Інформаційне забезпечення економічного аналізу на підприємстві

Date: 2015-10-07; view: 514.

Підготовка вихідних даних та оформлення результатів аналізу.

Організація аналітичної роботи та послідовність здійснення економічного аналізу на підприємстві.

Інформаційне забезпечення економічного аналізу.

Зміст

Тема 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

У процесі виробничо-господарської діяльності на підприємстві виникає, переробляється і використовується відповідна інформація, кількість і якість якої залежать від обсягу виробництва, галузевої специфіки, складності виробничих процесів і організаційно-виробничої структури. Організація цієї інформації повинна забезпечити можливість зіставлення параметрів фактичного стану виробничої системи з бажаними, щоб вчасно реагувати на всі відхилення чи запобігати їх виникненню.

Отже, інформаційне забезпечення є важливим етапом та необхідною умовою організації і проведення економічного аналізу. Це пояснюється тим, що від складу, змісту, якості вихідних даних залежить ефективність аналітичного дослідження, об'єктивність і дієвість його результатів. Інформаційне забезпечення економічного аналізу – це створення бази даних, комплексу інформаційних засобів, необхідних для дослідження господарської діяльності та вирішення завдань управління.

У практиці інформаційного забезпечення використовують два поняття: дані та інформація, які часто ототожнюють. Проте це різні поняття.

Дані – це відомості про стан об'єкта (підприємства, машини, людини, економіки, землі та ін.), представлені у вигляді змістовної сукупності знаків. Вони однаковою мірою фіксують стан великих систем та їх елементарних часток. Дані можуть бути представлені у різних формах: числові, описові, схематичні, рисовані, накреслені (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Форми даних

Отже, дані – це величина, число або зображення, яке вводиться у процес інформаційної обробки або виводиться з нього.

Щодо інформації, то є різні трактування цього поняття в довідкових, законодавчих, наукових джерелах. Так, в енциклопедичній літературі дається таке пояснення: інформація (лат. informare, англ. informatio) – роз'яснення, викладення, тлумачення.

Інформація – це впорядковані повідомлення про кількісний та якісний стан речей чи явищ, сукупність даних і знань про них. Вона може бути виражена за допомогою цифр, букв та інших символів.

Інформація, яка використовується в економічному аналізі повинна відповідати певним вимогам:

1. Якість і вірогідність даних – відповідність даних реальному стані речей.

2. Повнота і різнобічність даних – інформація повинна бути в міру об'ємною.

3. Оперативність, своєчасність і безперервність надходження даних, що забезпечується використанням комп'ютерів.

4. Порівнянність даних їх співставність.

5. Доступність і гласність даних.

Залежно від поставлених мети і завдань впливу на об'єкт управління, інформація поділяється на різні види і класифікується за ознаками (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Класифікація інформації для економічного аналізу

За функціональним призначенням інформація може бути:

– планова (матеріали різноманітних планів, кошторисів, планових завдань, прогнозів, програм);

– нормативно-правова (норми виробітку, нормативи матеріальних і фінансових витрат, затрат робочого часу, а також відомості про право, його систему, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення тощо);

– облікова (дані обліку господарських операцій);

– звітна (дані фінансової і статистичної звітності);

– адміністративна (дані про явища і процеси економічної, соціальної, культурної та інших сфер життя, які збираються, використовуються, поширюються і зберігаються державними органами влади та органів місцевого і регіонального самоврядування);

– масова – це публічно поширювана друкована та аудіовізуальна інформація;

– інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування – офіційна документована інформація, яка створюється у процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування (законодавчі акти, підзаконні нормативні акти тощо);

– інформація про особу – сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, адреса, дата і місце народження тощо);

– інформація довідково-енциклопедичного характеру – систематизовані, документовані або публічно оголошені відомості про суспільне, державне життя, навколишнє природне середовище (матеріали енциклопедій, довідників, словників, оголошень, путівників та ін.);

– соціологічна – це документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів (результати соціологічних опитувань, спостережень).

Згідно із Законом України "Про інформацію" за режимом доступу інформація поділяється на відкриту та з обмеженим доступом.

Відкрита інформація – це інформація, яка доступна для користування всіх, виходячи з ціни, зрозумілості і простоти у викладі. Ця інформація систематично публікується в офіційних друкованих виданнях (бюлетенях, збірниках), поширюється засобами масової комунікації, безпосередньо надається заінтересованим громадянам, державним органам та юридичним особам.

Інформація з обмеженим доступом – це інформація, яка має довірчий або секретний характер. У свою чергу, інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом поділяється на конфіденційну і таємну (рис. 3.2).

Конфіденційна інформація – це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні та розпорядженні окремих фізичних або юридичних осіб і розповсюджуються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов. У ст. 1 Закону України "Про державну статистику" дається таке визначення: "Конфіденційна інформація – статистична інформація, яка належить до інформації з обмеженим доступом і знаходиться у володінні, користуванні або розпорядженні окремого респондента та поширюється виключно за його згодою відповідно до погоджених з ним умов".

Рис. 3.2. Вид інформації за режимом доступу до неї

До таємної інформації належить інформація, що містить відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі.

Детальніше зміст цього виду інформації розкрито у ст. 1 Закону України "Про державну таємницю", де зазначено, що державна таємниця (далі також – секретна інформація) – вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Як відомо, аналітична обробка інформації досить трудомістка, а використання сучасних технологій обробки інформації підвищує оперативність й ефективність економічного аналізу.

Важливим фактором прогресу є удосконалення форм і методів інформаційного забезпечення дослідження економічних процесів та явищ на основі обчислювальної техніки і засобів зв'язку, які становлять матеріально-технічну базу автоматизованої інформаційної системи (АІС) підприємства.

Автоматизовані інформаційні системи – це системи для пошуку, збирання, зберігання, накопичення, обробки, передачі інформації за допомогою використання обчислювальної техніки, засобів і каналів зв'язку, комп'ютерних інформаційних мереж. Вони є з'єднувальною ланкою між об'єктами і суб'єктами управління і виконують такі важливі функції:

– сприйняття вихідних даних і запитів, які вводяться користувачами ;

– обробка даних, які введені і зберігаються в системі відповідно до певних алгоритмів;

– формування необхідної вихідної інформації.

Великою заслугою АРМів є те, що застосування їх у декілька разів знижує затрати на документообіг, підвищує швидкість і якість підготовки документів, впорядковує організаційну структуру правління, підвищуючи тим самим його ефективність. Сучасні АІС підприємства використовують технологію "клієнт – сервер" в локальній обчислювальній мережі, розподілену базу даних, забезпечують електронну пошту, електронну дошку об'яв засобами глобальної обчислювальної мережі.