ПРОФЕСІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

Date: 2015-10-07; view: 1936.

Міжнародні організації із стандартизації обліку.

Сучасний бізнес не має кордонів. Однією із форм ділового спілкування у бізнесі є бухгалтерський облік, продукція якого - фінансова звітність компаній надається зовнішнім користувачам у багатьох країнах світу.

Проблеми, пов'язані з наслідками поданої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємств фахівці розвинених на той час країн почали розуміти ще у XIX столітті. Це призвело до створення професійних об'єднань бухгалтерів, перші з яких з'явилися у Великобританії (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Професійні організації самі почали визначати кваліфікаційні вимоги, правила підготовки та атестації дипломованих бухгалтерів, розробляти та затверджувати норми і правила бухгалтерської діяльності, кодекс професійної етики. Так бухгалтерська професія стала незалежною і саморегульованою. За участю британських бухгалтерів була створена перша професійна організація США. Згодом американські організації зайняли провідне місце в світовій обліковій практиці.

Професійні організації зробили суттєвий внесок в розвиток теорії та практики обліку. Оскільки облік визначає та передає фінансову інформацію стосовно кожного підприємства, він взаємодіє майже з усіма аспектами середовища - соціальним, економічним та політичним і має відповідні наслідки. Швидке розповсюдження корпоративної власності зумовило нові вимоги до фінансової інформації, головними користувачами якої стали акціонери - особи, що приймають рішення на підставі поданої фінансової інформації.

В середині XX ст. у зв'язку з розвитком міжнародних економічних відносин, спеціалізацією та кооперацією виробництва, створенням транснаціональних корпорацій назріла проблема неузгодженості облікових та аудиторських стандартів. У цей час було зроблено перші кроки у напрямку досягнення гармонізації бухгалтерської практики.

Так, у 1966 році сформувалася Міжнародна дослідницька група бухгалтерів, до якої увійшли фахівці Американського Інституту сертифікованих громадських бухгалтерів, а також аналогічних інститутів Великобританії та Канади. Група випустила звіт, в якому дала порівняння практики ведення обліку у цих країнах. Але найкращим засобом для прийняття спільних рішень з бухгалтерських проблем різних країн було створення Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і Міжнародної федерації бухгалтерів.

Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО - International Accounting Standards Committee- IASC) був створений у 1973 році провідними професійними бухгалтерськими організаціями Австралії, Канади, Франції, Німеччини, Японії, Мексики, Нідерландів, Великобританії, Ірландії та США.

КМСБО фінансується професійними бухгалтерськими організаціями, що входять до складу його правління, МФБ, а також за рахунок внесків від багатонаціональних компаній, фінансових установ, бухгалтерських фірм та інших організацій.

У 1976 році Комітет об'єднував шість організацій з 23 членами, половина з яких була делегована Інститутом присяжних бухгалтерів Англії та Уельсу. З 1983 по 2000 рік членами КМСБО були всі фахові організації бухгалтерів, що входили до складу Міжнародної федерації бухгалтерів - усього 143 члени зі 104 країн світу, які представляли понад 2 млн бухгалтерів.

У травні 2000 році був прийнятий новий статутний, згідно з яким індивідуальне членство було скасоване, а Комітет перейменований на Раду з МСБО.

Основні завдання Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (відтепер Ради з МСБО) полягають у розробці на потребу суспільства бухгалтерських стандартів, яких необхідно дотримуватися при складанні фінансових звітів; сприяти розповсюдженню їх у всьому світі; проводити роботу із удосконалення та гармонізації бухгалтерського обліку.

Міжнародний комітет з бухгалтерських стандартів здійснив низку проектів, спрямованих на досягнення зіставності фінансових звітів у всьому світі, оприлюднив 41 стандарт (табл. 1.4 та 1.5), що охоплює методологію і принципи організації бухгалтерського обліку та процедури, пов'язані з поданням фінансових звітів.

