Судів загальної юрисдикції
Date: 2014-02-26; view: 606.
Будущее психологии
XX век — несомненно самая значительная эпоха не только в истории общества, но и истории науки.
Два главных процесса науки:
1. превращение науки непосредственно в производительную силу общества
2. великая научная революция, потрясшая все здание познания, преобра-зовавшая и методологию и технологию науки.
В комплексном изучении общества на передний план выдвигается проблема личности, ее статуса и роли в общественной жизни.
Наука едина. Единство системы познания отражает единство и взаимосвязь природы, общества и самого познания.
Человекознание:
а) науки о человеке как биологическом виде,
б) науки о человечестве,
в) науки о взаимодействии человека с природой, ноосфере и освоении космоса,
г) онтогенетика человека,
д) науки о личности, или персоналистика,
е) науки о человеке как субъекте практической и теоретической деятельности.
В общей совокупности потенциалов человеческого развития интеллект, конечно,
занимает особое положение. Однако понять его возможно лишь как многоуровневую
организацию познавательных сил, охватывающую психофизиологические процессы,
состояния и свойства личности. Эта организация в свою очередь связана с нейроди-
намическими, вегетативными и метаболическими характеристиками человека. Они
являются своеобразными эквивалентами интеллекта и определяют меру умственной
работоспособности и цену интеллектуального напряжения, степени их полезности и
вредности для здоровья.
В центре внимания современной психологии — мотивация поведения человека. Не менее важна и проблема формирования психических свойств личности.
Наступает то время, когда научное исследование закономерностей психического развития человека, психологических свойств его личности становится необходимым условием дальнейшего совершенствования всех форм, методов и средств работы с людьми.
Місцеві суди, апеляційні суди, Вищі спеціалізовані суди, ВСУ.
Інстанція – вид судової діяльності, властивий певній ланці у системі судів. Інстанція є поняттям судочинства, яке характеризує функції того чи іншого суду - це розгляд справи по суті, чи перегляд судового рішення, як не вступило в законну силу, в апеляційному порядку, чи перегляд судового рішення, що набрало законної сили, у касаційному порядку.
4.
Загальна характеристика судових ланок:
1.
^ МІСЦЕВІ СУДИ – суд першої інстанції
666 місцевих загальних судів – розглядають цивільні, кримінальні, а також окремі категорії адміністративних справ і справ про адміністративні правопорушення.
Районні, районні у містах, міські, міськрайонні суди
^ 27 Місцевих (окружних) господарських судів (на рівні областей) – господарські справи
27 Місцевих (окружних) адміністративних судів (на рівні областей) – окремі категорії адміністративних справ
2.
^ АПЕЛЯЦІЙНІ СУДИ – виключно апеляційної інстанції; але в деяких категорій справ можуть бути судами першої інстанції (якщо орган влади хоче вилучити в інтересах суспільства майно; виборчі спори)!
^ 27 Апеляційних судів з розгляду цивільних та кримінальних справ, а також справ про адмін. правопорушення (суди областей, міст Києва, Севастополя та АРК).
8 Апеляційних господарських судів.
7 (має бути 9) Апеляційних адміністративних судів.
3.
^ ВИЩІ СПЕЦІАЛІЗОВАНІ СУДИ
Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ – має бути судом касаційної інстанції
Вищий господарський (арбітражний) суд – касаційної інстанції для господарських справ.
^ Вищий адміністративний суд – касаційної інстанції в адміністративних справах. В окремих категорій спорів він також діє як суд першої та останньої інстанції, а також може бути судом апеляційної та останньої інстанції.
1.
^ ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ – є найвищим судовим органом в системі суддів загальної юрисдикції. Переглядає справи лише в таких випадках:
З підстав не однакового застосування судом (-ами) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права.
У разі встановлення міжнародною судовою установою юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішення питань судом.
5.
Загальна характеристика судових інстанцій
1.
Перша
2.
Апеляційна
3.
Касаційна
Суд першої інстанції відповідає за вирішення справи по суті з дослідженням усіх доказів і обставин, які необхідні для вирішення рішення.
Рішення – у цивільних справах; – госп.
Постанова – адмін.; –про адмін. правопорушення.
Вирок – крим.
Рішення \ Постанова \ Вирок суду першої інстанції, яке не набрало законної сили можна оскаржити в апеляційному порядку.
Суд апеляційної інстанції відповідає за перегляд справи і судового рішення у ній яке не набрало законної сили, під кутом зору правильності встановлення обставин у справі і \ або правильності застосування норм матеріального чи процесуального права. Суд апеляційної інстанції має право досліджувати докази і встановлювати нові обставини у справі. Перегляд здійснюється, як правило, в межах апеляційної скарги, може бути оскаржене в касаційному порядку.
