Студопедия
rus | ua | other

Home Random lecture






ПИТАННЯ 4.


Date: 2015-10-07; view: 427.


Практикою юридичних служб визначено загальний порядок виконання договірної роботи, якого дотримуються на підприємствах з урахуванням їх специфіки.

Усі проекти договорів, що надходять на підприємство, підлягають реєстрації канцелярією в журналі вхідної кореспонденції, після чого передаються у встановленому порядку службі або підрозділу, що визначені наказом керівника як організатори підготовчої роботи з укладення цього виду договорів.

Після отримання проекту договору служба або підрозділ повинні перевірити, чи є планове завдання або замовлення на виготовлення продукції, чи відповідає замовлена продукція спеціалізації та профілю підприємства, чи не перевищено у проекті договору обсяг продукції порівняно з плановим завданням або замовленням.

Ініціатором укладення договору може бути кожна із сторін, яка має право направити іншій стороні проект договору, головне, щоб інтереси сторін не порушувались: постачальник забезпечив себе замовленнями на виготовлення і збут продукції, а споживач забезпечив власне виробництво необхідними матеріально-технічними ресурсами за виконанням договорів згідно з методичними рекомендаціями про правове забезпечення виконання договірних зобов'язань щодо постачання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання та участі в цій роботі юридичних служб підприємств.

Проголошення Україною незалежності, утворення демократичної правової держави, перехід до ринкової економіки уможливили рішучий перехід в організації всієї планової роботи від адміністративних до економічних методів, що забезпечило умови для діяльності підприємств на засадах повного господарського розрахунку та самофінансування, підвищили заінтересованість підприємств у якнайповнішому використанні своїх резервів і можливостей для збільшення обсягів випуску і підвищення якості продукції та ефективності виробництва, а також подальшого розвитку підприємств. З цією метою було докорінно змінено систему формування державних планів (замовлень). При цьому підприємства придбали господарську самостійність. Ці та деякі інші заходи спрямовані на те, щоб органічно збігались і водночас задовольнялись інтереси суспільства, держави, кожного підприємства-товаровиробника і особисті інтереси кожного працівника.

Основною формою планування і діяльності підприємства є річний план, який воно розробляє самостійно на основі державних замовлень, замовлень споживачів та інших, передбачених укладеними господарськими договорами, що сприяє демократизації управління виробництвом та економікою в цілому і підвищує економічну відповідальність виробника.

За порушення договірних зобов'язань, кредитно-розрахункової та податкової дисципліни, вимог до якості продукції та інших правил здійснення господарської діяльності підприємство несе відповідальність, передбачену законодавством України. При цьому сплата штрафів за порушення умов договору, а також відшкодування заподіяних збитків не звільняють підприємство (без згоди споживача) від виконання зобов'язань щодо постачання продукції, виконання робіт чи надання послуг.

План і господарський договір завжди є взаємодіючими категоріями (функціями), від виконання яких залежить і оцінюється господарська діяльність кожного підприємства. Невиконання зобов'язань за договорами є порушенням договірної дисципліни і тягне за собою майнову відповідальність підприємств.

У правовій державі велике значення має додержання законності та державної дисципліни, що включає в себе зміцнення планової і договірної дисципліни. Кожне підприємство діє в межах своєї компетенції, спеціальної правоздатності, дотримуючись законності та державної дисципліни. Тому дії керівників та працівників підприємства повинні бути узгоджені з вимогами закону, що є безумовною вимогою, яку не можна ігнорувати або порушувати.

Забезпечення законності та державної дисципліни, використання правових засобів для покращення економічних показників діяльності підприємств є узагальнюючим критерієм діяльності роботи юридичної служби, основою всієї правової роботи на підприємстві.

З огляду на зазначене юридичні служби підприємства беруть участь у плануванні роботи підприємства, зокрема, розробляють нормативні акти, що регламентують форму участі, обов'язки структурних підрозділів і служб у розробці планової документації, порядок її узгодження і введення в дію.

Чинне законодавство передбачає відповідальність за невиконання зобов'язань, яку несуть керівники та інші посадові особи підприємств. Насамперед, це матеріальна відповідальність за шкоду, завдану невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, а також виплатою санкцій підприємством. Притягнення до матеріальної відповідальності не виключає можливості притягнення винних і до дисциплінарної відповідальності.

У разі систематичних або окремих грубих порушень дисципліни постачання, сплати санкцій у великих розмірах органами попереднього слідства, прокуратури і судом винні посадові особи можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності.

Активна участь у підготовці до укладання господарських договорів та інших договорів, перевірка їх проектів, складання протоколів розбіжностей до проектів, здійснення досудового врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів та інших правових засобів забезпечення виконання договорів, є однією з основних ділянок правової роботи юрисконсультів юридичних служб господарюючих суб'єктів.

В підпункті 6 пункту 11 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1040 зазначено, що юридична служба підприємства організовує роботу, пов'язану з укладенням договорів (контрактів), бере участь у їх підготовці та здійсненні контролю за виконанням, дає правову оцінку проектам таких договорів (контрактів).