У 1981 р. Рада КМСБО створила міжнародну Консультативну групу, яка об'єднує представників міжнародних організацій - розробників і користувачів фінансових звітів, а також представників фондових бірж та організацій, що регулюють обіг цінних паперів. До складу групи також увійшли представники або спостерігачі з агенцій розвитку, органів розробки стандартів та міжурядових організацій. На сьогодні момент членами Консультативної групи є:

- Базельський комітет з банківського нагляду;

- Підрозділ ООН з транснаціональних корпорацій та інвестицій;

- Європейська комісія;

- Міжнародна актуарна асоціація;

- Міжнародна асоціація страхових інспекторів;

- Міжнародна асоціація адвокатів;

- Міжнародна асоціація з бухгалтерської освіти та досліджень;

- Міжнародна організація комісій з цінних паперів;

- Міжнародна конфедерація вільних профспілок та Міжнародна конфедерація праці;

- Міжнародна торгова палата;

- Міжнародна федерація фондових ринків;

- Міжнародна фінансова корпорація;

- Міжнародний комітет зі стандартів оцінки;

- Міжнародні банківські асоціації;

- Організація з економічного співробітництва та розвитку;

- Світовий банк;

- Федерація банкірів Європейського Союзу. Консультативна група періодично проводить свої засідання для обговорення з Радою технічних питань стосовно проектів КМСБО, робочої програми комітету та його стратегії. Ця група відіграє важливу роль у процесі розробки комітетом Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та прийнятті розроблених стандартів.

У 1995 році КМСБО створив Міжнародну дорадчу раду - орган високого рівня, до складу якого входять провідні представники бухгалтерської професії, бізнесу, користувачі фінансової звітності, які обіймають керівні посади. Завданням Дорадчої ради є сприяння прийняттю Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та підвищення авторитету діяльності КМСБО шляхом:

а) перегляду та надання коментарів стосовно стратегії і планів Ради для задоволення потреб тих країн, представники яких обрані до КМСБО;

б) підготовки річних звітів щодо ефективності діяльності Ради у досягненні її цілей і дотриманні належних процедур;

в) сприяння участі в роботі комітету і прийняття роботи КМСБО представниками бухгалтерської професії, діловою спільнотою, користувачами фінансових звітів та іншими зацікавленими сторонами;

г) пошуку і забезпечення фінансування діяльності КМСБО таким чином, щоб воно не обмежувало незалежність КМСБО;

д) розгляду бюджетів та фінансових звітів КМСБО. Дорадча рада забезпечує дотримання незалежності та

об'єктивності у прийнятті технічних рішень щодо Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Діяльність Ради підтримує невеликий штат постійних представників, очолюваний Генеральним секретарем, з офісом у Лондоні. До складу технічного штату та інших менеджерів проекту нині входять представники Бермудів, Великобританії, Данії, Канади, Японії та США. Нещодавно до складу технічного штату та консультантів проектів увійшли представники Китаю, Німеччини, Нової Зеландії, Малайзії, Південної Африки та Франції.

Іншою авторитетною міжнародною організацією є Міжнародна федерація бухгалтерів (International Federation of Accountants - IFА), створена в 1977 році у Мюнхені на XI Міжнародному конгресі бухгалтерів. Сферою діяльності цієї організації є розробка стичного, освітнього та аудиторського напрямів у бухгалтерському обліку. У складі Федерації діють: Комітет з узагальнення аудиторської практики та Комітети з професійної підготовки та етики. Вони займаються розробкою міжнародних вимог щодо аудиту, управлінського обліку, освіти та професійної етики. Кожні п'ять років скликається Міжнародний конгрес бухгалтерів, щоб на ньому фахівці з усього світу мали можливість обговорити прогрес у досягненні поставленої мети.

