань, що відносяться до промисловості. Він пропонував, крім того, утворити комітет для розробки плану організації суспільної середньої школи. Розповсюдження знань є справа корисна для людського роду; пропагувати і застосовувати метод, найпридатніший для розповсюдження набутих знань, це значить служити загальному благу всіх людей, робити корисну для всього людства справу. Поширення освіти серед народу, виховання дітей і молоді він розглядав у тісному зв'язку із завданнями організації суспільної праці як засобу розвитку виробництва і поліпшення добробуту людей. Правильне виховання дітей допоможе їм усвідомити своє соціальне призначення в суспільстві.
Сен-сімоністи проголосили принцип загального обов'язкового початкового навчання. Початкове навчання дається всім, для всіх однакове. Програма освіти в початкових школах, на думку Сен-Сімона, повинна складатись вченими, що займаються позитивними науками. Що ж до прийомів навчання, то прийом взаємного навчання є найвигіднішим, як найшвидший і такий, що забезпечує одноманітність системи.
Під вихованням в найширшому значенні цього слова сенсімоністи розуміли сукупність всіх зусиль, що використовуються для пристосування кожного нового покоління до того суспільного устрою, до якого його кличе поступ людства. Перед вихованням вони ставили подвійне завдання:
1) посвятити індивідів у стосунки суспільного життя; навіяти кожному з них почуття любові, що надихає всіх, об'єднати всі волі в одну волю і всі зусилля - в напрямку до однієї і тієї ж мети, мети суспільної. Все це можна назвати загальним, або моральним вихованням;
2) передати індивідам спеціальні знання, необхідні їм для виконання різних категорій робіт - симпатичних чи поетичних, розумових чи наукових, матеріальних чи промислових, - до яких кличуть їх суспільні потреби і власні здібності. Виховання такого роду можна назвати спеціальним чи професійним.
Були висунуті також нові принципи організації народної освіти: викладання повинно проводитись рідною мовою на рівні сучасної науки; воно повинно сприяти швидкому впровадженню наукових положень в життя. Сен-Сімон підняв нове для того часу питання про спеціальну освіту відповідно до здібностей людей, завдання щодо виявлення яких він поклав на педагогів.
Сен-Сімон намічав систему освіти, що складалась з трьох ступенів. На 1-му ступені - в загальноосвітній школі - учням даються початкові відомості про науки, промисловість, мистецтво; важливу роль відіграє моральне виховання, що привчало до соціальних норм.
Школа 2-го ступеня уявлялась Сен-Сімону трьох типів:
а) мистецтв (тут дається освіта для всіх «художників», діячів на ниві морального виховання);
б) наук (освіта, спільна для всіх вчених);
в) промисловості (де давались знання, необхідні для всіх її галузей). Спеціальні прикладні школи 3-го ступеня готують до різних професій.
У школах всіх ступенів і типів має здійснюватись фізичне, розумове і моральне виховання учнів; вивчення навчальних предметів повинно стояти на рівні сучасного розвитку науки і техніки.
Сен-Сімон зазначав, що спеціальна освіта повинна:
1) охоплювати всі людські знання в сучасному їх стані;
2) бути організована так, щоб усі досягнення науки легко переходили від теорії до практики з рук учених, які вдосконалюють науку, до вчених, що викладають науки, а вже від них - до людей, які безпосередньо застосовують наукові знання на практиці;
3) спеціальна освіта повинна охоплювати всі професії, яких потребує суспільство;
4) школи різних ступенів повинні бути послідовно зв'язані між собою.
Крім шкіл різних типів, на думку Сен-Сімона, в країні повинна існувати Академія наук, Академія мистецтв, а також своєрідні великі навчальні заклади (кафедри): кафедри для майбутніх промисловців, які повинні навчитись керувати справами; кафедри моралі для тих, хто займається моральним вихованням народу: кафедри позитивних наук для тих, хто працюватиме в галузі перетворення природи.
Для поширення елементарної освіти серед народу Сен- Сімон радив створити особливу книгу-підручник «Національний катехізис», яку можуть написати тільки вчені за завданням вищої наукової установи в країні. У цьому підручнику повинні бути відомості з усіх галузей знань; він має стати посібником для учнів усіх шкіл.