Студопедия
rus | ua | other

Home Random lecture






Логіка і методика наукового дослідження.


Date: 2015-10-07; view: 819.


План

1. Логіка і методика наукового дослідження.

2. Методи науково-педагогічного дослідження.

3. Основні види наукових досліджень у вищій щколі.

4. Система наукової роботи університету.

 

Наукове дослідження - це цілеспрямоване вивчення об'єкта чи явища, в якому використовуються методи науки і яке, розкриваючи закономірності розвитку даного об'єкта (явища) формує нові знання про нього, пояснює закони його функціонування і вказує шляхи та форми використання одержаного знання в інтересах суспільства.

Наукове педагогічне дослідження - це процес формування нових педагогічних знань, один із видів пізнавальної діяльності, спрямований на розкриття об'єктивних закономірностей навчання, виховання і розвитку.

Досягнення високого наукового та методичного рівня педагогічного дослідження передбачає :

- вибір найбільш актуальної проблематики;

- мотивоване обгрунтування визначення предмета дослідження, його мети та завдань;

- коректну організацію та поетапність проведення науково-дослідної роботи на основі системного підходу;

- визначеність у виборі та застосуванні понятійно-категоріального апарату дослідження;

- прогнозування розвитку пед. процесів, розробку теорії і практики навчання й виховання, що відповідає запитам сьогоднішнього дня.

За цільовим призначенням виокремлюють такі види наукових досліджень:

Фундаментальні - що мають найвищій ступінь невизначеності, результатом яких є відкриття нових явищ та законів природи, розширення наукових знань суспільства та Їх застосування у практичній діяльності;

прикладні, що передбачають пошук нових, або удосконалення вже відомих явищ та законів, мета яких — використання одержаних результатів у практичній діяльності людини та суспільства.

Будь-який науковий пошук від його творчого задуму до кінцевого оформлення здійснюється індивідуально, але можна виокремити загальні методологічні підходи до його проведення.

Методологія - вчення про структуру, логіку організації, методи та засоби діяльності в різних галузях науки, її теорії і практики. Методологія розуміється як сукупність принципів, засобів, методів та форм наукового пізнання.

Методологічний апарат включає в себе:

Принципи організації та проведення наукового дослідження;

Методи наукового дослідження та способи визначення його стратегії;

Науковий апарат (його понятійно-категоріальну основу).

 

Основними принципами методології пізнання є такі:

принцип єдності теорії і практики;

принцип об'єктивності (потребує врахування всіх факторів, які характеризують те чи інше явище);

принцип конкретності (вказує на суттєві сторони та закономірності об'єктивних процесів і конкретні підходи до них);

принцип розвитку (полягає у формуванні наукового знання із відображенням змін об'єкта пізнання);

принцип закономірності (потребує обумовленості явищ із врахуванням відносин та зв'язків між ними).

 

Щодонаукового апарату дослідження,його складають такі поняття:

актуальність, проблематика, об'єкт і предмет дослідження, гіпотеза, мета та завдання дослідження, його наукова новизна, теоретична і практична значущість.

Основним елементом наукового пізнання поряд з методологією є логіка наукового дослідження, під якою розуміють певний шлях у науковому пошуку.

Логіка наукового дослідження – послідовність і взаємозв'язок складових елементів дослідницької роботи.

У найбільш загальному вигляді науково-дослідну роботу поділяють на 3 етапи.

І. Вибір і аналіз проблеми. Формулювання теми. Визначення об'єкта дослідження. Аналіз наукових фактів. Визначення провідної ідеї. Формулювання гіпотези, завдань дослідження.

ІІ. Вибір і реалізація методів дослідної роботи. Формулювання висновків до опрацьованих матеріалів.

ІІІ. Літературне оформлення роботи. Впровадження одержаних результатів у практику.

Оскільки більшість наукових досліджень передбачає не лише теоретичну, а й експериментальну (практичну) роботу, то досить поширеною є така схема науково-дослідної роботи:

1. Визначення проблеми.

2. Попереднє вивчення стану проблеми в науці та шкільній практиці.

3. Визначення теми та її обгрунтування.

4. Організація науково-дослідної роботи:

- Визначення робочої гіпотези, об'єкта та предмета дослідження, незалежних і залежних змінних, контрольних і експериментальних груп, методики опрацювання даних.

- Розробка науково-методичного забезпечення: анкет, тестів, завдань. Комплектування груп, підготовка активу дослідної роботи.

- Організація констатуючого експерименту.

- Проведення основного експерименту (реалізація розробленої моделі).

- Статистичне опрацювання даних, їх аналіз та трактування, формулювання висновків.

5. Літературне оформлення результатів експерименту.

6. Впровадження позитивних результатів експерименту в педагогічну практику.

Одержані у процесі проведеного дослідження висновки та рекомендації можуть бути доведені до широкої педагогічної громадськості у таких формах:

Доповідь – наукове повідомлення за результатами дослідження. У доповіді увага приділяється, насамперед, опису експерименту, умов його проведення та одержаним результатам.

Стаття – завершений виклад обмеженого кола питань чи загальних результатів дослідження, короткі дані про методику роботи, аналіз і узагальнення результатів, висновки та пропозиції.

Монографія – детальний і послідовний аналіз однієї проблеми, що розкриває її значення, історію розвитку, результати розробки, висновки та рекомендації.

Навчальний посібник – систематизований виклад сучасних наукових даних і практичних рекомендацій з метою допомоги читачам в оволодінні цими знаннями й уміннями.

Результати наукової роботи формулюються також у спеціальному звіті, який є основним офіційним документом проведеного дослідження. Звіт містить підсумок аналізу та інтерпретації одержаних результатів, висновки, пропозиції і практичні рекомендації щодо їх впровадження.


<== previous lecture | next lecture ==>
Функції і завдання куратора академічної групи | Методи науково-педагогічного дослідження.
lektsiopedia.org - 2013 год. | Page generation: 1.956 s.