У зв'язку з розширенням впливу транснаціональних корпорацій на світову економіку зацікавленість проблемами обліку і звітності виявляє Організація Об'єднаних Націй. Міжурядова робоча група експертів з міжнародних стандартів обліку і звітності, створена при ній у 1982 році, періодично випускає рекомендації зі стандартизації звітності транснаціональних корпорацій.

Отже, до міжнародних організацій, що впливають на становлення та розвиток бухгалтерського обліку на світовому рівні, відносяться:

- Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (ІASC);

- Міжнародна федерація бухгалтерів (DFA);

- Організація Об'єднаних Націй (ООН);

- Міжурядова робоча група експертів з міжнародних стандартів обліку і звітності ООН (ISAR);

- Комісія з транснаціональних корпорацій ООН (UNCTC);

- Організація економічного співробітництва і розвитку (OECD) та ін.

На регіональному рівні першими почали проводити політику "спільного ринку", спрямовану на поступове усунення всіх обмежень в торгівлі між країнами-учасницями, ліквідацію перешкод для вільного переміщення "осіб, капіталів та послуг", розробку принципів узгодженої економічної політики члени Європейського Економічного Співробітництва (з 1957 p.), згодом, з 1993 року - Європейський Союз (ЄС). Ця організація відіграла значну роль у досягненні зіставності фінансової звітності та розвитку гармонізації і стандартизації бухгалтерського обліку. Склад членів ЄС з моменту створення збільшився з 6 до 15 країн. До складу ЄС входять Бельгія, Данія, Франція, Германія, Греція, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Великобританія, Австрія, Фінляндія та Швеція.

Удосконаленням методології обліку в Європі займається також Федерація європейських бухгалтерів-експертів (FEE).Федерація виникла у 1986 році в результаті злиття Європейського союзу бухгалтерів-експертів у галузі обліку, яка з 1951 року займалася стандартизацією європейського обліку та дослідницької групи бухгалтерів-експертів, що вивчала бухгалтерську практику з 1966 року.

Федерація є провідною професійною організацією в Європі. Головним її завданням є консультування комісій ЄС з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, а також проведення порівнювального аналізу директив ЄС та МСБО з метою виявлення їх сумісності.

У 1994 році була заснована Європейська федерація бухгалтерів і аудиторів (EFAA) підприємств малого та середнього бізнесу. Метою створення цієї організації є впровадження контролю за якістю професійної діяльності, пов'язаної з консультаціями клієнтів, аудитом або веденням бухгалтерського обліку, що є гарантією додержання встановлених етичних норм та стандартів аудиту.

Африканська рада з бухгалтерського обліку (ААС) була заснована у 1979 році з метою уніфікації методик обліку, удосконалення професійної освіти, обміну професійним досвідом. її членами є урядові організації бухгалтерів африканських країн, а метою діяльності - законодавче узгодження національних бухгалтерських систем, що дісталися у спадок від країн-метрополій, розробка єдиних стандартів бухгалтерського обліку і звітності.

Міжамериканська асоціація бухгалтерів (ІАА) була створена у 1949 році з метою уніфікації бухгалтерської практики у південноамериканських країнах та організації професійних конференцій. Кожні 2-3 роки за результатами конференцій учасників публікуються науково-методичні матеріали. До складу асоціації входять: Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гватемала, Гондурас, Домініканська Республіка, Канада, Коста-Ріка, Куба, Колумбія, Мексика, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, США, Сальвадор, Уругвай, Чилі, Еквадор.

Конфедерація бухгалтерів країн Азії та Тихого океану (САРА) заснована у 1976 р. До її складу увійшли: Австралія, Бангладеш, Бірма, Канада, Індія, Індонезія, Ліван, Нова Зеландія, Пакистан, Самоа, Сінгапур, США, Таїланд, Філіппіни, Шрі-Ланка та ін. Метою діяльності є регіональна координація бухгалтерського обліку, а в перспективі - гармонізація бухгалтерських стандартів.