Суд касаційної інстанції відповідає за перегляд судових рішень першої і
\ або апеляційної інстанцій під кутом зору правильності застосування норм матеріального чи процесуального права. Важливо, що касаційна інстанція обставин у справі не встановлює, доказів не досліджує.
^ Законність = питання права; обґрунтованість = питання фактів.
Місцеві – першої інстанції
Апеляційні – апеляційної інстанції
Вищі – касаційні
Апеляційні адміністративні суди в деяких категорій справ можуть бути судами першої інстанції, а Вищий Адміністративний суд може бути першої і останньою інстанцією.
Статус суддів
1.
^ Поняття статусу суддів, суддя, як носій судової влади, присяга, обов’язки та права професійної судді.
Статус суддів – коло повноважень, прав та обов’язків.
^ Статус судді – це визначені законом правові засади, які визначають принципи та гарантії діяльності суддів, їхні повноваження та обов’язки, порядок призначення та обрання на посаду, порядок звільнення з посади, підстави притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, заходи їх державного і соціального захисту – Юридична енциклопедія.
^ Носіями судової влади є професійні судді, а у випадках визначених законом, при здійсненні правосуддя, також народні засідателі та присяжні.
Професійним суддею є громадянин України, який відповідно до КУ призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному із суддів і здійснює правосуддя на професійні основі.
^ Народні засідателі та присяжні є громадяни України, які у випадках визначених процесуальним законом залучаються до здійснення правосуддя у конкретній справі, забезпечуючи реалізацію принципу участі народу у здійсненні правосуддя.
Обов’язковою умовою набуття статусу судді є складення ним присяги.
Обов’язки професійного судді закріплені у ст. 54 ЗУ «Про судоустрій…».
1) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
2) дотримуватися правил суддівської етики (Кодекс професійної етики судді);
3) виявляти повагу до учасників процесу;
4) додержуватися присяги судді;
5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, в тому числі і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
6) дотримуватися вимог щодо несумісності (КУ: Суддя не має права займатися будь-якої оплачуваною діяльністю, крім…);
7) подавати щорічно не пізніше 1 квітня до Державної судової адміністрації України для оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади, ведення якого забезпечує Державна судова адміністрація України, декларацію про майновий стан.
Суддя, призначений на посаду судді вперше, проходить щорічну двотижневу підготовку у Національні школі суддів. («Академія суддів України»), а суддя, який вже обіймає посаду суддя безстроково проходить двотижневу підготовку у національній школі не менше, ніж раз на три роки.
Права:
брати участь у суддівському самоврядування
утворювати об’єднання та брати учать у них з метою захисту своїх прав та інтересів та підвищення професійного рівня.
проходити відповідну підготовку для вдосконалення професійного рівня.
2.
Вимоги до претендентів на посаду судді.
Громадянство України
Досягнення певного віку (25-60)
Вища юридичної освіти, (або іншої фахової підготовки з питань юрисдикції інших спеціалізованих суддів)
Проживання в Україні протягом певного часу від 10 років
Наявність стажу роботи у галузі права від 3 років.
Апеляційного суду – стаж роботи на посаді судді – три роки;
Вищого спеціалізованого судді – може бути тільки та особа, яка обрана на посаду судді безстроково
Верховного Суду може бути особа, яка має стаж роботи на посаді судді не менше 15 років, або суддя КСУ.
КСУ – досягнення 40 років, стаж роботи у галузі права не менше 10 років, проживання в Україні протягом останніх 20 років.
Володіння державною мовою
3.
Гарантії незалежності суддів.
П. 4 Ст. 47. Незалежність судді забезпечується:
1) особливим порядком його призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення;
2) недоторканністю (не може бути затримано або заарештовано без рішеннення ВРУ або оголошення обвинувального вироку) та імунітетом судді;
3) незмінюваністю судді;
4) порядком здійснення судочинства, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення;
5) забороною втручання у здійснення правосуддя;
6) відповідальністю за неповагу до суду чи судді;
7) окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом (Додаток №9 до ЗУ «Про Державний бюджет»;
8) належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді;
9) функціонуванням органів суддівського самоврядування;
10) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту;
11) правом судді на відставку.
4.
^ Порядок призначення та обрання суддів.
Призначення судді вперше регулюються ст. 66-72 ЗУ «Про судоустрій …».
Обрання судді безстроково регулюється ст. 74-79 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів».
Переведення судді регулюється ст. 73 і 80 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів».