Робота з виявлення і встановлення найбільш раціональних договірних зв'язків, опрацьовування правових методів впливу щодо недобросовісних конкурентів покладено на юрисконсульта.

Договір має не лише відповідати закону. Важливо, щоб керівник підприємства міг використовувати його як ефективний важіль для покращення показників роботи підприємства.

Тому юрисконсульт здійснює організаційну роботу при проведенні договірної кампанії.

Професійно складений договір багато в чому визначає не тільки успіх угоди, але й відшкодування збитків у разі порушення його умов.

З метою належної організації роботи по укладенню господарських договорів, активної участі кожного заінтересованого структурного підрозділу при підготовці та укладенні договорів із заготівельними, постачальними, будівельними, транспортними та іншими організаціями, юридична служба разом з іншими службами розробляє проекти наказу (розпорядження, рішення, постанови) про порядок ведення договірної роботи .

Щоб забезпечити належним чином виконання функцій, зазначених у підпункті 6 пункту 11 Загального положення про юридичну службу, юрисконсульт повинен бути обізнаний з нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність суб'єктів господарювання – як централізованими (законами, указами, постановами Кабінету Міністрів, міністерств і державних комітетів), так і локального регулювання (положеннями, наказами, установчими документами тощо), що регулюють виробничо-господарську, фінансову діяльність конкретного суб'єкта господарювання.

Юридична служба суб'єкта господарювання при укладенні договорів повинна керуватися правилами, стандартами, іншими нормативно-правовими актами, які визначають порядок і строки укладання конкретних видів договорів.

Як же укласти “надійний” договір? Яким він повинен бути? Насамперед, такий договір:

• укладений в інтересах суб'єкта господарювання, який є ініціатором його укладання;

• не порушує чинного законодавства та локальних правових актів;

• юридично надійно захищає інтереси суб'єкта господарювання, який є ініціатором укладання договору, а обов'язки контрагента по договору забезпечені його відповідальністю;

• у договорі відсутні пункти, які можуть тлумачитись неоднозначно.

Наявність останніх у договорі становить загрозу всьому договору.

При укладанні договору слід дотримуватись таких основних правил:

• проект договору краще готувати самому ініціатору – суб'єкту господарювання, а не його контрагенту, тому що останній буде просто підганяти договір під свої інтереси;

• не слід підписувати договір, доки йому не надасть правову оцінку юрисконсульт або інша особа, яка надає правову допомогу, і не завізує його;

• формуючи умови договору, не можна допускати двозначності, нечіткості.

Укладаючи договір, слід звернути увагу на те, щоб у ньому була його назва (договір поставки, договір підряду та ін.), зазначені дата, місце підписання договору, найменування сторін, під яким вони зареєстровані у реєстрі державної реєстрації.

Необхідно також звернути увагу на назву посади, прізвища, ім'я, по батькові особи, що підписує договір, а також назву документа, з якого випливають її повноваження на підписання договору. Необхідно чітко уявляти хто перед вами, чи є в цієї особи, представника контрагента, право ставити свій підпис на той чи інший договір, укладати саме цей договір.

При укладанні договору слід перевіряти також:

• чи є на довіреності підпис керівника контрагента та чи скріплений підпис печаткою;

• дату, коли довіреність видана і на який термін вона діє;

• обсяг повноважень особи, яка представляє інтереси контрагента.

ПИТАННЯ 5.

Як свідчить практика організації договірної роботи, реєстрацію, облік та збереження укладених господарських договорів доцільно поклада­ти на спеціалістів бухгалтерської, економічної та інших служб.

Бажано, щоб бухгалтерія або інший структурний підрозділ згідно з наказом (розпорядженням, рішенням або постановою) по суб'єкту господарювання реєстрували договори в журналах дові­льної форми (спеціальна форма реєстрації не встановлена для всіх господарських договорів, крім зовнішньоекономічних).

Практи­ка договірної роботи свідчить і підтверджує необхідність включення до журналу реєстрації договорів таких реквізитів:

- порядковий номер;

- назва структурного підрозділу, який сприяв укладанню до­говору;

- назва суб'єкта господарювання, з яким укладено договір, конкретна його адреса, поштові та банківські реквізити;

- код організації;

- номер, дату та зміст договору (предмет);

- сума договору, строки дії та виконання договору;

- дата погодження з відповідними структурними підрозділа­ми, в тому числі з юридичною та бухгалтерськими службами;

- зміст і наслідки переддоговірного спору;

- відмітка про перевірку виконання договору;

- відмітка про стягнення штрафних санкцій.

В основному в суб'єктах господарювання реєстрація господарсь­ких та інших договорів здійснюється або в спеціальних журналах, або на картках.

Така реєстрація має низку переваг при організації контролю за виконанням господарських договорів.