Федерація бухгалтерів Південно-Східної Азії АСЕАН (FA) заснована у 1977 році представниками Індонезії, Малайзії, Сінгапура, Таїланду Філіппін. Крім головного завдання підвищення статусу бухгалтерської професії, Федерація розглядає питання узгодження національних методик обліку та бухгалтерських стандартів.

До регіональних професійних організацій, що займаються питаннями гармонізації та стандартизації обліку, відносяться також Південноазіатська федерація бухгалтерів (SAFA), Північна федерація бухгалтерів (HFA) та інші.

Іспанія. Бухгалтерський облік в Іспанії бере свій початок ще з середньовіччя, коли вона була великою світовою державою. Офіційно його почали регулювати з введенням у 1829 р. Комерційного кодексу, який було покладено в основу бухгалтерського обліку. Подальший розвиток він отримав в Комерційному кодексі 1885 p., який до цьдго часу зберігає силу, хоча багато, що змінено. Суттєві коригування були внесені у нині діючий Кодекс у 1989 p., які були викликані необхідністю привести облікову систему Іспанії у відповідність до вимог Директив ЄС.

Методологічні питання обліку достатньо повно були відображені тільки в 1973 р. у Загальному плані рахунків бухгалтерського обліку (ЗПР-73). Він включав ряд правил, процедур обліку і зразків бухгалтерської звітності. Основою для його розробки був французький ЗПР 1959 р. Положення загального плану рахунків Іспанії орієнтовані більше на оподаткування, ніж на відображення економічного стану фірми.

У 1979 р. була заснована Іспанська асоціація бухгалтерського обліку і бізнес-адміністрування, яка займалася розробкою методології бухгалтерського обліку. Але через недостатнє нормативне регулювання компанії довгий час складали звітність, наслідуючи більше традицій, аніж положень ЗПР-73 і пропозицій Асоціації.

Щодо професійного регулювання обліку, то воно переважно здійснюється Асоціацією з бухгалтерського обліку та управління підприємствами, Іспанським інститутом присяжних бухгалтерів, Реєстром економістів-аудиторів, Реєстром присяжних комерсантів, Іспанським інститутом фінансових аналітиків, Інститутом внутрішніх аудиторів, Асоціацією управлінців фінансами.

Люксембург. Основою регулювання обліку є Комерційний кодекс 1807 p., відповідно до якого кожна організація зобов'язана складати журнал реєстрації господарських операцій та вести записи. Оподаткування доходів базується на німецькій системі, яка була введена у 40-х роках XX ст.

Нідерланди. Розробка нормативної бази в Нідерландах тривала досить довго. Перший проект Закону про присяжних бухгалтерів був складений ще в 1900 році, але прийнятий лише в 1962 р. та набрав чинності в 1967 р. Радикальні зміни відбулися в 1970 p., коли був опублікований перший закон про бухгалтерську звітність (набрав чинності з 1 травня 1971 р.), в якому містились правила та вимоги щодо публікації звітності та судового захисту. Зацікавлені особи отримали можливість звертатися до суду з претензіями до осіб, які надавали бухгалтерську звітність.

З 1 січня 1984 р. почалася адаптація бухгалтерського обліку до вимог 4-ої Директиви ЄС. В теперішній час в Нідерландах джерелами регулювання є Цивільний кодекс, урядові розпорядження, вказівки Ради зі складання річної звітності, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.

У Нідерландах основними "постачальниками" капіталу виступають акціонери. Характерно також, що саме тут базуються штаб-квартири багатьох транснаціональних компаній. Незалежний Інститут присяжних бухгалтерів, створений в 1895 p., до сьогоднішнього дня відіграє значну роль в розвитку теорії обліку, зокрема теорії оцінок.

В системі регулювання бухгалтерського обліку вирішальне значення має також економічний фактор, тому тут домінує концепція економічної оцінки, яка відображає здатність підприємства відновлювати наявні ресурси.

