Види ризиків у туризмі

Date: 2015-10-07; view: 506.

У страхуванні ризик – це подія, на випадок якої здійснюється страхування і яка має ознаки імовірності й випадковості

З погляду можливості страхування ризики поділяються на такі, що страхуються, і такі, що не страхуються.

Загалом для того, щоб ризик як страхова подія був таким, що страхується, він має відповідати таким умовам або ознакам страхування:

• Страхова подія повинна мати об'єктивний характер, тобто не залежати від волі зацікавлених осіб.
• Страхова подія повинна бути випадковою, тобто такою, для якої ні страховику, ні страхувальнику заздалегідь не відомий ні час виникнення, ні величина збитку.
• Страхова подія повинна піддаватися статистичному обліку, тобто імовірність страхового випадку і величина збитку повинні мати кількісну оцінку.
• Страхова подія не повинна охоплювати одночасно всіх або великої кількості застрахованих об'єктів (інакше порушується принцип розподілу страхових фондів).
• Збиток у результаті страхової події має бути відчутним для страхувальника, інакше зникне потреба в страховому захисті.
• Страхова подія не повинна бути вигідною страхувальнику чи застрахованому.

Туристська діяльність пов'язана з певними ризиками. При наданні туристських послуг повинен бути забезпечений прийнятний рівень ризику для життя, здоров'я туристів як у звичайних умовах, так і в надзвичайних ситуаціях (під час стихійного лиха та ін.). Ризик для життя і здоров'я людини у туристському обслуговуванні виникає в умовах існування 3 складових:

· наявності джерела ризику

· дії даного джерела на небезпечному для людини рівні,

· схильності людини до сприйняття дії джерел небезпеки.

Шкідливі чинники (чинники ризику) в туризмі класифікують таким чином:

1. Травмонебезпечність, що може виникнути при переміщенні механізмів, предметів, тіл, через складний рельєф місцевості, переміщення гірських порід (каменепадів, селів, лавини), несприятливих ергономічних характеристик туристського спорядження і інвентарю, що використовується, небезпечних атмосферних явищ;

2. Шкідливий вплив навколишнього середовища, а саме:

- кліматичні чинники, обумовлені підвищенням або пониженням температури навколишнього середовища, вогкістю і рухливістю повітря в зоні обслуговування туристів, різким перепадом барометричного тиску;

- пожежонебезпечність, що виникає через недотримання вимог правил пожежної безпеки;

- біологічні чинники, обумовлені дією патогенних мікроорганізмів і продуктів їх життєдіяльності, а також отруйних рослин, комах і тварин, що є носіями інфекційних захворювань, викликають опіки, алергічні та інші токсичні реакції;

- психологічні чинники, що включають фізичні й нервово-психічні перевантаження;

- небезпечні випромінювання, викликані підвищеним рівнем ультрафіолетового і радіологічного випромінювання;

- хімічні чинники, обумовлені дією токсичних, подразнюючих та інших речовин;

3. Специфічні фактори ризику в туризмі, обумовлені:

- можливістю виникнення природних і технологічних катастроф в зоні розміщення туристського підприємства або маршруту,

- станом громадського порядку в регіоні обслуговування туристів

- технічним станом об'єктів матеріально-технічної бази (туристських готелів, баз, кемпінгів, канатних доріг, туристських трас та ін.),

- складним рельєфом місцевості (льодовими ділянками трас, гірськими схилами і т. ін.),

- рівнем професійної підготовки обслуговуючого персоналу (екскурсоводів, інструкторів та ін.),

- попередньою підготовкою туристів до пересування по маршруту певного вигляду і категорії складності (інструктаж, екіпіровка і т. ін.),

- інформаційним забезпеченням (прогнози гідрометеорологів, маркування туристських маршрутів).

У своїй практичній діяльності туристське підприємство повинне керуватися комплексом нормативних документів із забезпечення безпеки туристів, серед яких найважливіший – міждержавний стандарт ГОСТ 28681.3-95 " Туристично-екскурсійне обслуговування. Вимоги до забезпечення безпеки т уристів і екскурсантів".

Туристські підприємства зобов'язані ознайомити туристів з елементами ризику кожної конкретної послуги (розміщення, харчування, транспорту і т. ін.) і заходами з його запобігання. Інформація, необхідна для туристів з метою охорони їх життя і здоров'я, повинна надаватися завчасно, як до початку відпочинку, так і у процесі обслуговування. У рекламно-інформаційних матеріалах і тексті інформаційного листка до туристської путівки також повинна міститися інформація, що характеризує природні складнощі туристської траси, необхідний рівень особистої фізичної підготовки туриста, особливості індивідуального екіпірування.