На юрисконсультів згідно з вимогами Загального положення про юридичну службу може бути покладено обов'язок стежити за своєчасним внесенням змін у договори, які виявилися неприйнят­ними для суб'єкта господарювання. Як правило, підготовку, офо­рмлення та збереження господарських та інших договорів здійс­нюють відповідні структурні підрозділи суб'єкта господарюван­ня, які несуть відповідальність за їх виконання згідно з покладе­ними на них функціональними обов'язками.

Окремі міністерства та інші центральні органи державної вико­навчої влади, щоб не допустити збитків від невиконання або нена­лежного виконання договірних зобов'язань, організацію обліку, контролю та аналізу виконання договірних зобов'язань поклада­ють в цілому на одну службу галузі. Так, згідно з листом Мінсільгоспу України від 25 червня 1985 р. № 23/13-177, надісланим в усі облсільгоспуправління, були прийняті «Рекомендації з організації обліку, контролю і аналізу виконання договорів по виробничому обслуговуванню сільськогосподарських підприємств», які містили рекомендацію покласти цю роботу на економічну службу. Колегія цього Міністерства, правонаступником якого є Міністерство агропромислової політики України, визначила, що правильно і своє­часно укладений договір, а потім систематичне здійснення вико­нання зобов'язань є важливою умовою забезпечення міжгалузе­вих зв'язків. Важливою функцією управління міжгалузевими зв'язками є облік, контроль і аналіз виконання договірних зобо­в'язань у системі агропромислового комплексу України. Тому ця робота є обов'язковим і необхідним елементом економічної робо­ти в суб'єктах господарювання - вона і покладена безпосередньо на економічну службу. Цією постановою колегії було рекомендо­вано для використання на практиці 33 форми таблиць з обліку виконання договірних зобов'язань з різними постачальницькими та агросервісними організаціями даної системи.

Як зазначає С.Ф. Домбровський, важливою формою здійснення систематичного контролю та аналізу виконання договірних зо­бов'язань (не менш ніж один раз у квартал) економічною, бухгал­терською та іншими службами є проведення звірок взаєморозрахунків, тематичних перевірок і ревізій взаєморозрахунків із скла­данням на цій основі перевірених первинних документів - контрольно-аналітичних таблиць виконання договірних зобов'язань строками, обумовленими в конкретному договорі.

 

Як зазначалось, укладені договори, що надходять на підприємство, реєструються у структурних підрозділах або службах, які відповідають за укладення конкретних договорів. Доцільно, щоб юридична служба підприємства також вела загальну реєстрацію договорів задля здійснення контролю за своєчасним укладенням договорів, проходженням узгодження проекту договору у відповідних службах підприємства, тобто виконувала функцію організатора договірної роботи.

У справі обліку виконання договірних зобов'язань важливе зна­чення має визначення моменту або дня їх виконання, яким є день, коли продукцію було передано органу транспорту або зв'язку для відвантаження споживачеві в іншу місцевість або день складання приймально-передавального акту чи розписки про отримання продукції безпосередньо на складі споживача або постачальника.

У деяких договорах (підряду на капітальне будівництво, надання послуг тощо) моментом виконання договору визнається день складання спільного акта передавання-приймання об'єкта або надання послуги, передавання документації. Моментом виконання зобов'язань замовником є день перерахування кредитору грошових сум, який визначається за календарним штемпелем установи банку на платіжному дорученні боржника.

Облік і контроль за виконанням договірних зобов'язань здійс­нюються відділами матеріально-технічного забезпечення, капітального будівництва, головного механіка, головного енергетика, збуту продукції та товарів.

Юридична служба повинна періодично (щонайменше один раз на квартал) перевіряти дотримання встановленого порядку обліку виконання договорів.

Рекомендується заводити окремі картки на кожного постачальника і споживача, де повинні зазначатися їх реквізити, номер та дата договору, найменування, кількість і період постачання продукції, дані про фактичні поставки продукції на підставі звітів та товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, інших документів, а також про помічені відхилення від договору.

З метою обліку та контролю виконання договорів важливо організувати прийом продукції і товарів за кількістю та якістю. Для цього на підприємстві потрібно розробити конкретні правила приймання продукції та посадові інструкції осіб, які приймають вантажі та відправляють виготовлену продукцію. При цьому необхідно визначити місце і порядок прийняття продукції залежно від виду вантажу і засобу його доставки, місце зберігання вантажу, кількість посадових осіб, які відповідають за організацію прийняття, осіб, які беруть участь у прийманні продукції, і осіб, які відповідають за аналіз продукції, терміни оформлення документів і передавання матеріалів юридичній службі для висунення претензій до постачальника. Майже такий самий порядок повинен бути встановлений і для відправлення готової продукції, товарів і вантажів.

З метою забезпечення належного виконання договірних зобов'язань юридична служба підприємства здійснює загальний контроль за виконанням договорів згідно з методичними рекомендаціями про правове забезпечення виконання договірних зобов'язань щодо постачання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання та участі в цій роботі юридичних служб підприємств.

 


<== previous lecture | next lecture ==>
ПИТАННЯ 3. | ПИТАННЯ 6.
lektsiopedia.org - 2013 год. | Page generation: 0.503 s.