Правова система Нідерландів кодифікована. Однак податкові та облікові правила розділені. Правове регулювання не займає домінуючої позиції, значна роль облікової професії, фінансування здійснюється за рахунок акціонерів, що певною мірою поєднує Нідерланди з Німеччиною.

Німеччина. Бухгалтерський облік в Німеччині має давні та самобутні традиції.

З середини XIX ст. відбулось широке розповсюдження акціонерних товариств, що викликало зміни у оподаткуванні, призвело до посилення податкового законодавства, підвищенню ролі аудиторів. Державна регламентація повинна була забезпечити інтереси різних осіб, при цьому виникало питання про ступінь регулювання. Найглибша, жорстка та вельми детальна регламентація обліку була введена тоді у Німеччині. У її основі -затверджений 10 травня 1897 р. Торговий Кодекс Німеччини (ТКН), який зазнав багатьох змін з метою пристосування його норм до економічних умов, що змінюються, та значно вплинув на кодифікацію торгового законодавства інших.країн (Австрії, Швейцарії, Японії тощо).

Загальноприйняті облікові стандарти і принципи вперше були закріплені в 1937 р. в Законі про акціонерні корпорації. В 1965 р. Закон зазнав суттєвих змін. Слід підкреслити, що регулювання тоді стосувалося єдиної організаційної форми - акціонерних компаній, інші підприємства, хоча і орієнтувалися на Закон як на джерело загальноприйнятих принципів обліку, мали право не дотримуватися запропонованих в ньому методів. Закон про акціонерні корпорації залишався практично єдиним нормативним джерелом

Португалія. Одна з найбільших морських держав XV ст., Португалія мала торговельні зв'язки з великою кількістю держав. Разом з книгами та склом із Венеціанської республіки в Португалію прийшла подвійна бухгалтерія, однак облік залишався лише полем діяльності комерсантів та жодними законами не регламентувався. В кінці XIX ст. в Португалії було введено перший Торговий кодекс, основою для якого послужило торгове законодавство Франції. Деякі з положень цього кодексу, зокрема, вимоги щодо обов'язковості бухгалтерського обліку фактів, господарського життя та правил їх оформлення, діють і до цього часу.

Зразком законодавчого регулювання бухгалтерського обліку для Португалії знову, як і сто років тому назад, стала Франція та її Загальний план бухгалтерського обліку 1959 р.

Французька модель бухгалтерської системи прийнята в Португалії в якості зразка, включає наявність загальнодержавного органу, який підпорядковується Міністерству фінансів та займається встановленням бухгалтерських стандартів, та національного плану рахунків. У 1976 р. була створена в Комісія з бухгалтерських стандартів, яка через рік прийняла офіційний План бухгалтерського обліку - аналог французького плану.

Португальська реформа бухгалтерського обліку, яка почалася в середині 70-х років, мала досить виражену фіскальну направленість. Не втратила вона цієї особливості і до сьогодення, не дивлячись на те, що серед бухгалтерів Португалії стає все більше прихильників англо-американської системи та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і звітності.

Ставши у 1986 р. членом Європейського Співтовариства, Португалія повинна була привести своє бухгалтерське законодавство у відповідність до Директив ЄС. У зв'язку з чим 1991 р. вийшла нова редакція офіційного Плану бухгалтерського обліку, яка відповідала вимогам ЄС.

Законодавчою базою, що регулює бухгалтерський облік та звітність в Португалії, є Конституція, акти парламенту, постанови уряду та документи, які прийняті відповідними міністерствами та відомствами. В своїй повсякденній діяльності бухгалтери керуються Законом про компанії, Торговельним кодексом, податковим законодавством, правилами фондового ринку та, відповідно, офіційним Планом бухгалтерського обліку.,

Франція. Якщо розглядати систему регулювання бухгалтерського обліку у Франції, то характерним тут є центральне місце уряду, тому всі правила обліку детально регламентуються законодавством.

