Класифікація систем електрозв'язку

Date: 2015-10-07; view: 992.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ ЛЕКЦІЇ ТА РОЗРАХУНОК ЧАСУ

Лекція № 5

ЗАТВЕРДЖУЮ

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

Державний комітет зв'язку та інформатизації УКРАЇНИ

КАФЕДРА________Телекомунікаційних__ систем_______________

Завідуючий кафедрою

_______________ Беркман Л.Н.___

(підпис, прізвище)

“ ____ “ _____________ 2009 року

з навчальної дисципліни "Введення до спеціальності"

напряму підготовки _______телекомунікації________________________

освітньо-кваліфікаційного рівня _____бакалавр______________________

Тема _Системи та мережі електрозв'язку

(повна назва лекції)

Лекцію розроблено ст. викл. Коршун Н. В.

(вчена ступінь та звання, прізвище та ініціали автора)

Обговорено на засіданні кафедри (ПМК)

Протокол № __________

“ ____ “ _____________ 2009 року

Київ

Навчальні цілі. Знайомство з поняттями системи електрозв'язку та каналу електрозв'язку, класифікацією систем та мереж електрозв'язку, базовими принципами побудови мереж. Поняття про комутацію та способи комутації.

Час - 90 хв.

Загальні положення______________________________________________-_5__ хвилин

Навчальні питання

1. Узагальнена структурна схема системи електрозв'язку - 15 хвилин

2. Класифікація систем електрозв'язку – 20 хвилин

3. Мережі електрозв'язку. Принципи побудови мереж – 20 хвилин

4. Поняття про способи комутації в телекомунікаційних мережах – 25 хвилин

Висновок_____________________________________________-5__ хвилин

ЛІТЕРАТУРА:

(рекомендована для студентів)

1. В. Г. Дурнев, А. Ф. Зеневич, Б. И. Крук, В. П. Кубанов, В. В. Романов, В. И. Иванов. Электросвязь. Введение в специальность. – М.: Радио и связь, 1988.

Текст ЛЕКЦІЇ

1. Узагальнена структурна схема системи електрозв'язку

В електрозв'язку переносником повідомлень є електричний сигнал, здатний розповсюджуватися у певних середовищах. З цього випливає, що для передачі на відстань повідомлення, створене джерелом, повинно бути перетворене в електричний сигнал, який долатиме простір. На місці прийому одержаний сигнал необхідно перетворити в повідомлення, що подається одержувачу. Щоб виконувати всі ці операції, необхідні відповідні технічні пристрої, які в сукупності з середовищем розповсюдження сигналу утворюють систему електрозв'язку. На рис. 5.1 зображено узагальнену структурну схему системи електрозв'язку. Вона зв'язує джерело повідомлень з їх одержувачем і складається з трьох основних частин: перетворювача повідомлення в сигнал, який називається передавачем, каналу зв'язку і перетворювача сигналу в повідомлення, який називається приймачем.

Рисунок 5.1 - Узагальнена структурна схема системи електрозв'язку

Джерелом і одержувачем повідомлень, як правило, є люди, але їх роль можуть виконувати також різні датчики, автоматичні пристрої і ЕОМ. Принцип роботи передавача і приймача залежить від вигляду і характеру повідомлень, що передаються.

Сигнали, одержані на виході передавача і такі, що подаються на вхід приймача, називаються первинними. Такі сигнали не завжди зручно, а іноді і неможливо передавати в певному середовищі розповсюдження. Тому первинні сигнали при передачі піддаються перетворенню на вході і виході каналу. Перетворювач, розташований на вході в канал, перетворює первинний сигнал у вторинний, здатний передаватися по певному середовищу розповсюдження. На приймальній стороні перетворювач проводить зворотне перетворення вторинного сигналу в первинний. Таким чином, канал електрозв'язку є сукупністю технічних пристроїв (перетворювачів) і середовища розповсюдження, що забезпечує передачу сигналів на відстань. У якості середовища розповсюдження можуть використовуватися струмопровідні металеві проводи, світлопровідні скляні волокна і відкритий простір. Відповідно канали і системи електрозв'язку, що використовують у якості середовища проводи і волокна, називаються проводовими, а канали і системи, в яких сигнали передаються через відкритий простір — радіоканалами і радіосистемами.

В реальних умовах складний і багатоетапний процес передачі повідомлень відбувається при дії безлічі завад. Найбільші труднощі і проблеми при цьому створюють завади, що спотворюють сигнал. Під завадою розуміють будь-яку дію на корисний сигнал, що змінює його інформаційний параметр і ускладнює прийом. Завади в системах зв'язку вельми різноманітні за походженням і фізичним властивостям. Джерела завад можуть бути як всередині, так і поза системою електрозв'язку.

Таким чином, в приймач надходить сигнал під впливом дії завад («сигнал+завада»). Проте повідомлення, що приймається одержувачем, повинне повністю відповідати повідомленню, переданому від джерела. Виконання цієї умови можливе лише в тому випадку, якщо всі елементи системи електрозв'язку мають певну завадостійкість.

Кожний вид електрозв'язку реалізується за допомогою певної системи, що забезпечує передачу на відстань конкретних повідомлень. Тому в електрозв'язку існують системи: телефонного, телеграфного, факсиміле, відеотелефонного зв'язку, передачі газет, передачі даних, а також звукового і телевізійного мовлення. Склад і схеми цих систем визначаються характером і видом повідомлень, що передаються. Системи електрозв'язку, в яких в результаті прямого перетворення повідомлень утворюється неперервний (аналоговий) сигнал, називаються неперервними, або аналоговими системами. Умовне перетворення повідомлення в сигнал (кодування) — ознака системи для передачі дискретних сигналів. Такими в електрозв'язку є системи телеграфного зв'язку і передачі даних.

Телефонні, телеграфні, відеотелефонні системи і системи передачі даних забезпечують одночасну двосторонню передачу повідомлень між абонентами, тобто дозволяють вести діалог. Для цього кожний абонент повинен мати як передавач, так і приймач, зв'язані між собою двома каналами зв'язку, один з яких забезпечує передачу сигналів в одному напрямку, а інший — в іншому (зворотному) напрямку.

Системи звукового і телевізійного мовлення, а також передачі газет забезпечують односторонню передачу повідомлень, призначених одночасно для великої кількості абонентів. Кожний слухач або група слухачів, що знаходиться у одного приймача, користується «своєю» системою зв'язку, що складається з передавача, каналу зв'язку і приймача. При цьому передавач є спільним елементом одночасно для багатьох систем. Загальна кількість систем відповідає кількості приймачів.