Музична культура і театральне мистецтво України епохи Ренесансу.

Date: 2015-10-07; view: 2109.

В Україні епохи Ренесансу вагомих здобутків досягли музична культура і театральне мистецтво. Вони розвивалисяу тісному зв'язку зі змінами, що відбувалися в народному побуті та звичаях.

Музичну культуру постійно збагачувала усна народна творчість. Поряд з календарними піснями розвивались різні жанри сімейно-обрядових й побутових пісень. У роки боротьби українського народу проти іноземнех поневолювачів виникли історичні пісні (найвідоміша пісня про Байду).

Розвиток різних видів інструментальної музики тісно пов'язана із мистецтвом скоморохів. В народному побуті широкої популярності набули танцювальні жанри (широко відомі танці – гопак і гопачок).

Чільне місце у той час посідали історичні пісні та думи. Їх виконавцями були кобзарі, котрі мандрували по містах і селах України, оспівували історичне минуле, надихаючи народ на боротьбу за волю України.

У становленні української музики важлива роль належала музичній освіті, яку поширювали братські школи. Саме у цей час виник партесний спів (багатоголосий спів відповідними партіями). Це дало змогу Православній церкві широко використати його, на противагу Католицькій церкві, де спів супроводжувався грою на органі.

Виникали жанри світської музики – побутова пісня для хору(кант), сольна пісня із супроводом, а також цехова інструментальна музика( поява музичних цехів у Львові, Кам'янець-Подільському, на Волині).

В епоху Ренесансу розширилася сфера театрального мистецтва. Тоді бере початок звичай ходити з ляльками, що означало виникнення лялькового театру. Подальший розвиток театру пов'язаний із виступами скоморохів(народних співаків, танцюристів, музикантів, фокусників та ін.). Комедійні сцени розігрувалися під відкритим небом, на площах, вулицях, ярмарках.

Разом з появою братських шкіл виник шкільний театр. Він розвивався одночасно з народним театром, репертуар якого складався із містерій різдвяної та великодньої тематики.

Пізніше в Україні започаткувалася українська побутова драма. До цього жанру належить унікальне видання віршованої «Трагедії руської» невідомого автора.

Здобутки в музичній культурі та театральному мистецтві дають підставу говорити про самобутні риси української культури, тісний зв'язок її з гуманістичними їдеями. Все це робило її доступною для народу.