Діяльність французьких компаній фінансується в основному урядом та банками, тому бухгалтерський облік регламентується на державному рівні. Правова система кодифікована. Правила бухгалтерського обліку багато в чому запозичені з Німеччини. Так, Загальний план рахунків бухгалтерського обліку (ЗПР), що визначає правила оцінок, трактування облікових категорій та структуру бухгалтерської звітності, був введений ще за часів другої світової війни в умовах німецької окупації.

Реалізація функції економічної політики здійснюється за допомогою стандартизації бухгалтерського обліку. Політика стандартизації бере свій початок з повоєнного періоду.

У Франції після 1945 року роль держави проявлялась шляхом державного планування економічної діяльності і проведення "агресивної'" податкової політики. Цей спосіб регулювання суттєво вплинув на бухгалтерський облік як на інституціональному рівні (створення Вищої ради з бухгалтерського обліку, а потім в 1957 р. - Національної ради з бухгалтерського обліку (НРБО)) при Міністерстві фінансів, так і на рівні облікової техніки (підпорядкування значною мірою цілям оподаткування).

Ідея стандартизації в своєму початковому стані підлягала детальному розгляду створеною спеціально з цією метою комісією з стандартизації бухгалтерського обліку. Першим завданням в цьому напряму була необхідність концентрації великої кількості інформації щодо ведення бухгалтерського обліку на фірмах і підприємствах Франції.

Національна рада з бухгалтерського обліку займається розробкою облікових правил та Плану рахунків, який, до речі, як і в нашій країні, є єдиним для всіх компаній (детальніше див. розділ 4).

Швейцарія. В Швейцарії існують досить обмежені вимоги щодо обліку і звітності, тому з давніх часів великі швейцарські фірми добровільно слідують закордонним правилам, зокрема, Директивам ЄС та МСБО. На даний час близько 40 % швейцарських компаній, акції яких котируються на біржі, складають консолідовану звітність відповідно до МСБО, а частка фірм, які слідують директивам ЄС, є ще більшою.

Іншим джерелом регулюючих положень з бухгалтерського обліку є Фонд рекомендацій з бухгалтерського обліку та звітності, який був створений в 1984р. Його завдання полягають у наданні рекомендацій з бухгалтерського обліку та звітності з метою подальшого вдосконалення бухгалтерської практики, досягненні порівнюваності і зростання якості звітності.

Ще одним джерелом нормативних положень з обліку виступає Керівництво з аудиту, опубліковане Швейцарським інститутом присяжних бухгалтерів і податкових консультантів. Воно дає найбільш чіткі вказівки по всіх статтях бухгалтерської звітності.

Польща. Основним ^нормативним документом, який регулює бухгалтерський облік в Польщі, залишається Комерційний кодекс 1934 р., не дивлячись на те, що деякі його положення були змінені або скасовані.

Іншим правовим джерелом є Закон про бухгалтерський облік 1995 p., який передбачає послідовну реформу звітності і аудиту. Даний Закон відповідає положенням 4-ої та 7-ої Директив ЄС.

Україна. Враховуючи те, що Україна, хоча і повільно, але послідовно входить до європейського і світового економічного простору, бухгалтерський облік і Закон, регламентуючий порядок його ведення, повинні відповідати міжнародним нормам і правилам. Тому прийняття 16 липня 1999 року Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) є, звичайно, важливою подією в економічному житті країни. Відповідно до прийнятого Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємствами. Фінансова, податкова, статистична та інші звітності, які використовують грошовий вимірник, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Регулювання обліку в Україні здійснюється за допомогою нормативних документів Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів, Держкомстатистики, Головної Державної податкової служби, Національного банку та інших державних органів. Нормативні органи регламентують як об'єкти обліку, так і схему кореспонденції рахунків.

Головним органом центральної виконавчої влади з питань регулювання бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні є Міністерство фінансів України.