Основні показники ефективності використання оборотних активів

Date: 2015-10-07; view: 492.

Рис. 8.2 Схема обігу оборотних активів на підприємстві

Стадії кругообігу оборотних активів

Класифікація

У кругообігу оборотних активів розрізняють чотири стадії (рис. 7.2):

Оскільки обігові кошти перебувають у безперервному кругообігу, практично відокремити один оборот від іншого неможливо.

Розрізняють нормовані (виробничі запаси, залишки готової продукції, заділи незавершеного будівництва, що плануються підприємством) та ненормовані (відвантажена продукція, грошові кошти й засоби на рахунках).

Нормування оборотних активів – встановлення оптимальних розмірів оборотних фондів, необхідних для забезпечення безперервного ефективного виробництва.

коефіцієнт оборотності (Ко) – відношення доходу (виручки) від реалізації продукції за певний період (Вр) до середнього залишку оборотних активів за той самий період (ОАс.з.), оборотів/рік;

Особливість розрахунку для с.г. підприємств –до виручки від реалізації продукції (Вр) додають вартість переведеного молодняку в основне стадо

(Вм) і віднімають вартість тварин вибракуваних з основного стада (Вв) та ділять усе на середній залишок оборотних активів (ОАс.з.);

середній залишок оборотних активів (ОАс.з.) можна знайти із залежності:

де S₁, S₂ … S₁₃ – відповідно, залишки

оборотних активів на перше число кожного місяця розрахункового періоду, включаючи перше січня наступного року, грн;

коефіцієнт завантаження (Кзав) – величина, обернена коефіцієнту оборотності, показує скільки оборотних активів підприємства припадає на 1 грн реалізованої продукції;

середня тривалість одного обороту (То) оборотних активів (або швидкість обороту) – співвідношення кількості днів у розрахунковому періоді (для кварталу – 90 дн., року – 360 дн.) і коефіцієнта оборотності оборотних активів (Ко) за той самий період, днів;

показник ефективності використання оборотних активів –вихід валової продукції (ВП), прибутку (П) з розрахунку на 1 гривню оборотних активів (ОА), грн;

матеріаловіддача (МВ) – вартість виробленої продукції (ВП) з розрахунку на 1 гривню матеріальних втрат (М), грн;

матеріаломісткість (ММ) – загальна сума матеріальних витрат (М) у розрахунку на гривню вартості виробленої продукції (ВП), обернений показник матеріаловіддачі, грн;

загальна потреба в оборотних активах (∑ОА) – сума окремих елементів-складників, поділена на коефіцієнт оборотності оборотних активів, грн;

де ОКкр – сума капіталу на кредитування покупок, грн; М – витрати на закупівлю матеріалів, грн; Воп – витрати на оплату праці, грн; Вор – орендна плата за рік, грн; ГК – сума готівки в касі підприємства, грн; Ко – коефіцієнт оборотності оборотних активів (кількість оборотів);

сума вивільнення (економія) оборотних активів (Е_ОА) у результаті прискорення оборотності – різниця між сумами оборотних активів, необхідних підприємству за умови звичайного (досягнутого) і прискореного рівня їхньої оборотності, грн;

де ВР_зв – виручка від реалізації у звітному році, грн; То_баз., То_зв. – середня тривалість одного обороту оборотних засобів, відповідно, у базисному і звітному роках, днів.

сума приросту прибутку (збитку) (∆П), одержаного за рахунок зміни оборотності оборотних активів, розраховується:

де П_баз – прибуток від реалізації продукції у базисному році, грн.;

ОАс.з._баз, ОАс.з._зв – відповідно середньорічні залишки оборотних активів у базисному і звітному роках, грн.;

В_баз– виручка від реалізації у базисному році, грн.;

вплив використання оборотних активів на рівень рентабельності (∆Р) визначається так:

де П_зв – прибуток від реалізації продукції у звітному році, грн.;

ОФс_зв – середньорічна вартість основних виробничих фондів у звітному році, грн.; ОАс.з._зв – обсяг оборотних активів у звітному році, грн.; Е_ОА – обсяг вивільнених або додатково залучених оборотних активів, грн.; Р_б – загальна рентабельність виробництва в базовому році, %.