Література.

Date: 2015-10-07; view: 432.

Візантійський канон та його інтерпретація у мистецтві Київської Русі.

З прийняттям Київською Руссю в 988р. християнства православного (візантійського) зразка на її території почалося активне поширення візантійської культури, що була тісно пов'язана з християнською вірою і церквою.
Для детального аналізу культуру слід розглянути у таких її виявах, як:

1. література;

2. архітектура;

3. освіта й наука;

4. образотворче мистецтво;

5. музика.

Всі вони були тісно пов'язані між собою християнською релігією, що в ті часи була змістом всіх виявів культури, і спиралися на культуру Візантії, що, в свою чергу, акумулювала в собі найкращі зразки світової культури Античності та Раннього Середньовіччя.

Протягом перших століть, поки оригінальні твори ще не були написані, літературний “вакуум” заповнювало перекладне візантійське письменство. Часом запозичення відбувалося через Болгарію, що була культурним центром східного слов'янства. Ці твори перероблялись переписувачами, набували нових, національних ознак і з часом стали частиною літератури Київської Русі. Із релігійної літератури, запозиченої з Візантії, набули поширення твори святих отців та учителів церкви (Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Дамаскина, і особливо, Іоанна Златоуста),