Переведення судді до суду того самого рівня і спеціалізації здійснює президент України за заявою судді (а в межах 5-річного строку першого призначення ще й за рекомендацією ВККС за результатами конкурсу).
Переведення судді до суду іншої спеціалізації здійснюються в порядку призначення чи обрання судді за рекомендацією ВККС за результатами складання кваліфікаційного іспиту.
Переведення судді до суду іншого рівня тієї ж спеціалізації здійснюється в порядку обрання судді.
5.
Вища кваліфікаційна комісія суддів. Завдання, склад та повноваження.
ВККС:
11 членів:
6 – З’їзд суддів України
2 – З’їзд представників вищих юрид. навчальних закладів та наукових установ
1 – міністр юстиції
1 – уповноважений ВР з прав людини
1 – Голова Державної Судової Адміністрації (ДСА)
Термін повноважень кожного – 3 роки.
Вимоги до члена ВККС:
Вища юридична освіта
Стаж роботи в галузі права не менше 20 років
Повноваження ВККС (ст. 91); повноваження щодо добору \ притягнення до відповідальності:
Проводить добір кандидатів на посаду суддів вперше
Приймає кваліфікаційний іспит і за результатами конкурсу дає рекомендацію щодо призначення на посаду судді
Дає рекомендацію щодо обрання судді безстроково
Розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів, вирішує питання про їх дисциплінарну відповідальність
Приймає рішення про відсторонення суддів від посади у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності
Здійснює інші повноваження, визначені законом
6.
Вища рада юстиції. Склад та повноваження щодо суддівського корпусу.
Велика роль у процесі добору суддів, при звільнення судді з посади???
20 членів
3 – ВРУ (2\3 повинні бути суддями)
3 – ПУ (2\3 повинні бути суддями)
3 – З’їзд суддів України
3 – З’їзд представників вищих юрид. навчальних закладів (1\3 повинен бути суддею)
3 – З’їзд адвокатів України (1\3 повинен бути суддею)
2 – Всеукраїнська конференція працівників прокуратури України (1\2 повинен бути суддею)
Голова ВСУ
ГенПрокурор
Міністр Юстиції
ЗУ «Про Вищу Раду Юстиції»
Повноваження (ст. 131 КУ; ст. 3 ЗУ «Про Вищу раду юстиції»):
Вносить подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад
Приймає рішення стосовно порушення суддями вимог щодо несумісності
Здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів ВСУ і суддів вищих спеціалізованих судів
Розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів
Призначає суддів на посади голови суду, заступника голови суду та звільняє їх з посад
7.
Дисциплінарна відповідальність суддів.
Наступає за вчинення дисциплінарного проступку.
Підстави такого притягнення визначені ст. 83 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»
1.
Істотне порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя
2.
Невжиття заходів щодо розгляду справи протягом встановленого строку
3.
Порушення вимог щодо неупередженого розгляду
4.
Систематичне або грубе порушення правил суддівської етики (Правила суддівської етики)
5.
Розголошення таємниці, що охороняється законом
6.
Неподання або несвоєчасне одання декларації про майновий стан або подання завідомо неправдивих відомостей
Саме по собі скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь в ухвалі нені цього рішення, якщо при цьому не було допущено умисного порушення закону чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Види дисциплінарних стягнень: догана.
^ Дисциплінарне провадження – це процедура розгляду визначеним законом органом звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов’язків чи присяги судді (ВККС, ВРЮ).
Дисциплінарна відповідальність судді:
ВККС щодо суддів місцевих та апеляційних судів
ВРЮ щодо суддів вищих спеціалізованих та ВСУ
Стадії дисциплінарного провадження:
1.
Перевірка даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності
2.
Відкриття дисциплінарної справи
3.
Розгляд дисциплінарної справи
4.
Прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження
8.
Звільнення суддів з посади.
Суддю може бути звільнено з посади лише на підставі частини 5 статті 126 КУ.
Суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його призначив або обрав (ПУ \ ВРУ), за поданням Вищої ради юстиції.
Загальні підстави:
Закінчення строку, на який призначено суддю
Досягнення суддею 65 років
Неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я
Припинення його громадянства
Визнання його звісно відсутнім або оголошення померлим
Подання суддею заяви про відставку (після 20 років на посаді судді; пов’язана з призначенням довічного грошового забезпечення) або про звільнення з посади за власним бажанням
Особливі підстави:
Порушення суддею вимог щодо несумісності
Порушення суддею присяги
Вчинення суддею дій, що дискредитують звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності у чесності та непідкупності судових органів
Незаконне отримання суддею матеріальних благ або здійснення витрат, що перевищують доходи такого судді та членів його сім’ї
Умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом
Порушення морально-етичних принципів поведінки судді
Набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього
9.
Грошове і соціальне забезпечення судді.
Суддівська винагорода складається з:
Посадового окладу – шість мінімальних заробітних плат; з 2015 – 15 мінімальних заробітних плат; збільшується залежно від рівня суду.
Доплати за вислугу років – стимулює суддю працювати постійно на роботі та не звільнятися; може досягати 80% посадового окладу
Доплата за перебування на адміністративній посаді в суді – посади голови, заступника голови суду та секретаря судової палати
Науковий ступінь – кандидат – 10%, доктор – 20%
Допуск до державної таємниці – залежно від рівня допуску
Відпустка
Відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу
Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
10.
Суддівське самоврядування: завдання та організаційні форми.
Збори суддів у суді
1.
Обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають рішення, які є обов’язковими для суддів та працівників даного суду
2.
Визначають спеціалізацію суддів за пропозицією голови суду
3.
Заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади…
4.
…
Повноваження Конференції суддів
1.
Обговорює і вирішує питання щодо фінансування та організаційного забезпечення діяльності відповідних суддів
2.
Заслуховує звіти відповідних рад суддів, інформацію Державної судової адміністрації України
3.
Формує відповідну раду суддів
4.
Розробляє пропозиції для внесення на розгляд з’їзду суддів України
5.
Звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування
6.
Обирає делегатів на з’їзд суддів України
З’їзд суддів України
1.
Призначає та звільняє суддів КСУ (6)
2.
Призначає членів Вищої ради юстиції (3) та приймає рішення про припинення їх повноважень
3.
Призначає членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (6\11)
4.
Обирає Раду суддів України
5.
Розглядає інші питання суддівського самоврядування відповідно до закону
Рада суддів України:11 суддів, по три від кожної юрисдикції + представники ВСУ та КСУ
1.
Розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів
2.
Розглядає питання правового і соціального захисту суддів та їхніх сімей
3.
Призначає та звільняє Голову Державної судової адміністрації України та його заступників
4.
Здійснює контроль за організацією діяльності судів
5.
Здійснює інші повноваження відповідно до закону
11.
Статус присяжних і народних засідателів.
Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг 30-річного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду
Список народних засідателів затверджується рішенням відповідної місцевої ради на 4 роки і переглядається у разі необхідності, але не рідше ніж раз на 2 роки
Народні засідателі під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді
Під час здійснення правосуддя за ними залишається робоче місце
Правовий статус присяжних і народних засідателів визначений процесуальним законодавством
Система забезпечення судів
Полягає у створенні правових, кадрових, організаційних (фінансових, матеріальних, інформаційних тощо) передумов для здійснення правосуддя.
За організаційне забезпечення відповідає ^ Державна судова адміністрація. Територіальні управління областей, у м. Києві, у м. Севастополі та у АРК.
Повноваження ДСА:
Забезпечує належні умови діяльності
судів загальної юрисдикції,
Вищої кваліфікаційної комісії суддів,
органів суддівського самоврядування,
Національної школи суддів
Узагальнює пропозиції щодо бюджетів судів
Представляє суд в Уряді і Парламенті
Організовує роботу з ведення судової статистики, діловодства та архіву;
Контролює стан діловодства у судах загальної юрисдикції
Організовує комп’ютеризацію,
Забезпечує суди технічними засобами фіксування судового процесу,
Забезпечує ведення ЄДРСР (Єдиний Державний Реєстр Судових Рішень)
Підтримуює веб-портал www.court.gov.ua
Місцеві суди в Україні
Місцеві суди – головна, основна ланка судової системи.
Припадає основне судове навантаження. 98-99%усіх справ розглядаються у Місцевих судах.
Найширше коло юрисдикції.
Найбільше кількість серед усіх судових установ, 666
Найрозгалуженіша ланка судової системи.
Кількість та мережа місцевих судів утворюється відповідно до ст. 19 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».
Такі суди утворюються та ліквідовуються ПУ на підставі подання Мін’юстиції та пропозиції відповідного голови Вищого спеціалізованого суду.
Подання Мін’юстиції є недоречним: виконавча гілка влади не вправі приймати участь у створенні судів. Можна передати це голові державної судової адміністрації.
^ Види: загальні, спеціалізовані (див у табл.)
Утворюються ланку виключно першої інстанції.
Місцезнаходження, територіальна юрисдикція місцевого суду визначається з урахуванням принципу територіальності та спеціалізації.
| <== previous lecture | | | next lecture ==> |
| Перечень заболеваний | | | Форми організації підприємницької діяльності |